Ухвала суду № 140268631, 02.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16313/26

Номер провадження № 4-с/521/106/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Сироти О.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 не з`явилася;

від Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі №212 в місті Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), інші учасники: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Старицького, 10 а, ЄДРПОУ:41405463) на дії/бездіяльність органу примусового виконання

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року через підсистему «Електронний суду» представник ОСОБА_1 адвокат Чехоніна Тетяна Іванівна звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси зі скаргою інші учасники: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій просить суд:

визнати поважними причинами пропуску строку Бобошко Тетяною Дмитрівною оскарження дій органу примусового виконання рішень - Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

поновити ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження дій органу примусового виконання рішень - Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

зобов`язати Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 41405463, вул. Старицького, 10а, м. Одеса, 65036) скасувати арешт з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер В-3/83 виданої 26.02.2013 року Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в інтересах КП «Теплопостачання м. Одеси»;

зобов`язати Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити запис про обтяження № 307218 (спеціальний розділ); документи подані для державної реєстрації постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер В-3/83, виданий 26.02.2013, видавник Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції; вид обтяження: арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: КП «Теплопостачання м. Одеси», код ЄДРПОУ 34674102; предмет обтяження: все нерухоме майно.

В обґрунтування скарги заявник посилається на таке.

ОСОБА_1 у лютому місяці 2026 року звернулась за послугами до приватного нотаріуса, однак їй було усно відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки при здійсненні перевірки в Державних реєстрах міститься інформація про державну реєстрацію обтяження, а саме відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.02.2026 року на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер В-3/83 виданої 26.02.2013 року Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: КП «Теплопостачання м. Одеси».

За твердженнями заявника, 31.07.2026 року вона від відділу ДВС отримала відповідь, згідно якої повідомлено, що відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 47071136 з примусового виконання судового наказу виданого Малиновським районним судом м. Одеси 18.09.2014 року про стягнення боргу на користь КП «Теплопостачання м. Одеси» у розмірі 5841,51 грн. Виконавче провадження закінчено у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». В рамках виконавчого провадження № 47071136 державним виконавцем відділу арешт на нерухоме майно не накладався.

Тобто, як вважає заявник, скаржнику жодним чином не було роз`яснено та не повідомлено в межах якого виконавчого провадження було накладено арешт на її майно, не було роз`яснено її права та подальші дії щодо припинення обтяження, а також, за її заявою не було знято обтяження з належного їй нерухомого майна.

Враховуючи наведене, скаржник вважає таку бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби неправомірною, з огляду на що звернулася до суду з відповідною скаргою.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 22.09.2026 року у справі №521/16313/26 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до Хаджибейського районного суду міста Одеси із скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання; прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , інші учасники: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на дії/бездіяльність органу примусового виконання; призначено дату судового розгляду скарги.

02.10.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника скаржника надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №73049), у якому представник скаржника просила суд визнати поважною причиною неподання у встановлений строк доказів, поновити процесуальний строк для подання доказів, доєднати до матеріалів справи відповідь від 29.09.2026 вх 1482-26 Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради; адвокатський запит від 30.09.2026 року. Клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Зокрема, за доводами клопотання, заявник вказала, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.02.2026 року міститься запис про обтяження № 307218 (спеціальний розділ); документи подані для державної реєстрації постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер В-3/83, виданий 26.02.2013, видавник Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції; вид обтяження: арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: КП «Теплопостачання м. Одеси», код ЄДРПОУ 34674102; предмет обтяження: все нерухоме майно. Обтяження: арешт на все нерухоме майно внесено державним реєстратором Шурупов Максим Дмитрович, Одеське міське управління юстиції. Оскільки Одеське міське управління юстиції ліквідоване (постанова КМУ „Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвитку системи надання безоплатної правової допомоги №99 від 11 лютого 2016 року) 22.09.2026 року на адресу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради направлено адвокатський запит, щодо надання копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер В-3/83, виданий 26.02.2013, видавник Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції.

Заявник вказала, що 29.09.2026 року нею отримано відповідь від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, якою повідомлено наступне: відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. На кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту. При цьому, згідно з інформацією Державного реєстру прав обтяження № 1307218 зареєстровано іншим суб`єктом державної реєстрації на все нерухоме майно боржника у спеціальному розділі Державного реєстру прав, тому реєстраційна права стосовно зазначеного обтяження не сформована відповідно до Закону, а також не долучено відповідну скан-копію Постанови до зазначеного реєстру, у зв`язку з чим надати запитувану копію документа не вбачається можливим.

Заявник зауважила, що у період до 05.08.2016 року діяв Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (наказ Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року № 43/5 Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, зі змінами). Відповідно до 3.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень до Єдиного реєстру обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Пункт 3.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 710/5 ( z0417-08 ) від 15.05.2008 . Оскільки державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій в порушення вимог Положення про Єдиний державним реєстр виконавчих проваджень не було внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер В-3/83, від 26.02.2013, до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було направлено адвокатський запит щодо ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень у паперовому вигляді за № АСВП 34078270 та № АСВП 32161630 та завершені 14.10.2013 року, так як дані виконавчі провадження перебували на примусовому виконанні у період прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер В-3/83.

В цей же день, 02.10.2026 року від представника скаржника до суду надійшла заява про розгляд скарги без участі скаржника та її представника, а також про долучення до матеріалів справи відповіді ВДВС від 02.10.2026 року за вих. №201752. Клопотання судом долучене до матеріалів справи.

