Ухвала суду № 140268611, 17.09.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-4697/11

Номер провадження № 6/521/1124/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання - Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення у цивільній справі № 1519/2-4697/11 за позовом Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення грошової вартості земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у справі № 1519/2-4697/11.

Заявник просить у порядку повороту виконання зазначеного судового рішення стягнути з Одеської міської ради на його користь 331 253,00 грн, які були фактично сплачені ним на виконання судового рішення, що в подальшому було скасоване.

Дослідивши матеріали справи, заяву про поворот виконання судового рішення та додані до неї докази, суд встановив наступне.

Спір у справі № 1519/2-4697/11 виник щодо земельної ділянки площею 0,0904 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:68:002:0028.

У 2011 році заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом, предметом якого було витребування зазначеної земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на неї.

Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 22 листопада 2011 року позов було задоволено: земельну ділянку площею 0,0904 га, кадастровий номер 5110137300:68:002:0028, витребувано на користь Одеської міської ради та скасовано державну реєстрацію права власності на неї.

На виконання зазначеного заочного рішення судом було видано виконавчий лист, а в межах виконавчого провадження земельну ділянку фактично передано представнику Одеської міської ради, після чого виконавче провадження було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2018 року заяву про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 22 листопада 2011 року скасовано, а справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

Під час нового розгляду справи прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради змінила заявлені позовні вимоги.

Так, у грудні 2018 року прокуратура просила замість витребування земельної ділянки стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради її грошову вартість у розмірі 331 253,00 грн.

Необхідність зміни характеру заявленої вимоги обґрунтовувалася, зокрема, тим, що на спірній земельній ділянці знаходився об`єкт нерухомого майна - виставочно-демонстраційний салон, у зв`язку з чим, на думку сторони позивача, повернення земельної ділянки в натурі до комунальної власності було неможливим, а захист прав територіальної громади мав здійснюватися шляхом стягнення її грошової вартості.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року позовні вимоги було задоволено частково.

З ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради стягнуто 331 253,00 грн, що відповідало визначеній у справі вартості земельної ділянки площею 0,0904 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:68:002:0028.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було відмовлено.

Факт виконання ОСОБА_1 рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року в частині сплати 331 253,00 грн підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи письмових доказів, які є взаємоузгодженими та послідовно підтверджують як здійснення відповідних платежів заявником, так і фактичне зарахування сплачених ним коштів до бюджету міста Одеси.

Так, із листа Юридичного департаменту Одеської міської ради, наданого ОСОБА_1 за результатами розгляду його звернення від 04 лютого 2019 року № 61-Т щодо надання реквізитів для виконання рішення у справі № 1519/2-4697/11, вбачається, що заявнику були повідомлені платіжні реквізити саме для зарахування до бюджету міста Одеси грошових коштів у розмірі 331 253,00 грн на виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року. У листі, зокрема, було визначено рахунок для зарахування коштів та код бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження», а у призначенні платежу зазначено необхідність посилання на виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у справі № 1519/2-4697/11.

На виконання вказаного судового рішення 06 березня 2019 року ОСОБА_1 було здійснено два платежі на загальну суму 331 253,00 грн. Зокрема, квитанцією № 20 від 06 березня 2019 року підтверджується сплата 32 253,00 грн, а квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.1287855700.1 від 06 березня 2019 року сплата 299 000,00 грн. У платіжних документах платником зазначений ОСОБА_1 , а призначення платежів містить посилання на виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у справі № 1519/2-4697/11. Загальна сума зазначених платежів становить 331 253,00 грн, тобто відповідає сумі, стягнутій з ОСОБА_1 рішенням суду від 17 січня 2019 року.

Того ж дня, 06 березня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Одеської міської ради із письмовою заявою про виконання рішення, в якій повідомив про виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року та на підтвердження цього надав Одеській міській раді засвідчені копії квитанції № 20 від 06 березня 2019 року та квитанції № 0.0.1287855700.1 від 06 березня 2019 року. Таким чином, безпосередньо після здійснення платежів заявник повідомив стягувача про виконання судового рішення та надав документи, що підтверджували сплату присуджених коштів.

При цьому здійснення зазначених платежів підтверджується не лише наданими ОСОБА_1 квитанціями. Відповідно до витягу з виписки органу Державної казначейської служби України по рахунку № НОМЕР_1 за 06 березня 2019 року, цього дня на відповідний бюджетний рахунок було зараховано два окремі платежі: 32 253,00 грн та 299 000,00 грн. У відомостях щодо обох надходжень зазначено їх зв`язок із виконанням рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у справі № 1519/2-4697/11 та зазначено ОСОБА_1 .

Крім того, факт надходження сплачених ОСОБА_1 коштів безпосередньо до бюджету міста Одеси офіційно підтверджено Департаментом фінансів Одеської міської ради. У листі Департаменту фінансів від 06 травня 2019 року зазначено, що згідно з випискою казначейства за КБК 24060300 «Інші надходження» за 06 березня 2019 року до бюджету міста Одеси фактично зараховано кошти у загальній сумі 331 253,00 грн, сплачені ОСОБА_1 на виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у справі № 1519/2-4697/11, а саме: 32 253,00 грн та 299 000,00 грн. До цього листа також було додано копію відповідного витягу з виписки казначейства.

Таким чином, наявні у матеріалах справи банківські платіжні документи підтверджують здійснення ОСОБА_1 платежів у загальному розмірі 331 253,00 грн, а виписка органу Державної казначейської служби України та офіційний лист Департаменту фінансів Одеської міської ради підтверджують фактичне зарахування всієї зазначеної суми до бюджету міста Одеси саме на виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у справі № 1519/2-4697/11. Отже, факт повного виконання ОСОБА_1 рішення суду від 17 січня 2019 року у частині сплати присуджених грошових коштів є належним чином підтвердженим матеріалами справи. Разом із тим рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року було оскаржено в апеляційному порядку особою, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, Громадською організацією «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів».

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено.

Зокрема, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення прав Одеської міської ради шляхом стягнення з ОСОБА_1 грошової компенсації вартості земельної ділянки у розмірі 331 253,00 грн.

Таким чином, судовий акт, на підставі якого ОСОБА_1 сплатив Одеській міській раді 331 253,00 грн, було скасовано, а позовна вимога, на виконання якої зазначені кошти були сплачені, залишилася без задоволення.

У подальшому постанова Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року неодноразово була предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

У 2022 році ОСОБА_1 звертався до Одеського апеляційного суду із заявами про її перегляд за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у задоволенні таких заяв було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 березня 2023 року ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року залишено без змін.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року зазначену заяву було задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року скасовано, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» закрито, а рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року залишено без змін.

Однак зазначена постанова апеляційного суду була оскаржена Одеською обласною прокуратурою у касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено.

Постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року відмовлено.

Водночас Верховний Суд постановив залишити в силі постанову Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року.

Отже, за остаточним результатом судового розгляду рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року, на виконання якого з ОСОБА_1 було отримано 331 253,00 грн, є скасованим, а чинним є судове рішення, відповідно до якого у задоволенні позову про стягнення зазначеної суми відмовлено.

Питання про поворот виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року ані Одеським апеляційним судом, ані Верховним Судом вирішено не було.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення та просив повернути йому кошти у розмірі 331 253,00 грн, сплачені Одеській міській раді на виконання скасованого рішення суду.

Представник заявника - адвокат Возіян А.А. - у судове засідання, призначене на 17 вересня 2026 року о 13 год. 30 хв., не з`явився, подав до суду заяву про розгляд питання про поворот виконання судового рішення за відсутності заявника та його представника, вимоги заяви підтримав.

Представник Одеської міської ради у судове засідання з`явився, вимоги підтвердив, як і отримання Одеською міською радою платежів заявника в рахунок виконання скасованого рішення Малиновського районного суду м. Одеси, проти задоволення заяви не заперечував.

Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на подані учасниками заяви суд дійшов висновку про можливість розгляду питання про поворот виконання судового рішення за їх відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані заявником докази, суд вважає заяву про поворот виконання судового рішення обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він, зокрема, закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до ч. 5 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум додається документ, який підтверджує списання відповідної суми або фактичне виконання судового рішення.

Ч. 9 ст. 444 ЦПК України передбачено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, закон пов`язує можливість повороту виконання з одночасним існуванням таких обставин: судове рішення було фактично виконано; внаслідок його виконання від боржника на користь стягувача було передано майно або грошові кошти; у подальшому правова підстава такого виконання відпала внаслідок скасування відповідного судового рішення; остаточним судовим актом вимоги, на виконання яких майно або кошти були передані, не були задоволені.

Усі зазначені умови у цій справі наявні.

Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення є цивільною процесуальною гарантією захисту майнових прав особи, сутність якої полягає у поверненні сторін виконавчого провадження у попереднє становище внаслідок скасування правової підстави виконання судового рішення та повернення стягувачем боржнику всього одержаного за таким скасованим або зміненим рішенням.

Метою інституту повороту виконання є не повторне вирішення спору по суті та не оцінка правомірності поведінки учасників справи, а усунення майнових наслідків виконання судового рішення, яке надалі втратило юридичну силу.

Тому при вирішенні цієї заяви суд не здійснює повторної оцінки обставин земельного спору, підстав набуття права на земельну ділянку або прав інших осіб на нерухоме майно, а встановлює виключно наявність передбачених процесуальним законом підстав для повернення того, що було фактично одержане на виконання скасованого рішення.

Як установлено судом, єдиною правовою підставою для сплати ОСОБА_1 . Одеській міській раді грошових коштів у сумі 331 253,00 грн було рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року.

Зазначене рішення було виконано заявником у повному обсязі, що підтверджується платіжними документами від 06 березня 2019 року та іншими письмовими доказами щодо зарахування коштів.

Разом з тим постановою Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Після подальших судових переглядів постанова Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року залишена в силі постановою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року, а отже є чинним та остаточним судовим рішенням щодо заявленої вимоги про стягнення з ОСОБА_1 331 253,00 грн.

Отже, правова підстава, на якій Одеська міська рада отримала від ОСОБА_1 зазначені грошові кошти, остаточно відпала.

При цьому обставина, що на час здійснення платежів рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року підлягало виконанню та було виконано заявником добровільно, сама по собі не перешкоджає повороту його виконання. Навпаки, саме фактичне виконання рішення, яке в подальшому скасоване із відмовою у задоволенні відповідних позовних вимог, обумовлює необхідність застосування механізму, передбаченого статтею 444 ЦПК України.

Суд також враховує, що питання про повернення ОСОБА_1 сплачених ним 331 253,00 грн не було вирішено ані під час ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, ані під час подальших переглядів цієї справи.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 правомірно звернувся із відповідною заявою саме до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На підтвердження фактичного виконання рішення від 17 січня 2019 року заявником надано передбачені частиною п`ятою статті 444 ЦПК України документи, що підтверджують сплату стягнутих за таким рішенням грошових коштів. Зокрема, у матеріалах справи наявні квитанція № 20 від 06 березня 2019 року про сплату 32 253,00 грн та квитанція № 0.0.1287855700.1 від 06 березня 2019 року про сплату 299 000,00 грн, а також виписка органу Державної казначейської служби України, в якій відображено зарахування зазначених сум на бюджетний рахунок. Факт зарахування 06 березня 2019 року до бюджету міста Одеси всієї суми у розмірі 331 253,00 грн, сплаченої ОСОБА_1 саме на виконання рішення у справі № 1519/2-4697/11, додатково та безпосередньо підтверджено офіційним листом Департаменту фінансів Одеської міської ради від 06 травня 2019 року.

Таким чином, залишення зазначених коштів у розпорядженні Одеської міської ради після остаточного скасування рішення, на підставі якого вони були сплачені, означало б збереження майнового результату виконання судового акту, який більше не має юридичної сили, що не відповідає сутності та меті інституту повороту виконання.

Поворот виконання в цьому випадку має відновити майнове становище сторін, яке існувало до виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року.

За встановлених обставин належним способом такого відновлення є повернення ОСОБА_1 всієї суми, фактично одержаної Одеською міською радою на виконання скасованого рішення, а саме 331 253,00 грн.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 247, 258261, 353, 354, 444 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення - задовольнити.

Допустити поворот виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у цивільній справі № 1519/2-4697/11.

У порядку повороту виконання рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 січня 2019 року у справі № 1519/2-4697/11 стягнути з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) грошові кошти у розмірі 331 253 (триста тридцять одна тисяча двісті п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 17.09.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО