Ухвала суду № 140269952, 02.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/349/26

Провадження № 1-кс/302/237/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у повному обсязі)

02 жовтня 2026 року селище Міжгір`я

Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника арештованого майна ОСОБА_3 і його представника - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, відомості про яке 13.03.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000058 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

у с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшли клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, відомості про яке 13.03.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000058.

Зважаючи на те, що клопотання подані слідчому судді в один день, вони стосуються одного й того ж кримінального провадження, за однією й тою ж правовою кваліфікацією, одних і тих же обставин щодо скасування арештованої деревини та подані однією ж тією особою власником майна ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , а відтак на підставі положень статей 217, 334 КПК України їх доцільно об`єднати в одне провадження з присвоєнням номеру об`єднаного провадження 1-кс/302/237/26 (справа № 302/349/26), про що не заперечили учасники судового провадження в судовому засіданні.

Клопотання обґрунтовані тим, що ухвалами слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.06.2026 у справі № 302/349/26 накладено арешт на тимчасово вилучене майно: 1) на земельній ділянці з кадастровим номером 2125382800:02:001:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: деревину породи «дуб» довжиною 3 метри, діаметром 26 см, класу якості D; довжиною 2,8 метра, діаметром 30 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 28 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 29 см, класу якості C; довжиною 2,8 метра, діаметром 35 см, класу якості C; довжиною 2,8 метра, діаметром 26 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 27 см, класу якості C; довжиною 3,2 метри, діаметром 28 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 26 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 20 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 26 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 24 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 57 см, класу якості C; довжиною 1,9 метрів, діаметром 28 см, класу якості С; довжиною 1,9 метрів, діаметром 39 см, класу якості С; довжиною 1,32 метрів, діаметром 27 см, класу якості С; довжиною 1,9 метрів, діаметром 35 см, класу якості С; довжиною 2,45 метрів, діаметром 38 см, класу якості С, а всього 18 штук різних діматерів, з яких довжиною 3,2 м 1 шт., 3 м 9 шт., 2,8 м 3 шт., 2,45 м 1 шт., 1,9 м 3 шт., 1,32 м 1 штука; 2) на земельній ділянці з кадастровим номером 2125382800:02:001:0014, що розташована за адресою: с. Драгово, вул. Садова, Хустського району Закарпатської області, а саме: деревину породи «дуб» довжиною 3 метри, діаметром 31 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 43 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 41 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 36 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 20 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 35 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 32 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 36 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 37 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 43 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 39 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 47 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 35 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 31 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 40 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 41 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 31 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 36 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 36 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 39 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 49 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 39 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 43 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 34 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 30 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 40 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 41 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 48 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 41 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 39 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 32 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 35 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 47 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 32 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 55 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 35 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 55 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 46 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 36 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 44 см, класу якості D, та 20 штук колод довжиною 1.9 метрів; довжиною 3 метри, діаметром 40 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 52 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 32 см, класу якості C; довжиною 4 метри, діаметром 29 см, класу якості C; довжиною 4 метри, діаметром 35 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 30 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 29 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 50 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 50 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 45 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 35 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 34 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 37 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 44 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 45 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 44 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 41 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 48 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 37 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C, а також деревину породи «бук»: довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 28 см, класу якості D; довжиною 3 метри, діаметром 40 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 52 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 32 см, класу якості C; довжиною 4 метри, діаметром 29 см, класу якості C; довжиною 4 метри, діаметром 35 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 30 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 29 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 38 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 50 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 50 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 45 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 35 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 34 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 37 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 44 см, класу якості C; довжиною 2,5 метра, діаметром 45 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 44 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 41 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 48 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 37 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 42 см, класу якості C; довжиною 3 метри, діаметром 38 см, класу якості C, яка вилучена під час проведення санкціонованого обшуку та передана на відповідальне зберігання її власнику ОСОБА_3 .

Арешт накладено на деревину в кількості 94 колоди деревини породи «Дуб» різних діаметрів, з яких: довжиною 4 м 2 шт., 3 м 59 шт., 2,5 м 13 шт., 1,9 м 20 шт., а також 24 колоди деревини породи «Бук» різних діаметрів, з яких: довжиною 4 м 2 шт., 3 м. 16 шт., 2,5 м 6 штук, та накладено арешт на 18 штук різних діаметрів, з яких довжиною 3,2 м 1 шт., 3 м 9 шт., 2,8 м 3 шт., 2,45 м 1 шт., 1,9 м 3 шт., 1,32 м 1 штука.

Зазначає, що арешт майна слід скасувати, оскільки такий накладено необґрунтовано, а також в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Стверджує і те, що відсутні достатні докази того, що арештоване майно є предметом злочину, а відтак і речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Покликався, що власник майна ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та здійснює господарську діяльність за видами: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво, 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 02.20 лісозаготівлі й мав і має документи, які підтверджують законність походження арештованої деревини.

Дане кримінальне провадження розслідується щодо деревини породи «Дуб», а тому деревина породи «Бук» узагалі не може бути речовим доказом у цьому провадженні.

