Ухвала суду № 140270094, 01.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/18873/24

2/308/4740/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в особі:

Головуючого судді Малюк В.М.,

з участю секретаря судового засідання Вереш А.В.,

відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) та його представника адвоката Майстренко Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Спасова Л.М. до ОСОБА_1 , громадської організації «Наше місто-Наша справа», про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 , громадської організації «Наше місто-Наша справа», про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

04.06.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання, у якому останній просив вжити відповідних заходів реагування, як Державної інституції України, про зв`язки ОСОБА_2 з країною агресором росією під час Антитерористичної операції на сході України і війни (повномаштабного вторгнення росією до України).

30.09.2026 року від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Спасової Л.М. до суду надійшла заява про залишення даного позову без розгляду. Вважає, що подання цієї заяви є реалізацією процесуального права позивача та не потребує встановлення судом обставин, які становлять предмет доказування у справі, або надання судом оцінки обґрунтованості чи необґрунтованості заявлених позовних вимог. Також у поданій заяві просить вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства та розглянути дану заяву без участі позивача та його представника.

01.10.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Також у поданому клопотанні просить розглянути клопотання від 04.06.2026 р. до постановлення ухвали про залишення позову без розгляду та надати відповідь на порушені в ньому питання. З огляду на обставини, викладені в клопотанні від 04.06.2026 року та поданих ним додаткових поясненнях від 20.08.2026 року, просить суд постановити окрему ухвалу та вирішити питання про направлення відповідних поданих ним матеріалів до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області для перевірки в межах компетенції. Також просив вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до статей 141 та 142 ЦПК України з урахуванням заявлених вимог, наданих доказів і встановлених законом підстав.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Орбан Н. у судове засідання надала заяву, у якій підтримала заяву про залишення позову без розгляду. Також просила розглянути таку без їх участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечив щодо залишення позову без розгляду. Також процитував клопотання про винесення окремої ухвали відносно ОСОБА_2 , у порядку ст. 262 ЦПК України та вирішення питання про судові витрати.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Майстренко Н.М. не заперечила щодо залишення даного позову без розгляду, зазначивши, що це є право позивача. Також підтримала клопотання свого довірителя щодо винесення окремої ухвали відносно позивача. Просила також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Представник громадської організації «Наше місто-Наша справа» в судове засідання не з`явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб сайті судової влади.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та подані сторонами клопотання та заяви зокрема, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Згідно з ч.5 ст.262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення.

Суд зауважує, що на стадії підготовчого провадження, суд не наділений повноваженнями досліджувати і оцінювати письмові докази, а відтак не може в законний спосіб встановити причини й умови наведених заявником обставин. Таку оцінку суд може надати лише в ході судового розгляду справи по суті після дослідження письмових доказів. За таких обставин, винесення окремої ухвали на даній стадії розгляду справи не відповідатиме вимогам законності та обґрунтованості такого судового рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для постановлення окремої ухвали.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2018 року у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що "при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком".

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі № 755/15473/20.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали на даній стадії розгляду справи, в зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача, слід відмовити.

Водночас, суд зауважує, що відповідач не позбавлений права самостійно, в порядку, визначеному КПК України, звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Щодо клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, п. 3 цієї ж статті передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право також мають особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки клопотання адвоката Спасової Л.М., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , громадської організації «Наше місто-Наша справа», про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, подано до початку розгляду справи по суті, відтак, суд приходить до висновку, що таке слід задовольнити, а позов - залишити без розгляду.

Що стосується розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 133, 141 та 142 ЦПК України питання про судові витрати вирішується з урахуванням обставин справи та встановлених законом підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»: сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду /крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду за його заявою /клопотанням/.

Беручи до уваги вказану норму закону, суд приходить до висновку, що понесені позивачем у справі № 308/18873/24 судові витрати не підлягають поверненню та залишаються за позивачем.

Крім цього, згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Як слідує з матеріалів справи, в такій відсутні відомості, що відповідач поніс судові витрати по справі, оскільки суду не надано жодного доказу (документу) на підтвердження вказаних обставин.

За вказаних обставин, підстави для розподілу таких відсутні.

Керуючись статтями 257, 260, 261, 262, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, у справі № 308/18873/24, відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Спасова Л.М. до ОСОБА_1 , громадської організації «Наше місто-Наша справа», про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Понесені позивачем у справі №308/18873/24 судові витрати залишити за позивачем.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Малюк В.М.