Рішення № 140269401, 02.10.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1152/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом вказуючи, що 22.10.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір (оферти) № 22.10.2025-100002009, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 26.05.2026 року. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 65 377.50 грн., що складається з тіла кредиту, процентів, комісії та відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України. Таким чином, з метою відновлення порушених прав позивача, звертаються до суду та просять стягнути з відповідача заборгованість за договором у вказаному розмірі, а також понесені судові витрати.

Позивачем явки свого представника в судове засідання не забезпечено, водночас, в поданому до суду позові було порушене питання щодо розгляду справи за їхньої відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. Не заперечують також проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином, за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суду не повідомлено, відзиву на позов не надходило, як і будь-яких інших заяв чи клопотань.

За таких умов, суд вважає за можливе винести заочне рішення у справі на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.10.2025 року о 18:15 год. ОСОБА_1 сформував Заявку кредитного договору № 22.10.2025-100002009 (кредитної лінії), що є невід`ємною частиною Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився за посиланням https://sgroshi.com.ua//ua/informaciya-o-kompanii, згідно ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов кредитного договору, позичальнику надається кредит в сумі 10 000 грн. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 26.05.2026 року.

Процентна ставка "Стандарт" у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт".

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9 % від суми кредиту та дорівнює 900 грн. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 900 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

В пункті 14 Заявки наведено Графік платежів.

В п. 17 Договору сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170 000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

30.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Споживчий центр» з пропозицією укласти додатковий договір до кредитного договору №22.10.2025-100002009.

Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести зміни до Договору, в тому числі: сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору склала 15 000 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами Додаткових договорах. Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику 2-й транш у розмірі 5 000 грн. шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-3413.

03.11.2025 року сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли зміни до Договору № 22.10.2025-100002009 від 22.10.2025 року. Сума кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору склала 19 500 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 4 500 грн.

02.12.2025 року сторони домовились збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести зміни до Договору № 22.10.2025-100002009 від 22.10.2025 року. Сума кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 22 500 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші). За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й Транш у розмірі 3 000 грн.

Сторони домовились внести зміни в Договір та з дати укладення даного Додаткового договору викласти норми, які встановлюють строк, на який надається кредит за Договором, та дату повернення (виплати) кредиту, в наступній редакції: строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання, строк починає обраховуватись в перший день надання 1-го Траншу. Дата повернення (виплати) кредиту - 26.05.2026 року.

Процентна ставка, проценти, комісія за надання, встановлені Договором, порядок їх нарахування не змінюються даним Додатковим договором.

До Договору № 22.10.2025-100002009 від 22.10.2025 року та Додаткових до нього договорів долучаються Паспорти споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Згідно з інформацією, що була надана ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, на номер картки НОМЕР_1 відбулось успішне перерахування коштів, а саме: 22.10.2025 року - на суму 10 000,00 грн.; 30.10.2025 року на суму 5 000,00 грн; 03.11.2025 року 4 500,00 грн та 02.12.2025 року 3 000,00 грн. Призначення платежу: Видача за договором кредиту №22.10.2025-100002009.

За Розрахунком позивача, станом на 19.06.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 22.10.2025-100002009 від 22.10.2025 року становить 65 377.50 грн., з яких: основний борг 22 500.00 грн., залишок відсотків - 27 600.00 грн., залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 10 957.50 грн. та залишок комісій - 4 320.00 грн.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Кредитний договір № 22.10.2025-100002009 від 22.10.2025 року та Додаткові до нього договори було укладено в електронній формі, тому на такі поширюються вимоги ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частинами 1-12 ст. 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим електронним підписом підписав Заявку, яка є частиною пропозиції на укладення кредитного договору (оферти), шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який був власноручно введений для електронного підпису, у відповідності до вимог ЗУ «Про електронну комерцію». Вказане безумовно свідчить про те, що відповідач ознайомився і погодився з умовами кредитного договору, відповідно, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору та додаткових договорів.

Суд вважає доведеним, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором та додатковими договорами та надав відповідачу кредитні кошти відповідно до його умов в загальному розмірі 22 500,00 грн.

При цьому, за умовами кредитного договору, відповідач зобов`язаний був повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк. Однак, доказів того, що позичальник зобов`язання за договором виконав та повернув отримані в борг грошові кошти матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

ОСОБА_1 не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості та власного, альтернативного не надав, тому, суд сприймає такий, як достовірний.

На переконання суду, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та додаткових договорів, в тому числі, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів та комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами та комісії за видачу кредиту сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

Водночас, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Споживчий центр» просить також стягнути із відповідача залишок відсотків за ст. 625 ЦК України в розмрі 10 957.50 грн.

Проте, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24.02.2022 року відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України за № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено новими п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено п. 61, який містить аналогічні положення. Також забороняється «збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, нарахування відповідачу відсотків в порядку ст. 625 ЦК України, здійснювалось ТОВ «Споживчий центр» упродовж дії воєнного стану і їх розмір становить 10 957.50 грн.

Покликання представника позивача на те, що до спірних правовідносин, в тому числі нарахування та стягнення відсотків в порядку ст. 625 ЦК України, підлягають до застосування положення спеціального закону, яким є ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки норми ЦК України є загальними, судом відхиляються.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (Постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення із відповідача на користь позивача залишку відсотків за ст. 625 ЦК України, необхідно відмовити.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в загальному розмірі 54 420,00 грн. - без нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України відсотків.

Такий висновок суду відповідатиме обставинам справи та буде справедливим по відношенню до обох сторін.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, а саме, у разі часткового задоволення позову - судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 216,17 грн. судового збору, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А (МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 22.10.2025-100002009 від 22.10.2025 у розмірі 54 420 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять) грн. та 2 216 (дві тисячі двісті шістнадцять) грн. 17 коп. судового збору, що був сплачений позивачем при подачі позову.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя