Рішення № 140269831, 02.10.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/673/26

2/706/751/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 жовтня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» через свого представника Усенка М.І. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 12.07.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» укладено Договір про надання фінансового кредиту № 17598-07/2023, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого ОСОБА_1 отримала в кредит 3 100 грн на погоджений умовами Договору строк в 360 днів у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, зобов`язалася повернути ці грошові кошти, зі сплатою денної процентної ставки 2,5% упродовж строку кредитування.

12.12.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» уклали Договір факторингу №12122023, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути на свою користь борг за Кредитним договором № 17598-07/2023 від 12.07.2023 в сумі 31 000 грн, з яких 3 100 грн основного боргу (тіла кредиту), 27 900 грн боргу за відсотками і понесені товариством судові витрати.

Постановленою 24.04.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду. За клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки, вказаної в договорі, та зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та поданій 29.05.2026 заяві просить справу розглядати за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 не подано.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Постановленою 02.10.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою вирішено провести заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося з огляду на положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши надані позивачем та витребувані за його клопотанням докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

Паперова копія Договору про надання фінансового кредиту № 17598-07/2023 підтверджує, що 12.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» (далі у тексті також кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) укладений Договір про надання фінансового кредиту №17598-07/2023 (далі у тексті також Договір, Кредитний договір, правочин).

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором W613.

За умовами пункту 1.1 цього правочину 12.07.2023 товариство надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 3 100 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 360 днів, який позичальник зобов`язаний повернути в останній день вказаного строку кредитування 05.07.2024 і сплатити кредитору проценти за користування кредитом.

Мета отримання кредиту - власні потреби.

Процентна ставка за Договором становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредитування (п.1.4.1 Договору).

Відповідно до п.1.5 Договору позичальник зобов`язується кожні 25 днів сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до Договору.

За умовами п.1.6. Договору кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на його рахунок включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 упродовж одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно з п.2.1. Договору перед його укладенням товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію позичальника шляхом отримання через систему BankID НБУ його ідентифікаційних даних.

Пунктом 2.2. Договору сторони обумовили, що видача кредиту здійснюється онлайн з використанням мережі «Інтернет» через веб-сайт товариства https://finbar.com.ua або мобільний додаток.

Відповідно до п.7.1 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін.

Зі сторони клієнта кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника W2901, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Додатком до Договору про надання фінансового кредиту №17598-07/2023 від 12.07.2023 є графік платежів, за змістом якого ОСОБА_1 мала своїм обов`язком сплачувати кредитору в особі ТОВ «Аванс Кредит» кожні 25 днів проценти за користування кредитом в розмірі 1 937,50 грн, а в останній день строку кредитування 05.07.2024, сплатити 775 грн процентів за користування кредитом та 3 100 грн на виконання основного зобов`язання. Графік платежів також містить підпис клієнта одноразовим ідентифікатором W613.

Дослідженням Паспорту споживчого кредиту суд з`ясував, що він відповідає умовам кредитного договору та підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора W613.

На підтвердження факту видачі відповідачу кредитних коштів позивач надав копію листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466-250630111533 від 30.06.2025 про успішне перерахування 12.07.2023 о 17:30:05 коштів в розмірі 3 100 грн на електронний платіжний засіб, маска картки НОМЕР_1 .

Витребувана судом в АТ КБ «ПриватБанк» інформація №20.1.0.0.0/7-260505/69946-БТ від 12.05.2026 підтверджує, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 12.07.2023 зарахований платіж у сумі 3 100 гривень.

За змістом розрахунку заборгованості за кредитним Договором № 17598-07/2023 від 12.07.2023, виконаного первісним кредитором, розмір боргу ОСОБА_1 за основним зобов`язанням становить 3 100 грн, а за процентами 11 935 грн.

За умовами укладеного між ТОВ «Аванс Кредит», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», як фактором, Договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023 ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» прийняло належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12122023 від 12.12.2023, що складений ТОВ «Аванс Кредит», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», як фактором, підтверджує, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості відступлених прав грошової вимоги 6 204 і заборгованості у розмірі 106428898,22 грн.

Згідно з витягу з Реєстру боржників до Договором факторингу № 12122023 від 12.12.2023 позивач ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» набув право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором №17598-07/2023 в розмірі 15 035 грн, з яких: 3 100 грн - борг за основним зобов`язанням, 11 935 грн - заборгованість за процентами.

Передачу грошових коштів в розпорядження ТОВ «Аванс Кредит» згідно Договору факторингу №12122023 від 12.12.2023 підтверджує платіжна інструкція №73644 від 12.12.2023.