До того ж місце незаконної рубки й тяжкі наслідки заподіяні такою рубкою не встановлені, як і не встановлено походження арештованої деревини з указаного місця, а тому є відсутнім склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Водночас зберігання деревини без бирок і без кримінального походження такої деревини не утворює складу даного кримінального правопорушення.

Порядок проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, затвердженим постановою КМУ за № 1142 від 04.12.2019, а також Інструкція з ведення електронного обліку деревини, затверджена наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.09.2021 № 621 не встановлюють для покупців деревини від постійних лісокористувачів зберігати на деревини «бирки» після її транспортування до своїх складів. Покупець управі розпоряджатись указаною деревиною на власний розсуд, а також переробляти її, зрізати «бирки» й здійснювати перепродаж та транспортування лісоматеріалів без наявності на ній вказаних «бирок».

Отже, арештоване майно немає ознак речових доказів, а слідчий суддя під час постановлення ухвал 12.06.2026 не врахував: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри в учиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Наголошував і про наявність у власника товарно-транспортних накладних, які підтверджують законність придбання 488 штук колод «Дуба» різної довжини, що з надміром перекриває вилучену деревину, про незаконність походження якої нібито стверджує орган досудового розслідування. Окрім цього, у власника майна наявні бирки, які під час обшуку з різних причин перебували не на деревині, а в приміщенні та на території земельної ділянки. При цьому розбіжність у довжині й діаметрах деревини, яка арештована та відповідно до товарно-транспортних накладних, можлива через обрізання країв деревини з метою надання їм товарного вигляду.

Звертав увагу і на те, що кримінальне провадження щодо деревини «Бук» не відкривалось, відсутні процесуальні документи про об`єднання матеріалів кримінального провадження, про що свідчить лист ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 24.09.2026 за № 141797-2026, а відтак рішення про арешт деревини вказаної породи є передчасним і необґрунтованим.

Із приводу факту затримання 12.03.2026 на блок-посту в с. Торунь Хустського району деревини породи «Дуб» у кількості 37 сортиментів загальною кубомасою 18 куб. м, яка завантажувалась на території (земельній ділянці) ФОП ОСОБА_3 , то така перебувала у нього тільки на зберіганні на підставі відповідного договору з директором ТОВ «Тердвер» - ОСОБА_6 , яку останній після певного періоду зберігання забрав 12.03.2026 і транспортував за невідомим ОСОБА_3 пунктом призначення.

За таких обставин безпідставно накладеним арештом ОСОБА_3 фактично позбавлено права власності на дане майно. До того ж з часу накладення арешту, деревина вже на протязі більше трьох з половиною місяців зберігається на відкритій місцевості та піддається впливу сонця, вітру, дощу, в результаті чого вже почорніла та потріскалась, значно втративши свою купівельну вартість.

Посилаючись на наведене вище просив витребувати від ВП № 2 Хустського РУП усі матеріали кримінального провадження, встановити наявність або відсутність у матеріалах провадження документів, що доводять факт незаконної рубки дерев породи «Дуб», а також «Бук», місце та час рубки, розмір завданої шкоди й законність внесення відомостей до ЄРДР, встановити відповідність арештованої деревини статусу речового доказу та скасувати накладений арешт повністю.

У судовому засіданні власник арештованого майна ОСОБА_3 і його представник адвокат ОСОБА_4 подані ними клопотання про скасування арешту майна підтримали повністю, за наведених у них доводах, та просили їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо задоволення клопотань про скасування арешту на майно заперечив. Ствердив, що майно було вилучено під час обшуку, який проводився органом досудового розслідування на підставі ухвал слідчого судді. Вилучені лісоматеріали не мали бирок, а тому мали ознаки незаконного походження й відтак були визнані речовими доказами в кримінальному провадженні. На даний час арештовані предмети не втратили ознак речових доказів, призначено 27.08.2026 ряд судово-товарознавчої експертизи, які ще проводяться. Заявив, що потреби досудового розслідування й необхідність досягнення завдань кримінального провадження виправдовують подальше застосування такого заходу забезпечення як арешт майна.

Слідчий ОСОБА_7 на розгляд клопотань не з`явився, проте подав слідчому судді 01.10.2026 заяву про розгляд клопотань без його участі, оскільки перебуватиме в службовому відрядженні.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши клопотання і додані до них матеріали та надані прокурором матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить таких висновків.

Слідчим суддею установлено, що слідчим відділенням ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026071110000058 від 13.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Ухвалами слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.06.2026 у справі № 302/349/26 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на деревину породи «дуб» та «бук» в кількості та за характеристиками, які зазначені вище.

Ці ухвали слідчого судді в апеляційному порядку не оскаржувались.

Зазначена деревина у відповідній кількості й за параметрами була виявлена й вилучена під час проведення санкціонованих обшуків /на підставі ухвал слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.05.2026/ 9 червня 2026 року на земельних ділянках із кадастровими номерами 2125382800:02:001:0014, 2125382800:02:001:0015, що розташовані за адресою: вул. Садова, с. Драгово, Хустський район Закарпатської області.

Постановою слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 10 червня 2026 року зазначене майно, щодо яких подано клопотання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026071110000058 від 13.03.2026.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

За приписами п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження та арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу приписів ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення про: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь утручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 10 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За приписами ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Частина 3 статті 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Майно, щодо якого було застосовано захід забезпечення у виді арешту, в межах кримінального провадження було вилучено в результаті проведеного органом досудового розслідування санкціонованих обшуків та в подальшому було визнано постановою слідчого речовими доказами. Відтак слідчий суддя відхиляє доводи представника власника майна щодо необґрунтованості застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя констатує, що наявність у власника майна відповідних документів, які підтверджують факт придбання лісоматеріалів у постійного лісокористувача та бирок не підтверджують їх прямий зв`язок із арештованими предметами та не спростовують належності останніх до речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя бере до уваги доводи представника власника арештованого майна щодо не встановлення місця вчинення незаконної рубки, а також відсутності в кримінальному провадженні повідомлення про підозру, однак зауважує, що здійснення досудового розслідування, проведення слідчих (розшукових) дій для здобуття доказів та встановлення всіх обставин кримінального провадження, які підлягають доказуванню, відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема й тих, на які вказує представник власника арештованого майна, а також прийняття відповідних процесуальних рішень, у порядку встановленому кримінальним процесуальним законодавством, належить до компетенції сторони обвинувачення. Водночас слідчий суддя враховує, що постановами слідчого від 27 серпня 2026 року в кримінальному провадженні призначені судові-товарознавчі експертизи, метою якої є визначення ринкової вартості арештованої деревини.

Із приводу клопотань представника власника арештованого майна про витребування з ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області всіх матеріалів кримінального провадження, з`ясування за вказаними матеріалами наявності документів, які доводять факт, місце, час незаконної рубки, розміру завданої шкоди й наявності підстав для внесення відомостей в ЄРДР, а також установлення наявності чи відсутності документів, що підтверджують факт незаконної рубки дерев породи «Бук» і «Дуб» в кількості, що відповідає арештованій, слідчий суддя зазначає, що збирання доказів з метою встановлення обставин кримінального провадження та доведення їх переконливості перед судом, з урахуванням принципу змагальності, належить до компетенції сторін кримінального провадження. Зважаючи на межі розгляду клопотань про скасування арешту майна, а також наведені обставини, слідчий суддя доходить до переконання про необґрунтованість клопотання в частині витребування матеріалів кримінального провадження та з`ясування вказаних фактів, у зв`язку з чим у цій частині в задоволенні клопотання належить відмовити.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

При накладенні арешту на майно слідчий суддя здійснює перевірку наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя переконався, що наявні докази дають підстави уважати, що було вчинено діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, а завдання кримінального провадження виправдовують забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

З огляду на зазначені вище вимоги кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя доходить до переконання, що заявлені клопотання про скасування арешту майна є передчасними, оскільки зазначена деревина була визнана речовими доказами. Твердження власника майна про відсутність потреби у подальшому застосуванні цього заходу не є тими безумовними обставинами, які свідчать про надмірність та неспівмірність застосованих заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому тимчасові обмеження, яких наразі зазнає власник майна, відповідають критеріям співмірності та розумності з огляду на завдання кримінального провадження.

Як установлено під час розгляду клопотань на даний час у кримінальному провадженню тривають слідчі дії, досудове розслідування на теперішній час незавершене, призначено експертні дослідження щодо вилученої деревини. Доказів того, що на даній стадії досудового розслідування обраний захід забезпечення, як арешт майна, у повній мірі втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалах про накладення арешту майна, клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 не містять, а відтак необхідність арешту майна не відпала та відповідає інтересам досудового розслідування з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Із приводу доводів представника власника арештованого майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , як на одну з підстав для скасування арешту майна, щодо неналежного зберігання даної деревини, яка призводить до її псування вже протягом понад три місяці, то слідчий суддя зауважує, що цю деревину було передано на відповідальне зберігання не третій особі, а саме власнику майна ОСОБА_3 , який і повинен її зберігати в належному стані.

Отже, підсумовуючи наведене вище та керуючись зазначеними нормами законодавства, обставин вчинення дій, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, стадії досудового розслідування кримінального провадження та процесуальних, слідчих дій, які проводяться у ході досудового розслідування, необхідність збереження майна як речового доказу, слідчий суддя підстав для скасування арешту майна не вбачає.

Керуючись статями 174, 217, 309, 334, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження матеріали у справі № 302/349/26 за № 1-кс/302/237/26 та за № 1-кс/302/238/26, присвоївши об`єднаному провадженню № 1-кс/302/237/26 (справа № 302/349/26).

У задоволенні клопотань представника власника арештованого майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного в кримінальному провадженні, відомості про яке 13.03.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000058 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали складено 02.10.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1