Будь яких письмових пояснень, заперечень від Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не надійшло, що не є перешкодою для розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Зокрема, представник Хаджибейського ВДВС в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв або клопотань суду не надав, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд, розглянувши клопотання представника скаржника про поновлення процесуального строку та долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів, вважає наявними правові підстави для задоволення клопотань скаржника та долучення до справи поданих заявником документів.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали скарги приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 потребує задоволення, виходячи з такого.

Так, у даній справі судом встановлено, що на виконанні у Хаджибейському відділі ДВС на примусовому виконанні перебували наступні виконавчі провадження: 47071136 з примусового виконання судового наказу виданого 18.09.2014 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання м. Одеси» у розмірі 5841,51 грн. Виконавче провадження завершено 28.01.2025 у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом); 44304638 з примусового виконання судового наказу № 2-н-4880 виданого 15.06.2013 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання м. Одеси» у розмірі 7812,56 грн. та судового збору 94,10 грн. Виконавче провадження завершено 16.04.2025 у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом); 35131327 з примусового виконання судового наказу № 2-н-263 виданого 21.02.2011 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «ЖКС Хмельницький» у розмірі 3 118,93 грн. Виконавче провадження завершено 16.04.2025 у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом); 34078270 з примусового виконання наказу № 2-н-1259 виданого 30.01.2012 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання м. Одеси» у розмірі 7812,56 грн. Виконавче провадження завершено 16.04.2025 у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом); 32161630 з примусового виконання судового наказу № 2-н-1808/2010 виданого 18.08.2010 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання м. Одеси» у розмірі 3502,71 грн. Виконавче провадження завершено 16.04.2025 у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом); 27311975 з примусового виконання судового наказу № 2-н-2845/10 виданого 22.12.2010 Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання м. Одеси» у розмірі 3502,71 грн. Згідно інформації, що міститься в АСВП відсутні відомості, щодо завершення виконавчого провадження. Вказані обставини викладено у відповіді Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі від 07.08.2026 року за вих. №163178.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.02.2026 року на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер В-3/83 виданої 26.02.2013 року Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, особа, в інтересах якої встановлено обтяження: КП «Теплопостачання м. Одеси».

Згідно із відповіддю Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі від 31.07.2026 року вх. №1518274, наданою ОСОБА_1 , відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 47071136 з примусового виконання судового наказу виданого Малиновським районним судом м. Одеси 18.09.2014 про стягнення боргу на користь КП «Теплопостачання м. Одеси» у розмірі 5841,51 грн. Виконавче провадження закінчено у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». В рамках виконавчого провадження № 47071136 державним виконавцем відділу арешт на нерухоме майно не накладався.

Також, як встановлено судом, 13.08.2026 року за вих. №165987 Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі відповів заявниці про те, що згідно відомостей АСВП, неможливо ідентифікувати виконавче провадження в рамках якого було внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо обтяження №307218 від 11.03.2013 року, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, В-3/83, виданого 26.02.2013 року, видавник: Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції. З огляду на зазначене, задоволення заяви про зняття арешту є неможливим.

29.09.2026 заявницею отримано відповідь від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, якою повідомлено наступне: відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. На кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту. При цьому, згідно з інформацією Державного реєстру прав обтяження № 1307218 зареєстровано іншим суб`єктом державної реєстрації на все нерухоме майно боржника у спеціальному розділі Державного реєстру прав, тому реєстраційна права стосовно зазначеного обтяження не сформована відповідно до Закону, а також не долучено відповідну скан-копію постанови до зазначеного реєстру, у зв`язку з чим надати запитувану копію документа не вбачається можливим.

02.10.2026 року за вих. №201752 на запит адвоката Хаджибейський ВДВС у місті Одесі надав відповідь про те, що виконавчі провадження №34078270, 32161630 відносно боржника ОСОБА_1 завершено у зв`язку виконанням вимог виконавчих документів. Також ВДВС повідомив заявницю про те, що вказані вище провадження знищені у 2017 році за строком зберігання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у даній справі, суд зазначає таке.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) вказано, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Також, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 2/0301/806/11 зробив висновок, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У даному разі виконавчі документи щодо боржника були видані за дії Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт є початковою стадією виконавчого провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.

Згідно із ч. 2 ст. 57 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на момент накладення арешту на майно боржника) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до вимог ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із ст. 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із ст. 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст.48 цього Закону.

Частинами 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави зняття арешту з майна, у якій, серед іншого, зазначено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №2-356/12, від 03.11.2021 року у справі №161/14034/20, від 22.12.2021 року у справі №645/6694/15.

Приписи ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном та ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відтак, застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.

Враховуючи зазначене вище, суд виснує про те, що не зняття ДВС арешту з майна скаржника, як боржника, саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і таке порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. 447, 449 ЦПК України, ст. 37, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), інші учасники: Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Старицького, 10 а, ЄДРПОУ:41405463) на дії/бездіяльність органу примусового виконання - задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Старицького, 10 а, ЄДРПОУ:41405463) зняти арешт накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та заборони на його відчуження, накладених постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер В-3/83 виданою 26.02.2013 року Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в інтересах КП «Теплопостачання м. Одеси», шляхом виключення такого: Номер запису про обтяження: 307218, Дата, час державної реєстрації: 11.03.2013 10:36:51 Державний реєстратор: Шушулков Максим Дмитрович, Одеське міське управління юстиції, Одеська обл., Документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер В-3/83 видана 26.02.2013 року Видавник: Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 790742 від 11.03.2013 10:39:11, Шушулков Максим Дмитрович, Одеське міське управління юстиції, Одеська обл. Вид обтяження: арешт нерухомого майна Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції ЄДРПОУ 35048748. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Особа в інтересах якої встановлено обтяження КП «Теплопостачання м. Одеси», ЄДРПОУ 34674102.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2026 року.

Суддя: Н.О. Шевчук