За змістом розрахунку заборгованості за кредитним Договором № 17598-07/2023 від 12.07.2023, виконаного позивачем, розмір заборгованості за кредитом станом на 05.07.2024 складає 31 000 грн, з яких: борг за основним зобов`язанням - 3 100 грн, заборгованість за процентами 27 900 грн.

10.04.2026 за вих. №23189220 позивач сформував досудову вимогу, в якій вимагав від відповідача ОСОБА_1 погашення боргу за Кредитним договором в загальній сумі 31 000 грн, а також повідомив про відступлення прав вимоги і надав реквізити для перерахування заборгованих сум.

Виписками з ЄДРПОУ та Свідоцтвами про державну реєстрацію підтверджується, що позивач та первісний кредитор є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку та мають право на здійснення банківських операцій.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Первісний кредитор своє право вимоги до відповідача за Договором факторингу відступив позивачу, тому саме ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» є особою, порушене право якої підлягає судовому захисту.

Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 , суд встановив, що 12.07.2023 відповідач уклала з кредитором в особі ТОВ «Аванс Кредит» Договір про надання фінансового кредиту, умови якого сторони передбачали обов`язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в позику 3 100 гривень та сплатити проценти за користування ними.

ТОВ «Аванс Кредит» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в обумовленій сумі, що знайшло своє підтвердження під час дослідження судом доказів.

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Перевіривши розрахунок первісного кредитора та позивача, суд, керуючись ст. 627 ЦК України та умовами Договору №17598-07/2023 від 12.07.2023, встановив, що відповідач отримані в кредит 3 100 гривень не повернула, тому стягненню з неї підлягає саме ця заборгованість за основним зобов`язанням.

Щодо суми процентів за користування кредитом, то суд встановив, що проценти за користування отриманими в кредит коштами нараховані в рамках строку кредитування 360 днів (згідно умов Договору) за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом.

Оцінюючи правовідносини в частині заявлених до стягнення процентів за користування кредитом, суд враховує, що прийнятим 22.11.2023 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ) внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Наведені норми Закону №3498-ІХ вступили в дію з 24.12.2023 і вони поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Водночас, пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин спору суд приходить до висновку, що норми Закону №3498-ІХ підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин із встановленими п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» обмеженням, оскільки строк дії укладеного 12.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 . Договору про надання фінансового кредиту продовжив свою дію після набрання чинності Законом №3498-ІХ.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок на предмет дотримання вимог діючого законодавства про споживче кредитування та умов Кредитного договору суд встановив, що з 12.07.2023 по 05.07.2024 включно, спочатку первісний кредитор, а потім позивач, за кожен день користування кредитом нараховували по 77,50 грн, тобто по 2,5% за кожен день користування кредитом.

Враховуючи наведені обставини суд приходить до переконання, що за користування кредитом в сумі 3 100 гривень відповідач має сплатити позивачу проценти відповідно до такого розрахунку:

285 днів (з 12.07.2023 по 21.04.2024) ? 77,50 грн (2,5 %) = 22 087,50 грн;

75 днів (з 22.04.2024 по 05.07.2024) ? 46,50 грн (1,5 %) = 3 487,50 грн;

Всього: 25 575 грн.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить: 3 100 грн + 25575 грн = 28 675 грн.

Матеріали справи не містять відомостей про повернення відповідачем первісному кредитору або позивачу основної суми боргу, процентів, а відтак суд задовольняє частково позовні вимоги товариства з урахуванням наведених вище обґрунтувань.

Наявність заборгованості перед позивачем ОСОБА_1 не спростувала.

Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд виходить із такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Звертаючись з позовною заявою до суду представник позивача Усенко М.І. зазначав про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Дослідженням наданих на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу доказів, суд встановив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі керуючого партнера Усенка М.І. укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025.

10.04.2026 сторони підписали акт наданих послуг №34, згідно якого вартість наданих адвокатським об`єднанням позивачу послуг щодо стягнення із боржника ОСОБА_1 заборгованості становить 8 000 грн. Перелік наданих послуг відображено у детальному описі від 10.04.2026.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що дана справа є малозначною, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 4 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги частково на суму 28 675 грн із загальних 31 000 грн, частка задоволених позовних вимог становить 92,50 %.

Тоді з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 642,72 грн (2662,40 грн * 92,50 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263 265, 268, 272 273, 279 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 17598-07/2023 у розмірі 28 675 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» судові витрати в розмірі 2 642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 72 копійки, понесені позивачем на сплату судового збору, та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА