Ухвала суду № 140268818, 02.10.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер № 538/1149/26 Провадження № 6/538/111/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Кунець М.Г.,

за участю секретаря судових засідань - Петрової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 538/1149/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Лохвицького районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі № 538/1149/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заяви відповідач посилається на те, що 23 липня 2026 року Лохвицьким районним судом Полтавської області було ухвалено рішення у цивільній справі № 538/1149/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до нього, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами та яким стягнуто: заборгованість за кредитними договорами - 33 570,42 грн; судовий збір - 2 662,40 грн. Загальний розмір присудженої до стягнення суми становить 36 232,82 грн. Рішення суду набрало законної сили 25 серпня 2026 року. 16 вересня 2026 року Лохвицьким районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист.

Як вказує відповідач, він не ухиляється від виконання судового рішення та має намір його виконати, але оскільки на даний час офіційно не працевлаштований та не має стабільного офіційного доходу, не має можливості одноразово сплатити всю присуджену судом суму в розмірі 36 232,82 грн. Одночасна сплата всієї суми створить для нього істотні матеріальні труднощі та фактично позбавить можливості забезпечувати свої основні повсякденні потреби. При цьому, готовий добровільно погашати заборгованість частинами відповідно до встановленого судом графіка. Вважає, що розстрочення виконання судового рішення дозволить йому реально та поступово виконати рішення суду в повному обсязі.

Таким чином, просить розстрочити виконання рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 23 липня 2026 року про стягнення з нього заборгованості та судового збору в загальному розмірі 36 232,82 грн., строком на 24 місяці, встановивши такий порядок виконання рішення: протягом перших 23 місяців сплачувати по 1 509,70 грн щомісячно, у 24-й місяць сплатити залишок у розмірі 1 509,72 грн.

Сторони у справі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 23 липня 2026 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Вказаним рішенням суду вирішено:

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 33570 (тридцять три тисячі п`ятсот сімдесят) гривень 42 копійки;

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси стягувача.

Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Заявник у заяві вказує, що на сьогодні немає можливості офіційно працевлаштуватися, немає жодного офіційного доходу, одначе у підтвердження викладеного, заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження зазначеного.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Оскільки ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього фінансової можливості виконати рішення суду про стягнення заборгованості та судового збору в загальному розмірі 36 232,82 грн. одноразовим платежем, а також доказів наявності інших обставин, які об`єктивно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення його виконання.

Зокрема, заявником не доведено наявності виняткових обставин у розумінні статті 435 ЦПК України, які б свідчили про істотне ускладнення виконання судового рішення або про неможливість його виконання у встановленому порядку. Саме по собі посилання на відсутність офіційного працевлаштування та офіційних доходів без належного документального підтвердження не є достатньою підставою для розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 538/1149/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