Постанова № 140268553, 29.09.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/4316/25

№ 3/505/142/2026

29 вересня 2026 року м. Подільськ

суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., з участю секретарів судового засідання Федорцової І.С., Піскунова Д.С., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Цуркана Олексія Олеговича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановила:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522841 від 25 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , 24 листопада 2025 року о 23 год. 07 хв. за адресою проспект Перемоги, м.Подільськ, Одеської області керувала транспортним засобом марки Volkswagen Passat державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 відмовилась. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився в найближчому закладі охорони здоров?я Подільська МР зі згоди водія. Результат огляду 0,38 проміле, відповідно до висновку медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння №322 від 24.11.2025 року, чим порушила підпункт «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп?яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомленою про місце та час розгляду справи, зокрема, через свого захисника, не з`явилась.

В судовому засідання, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Цуркан О.О. зазначив, що повністю підтримує раніше подані ним до суду клопотання про закриття провадження по адміністративній справі та доповнення до вказаного клопотання. Зокрема, зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтовування клопотання зокрема, зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення дуже поганої якості, що є істотним порушення оскільки протокол це важливий доказ, який має бути чітким; порушено порядок фіксування події, відеозапис вівся не безперервно, та допущено порушення вимог законодавства під час проведення огляду; згідно долученого ним копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?янні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.11.2025 року складений стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її стан лікар зазначив як нормальний, графи 21-24 не заповнено, що свідчить про те, що не проводилося лабораторна діагностика, проведення якої, на його думку, є обов?язковим; наявне відео викликає сумніви щодо правильності використання під час огляду мундштук, оскільки згідно інструкції використання приладу, він повинен бути герметично запакованим до моменту встановлення на прилад.

Заслухавши учасників, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні особою транспортним засобом у стані сп`яніння, передачі керування особі, яка знаходиться в такому стані або у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (в подальшому - Порядок № 1103).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння визначається ст.266 КУпАП.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Відтак, нормами чинного законодавства України визначено дві підстави направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, якими є: відмова особи від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу; висловлення водієм незгоди з результатами огляду, проведеного на місці зупинки автомобіля.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення (ст. 251 КУпАП).

У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються також дослідженими судом інших доказів.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №522841 від 25 листопада 2025 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №322 від 24.11.2025 року, з якого вбачається що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, результат 0,38%; копією посвідчення водія ОСОБА_1 ; копіє свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; даними акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду (на місці) та зазначено що в останньої виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; даними роздруківки «Армор» стосовно ОСОБА_1 ; відеозаписом, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, її зупинку працівниками поліції, виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння; проходження огляду в медичному закладі, результат огляду 0,38 проміле, погодження його з результатом огляду.

Згідно пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Водночас ознаками алкогольного сп`яніння, згідно Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Враховуючи зазначене, оскільки виявлення відповідних ознак відноситься до виключної суб`єктивної компетенції працівника поліції, а спростування таких ознак є правом особи на проходження відповідного огляду, що і було зроблено ОСОБА_1 в медичному закладі результат огляду якого склав 0,38 %.

При цьому з переглянутого відео вбачається, що ОСОБА_1 фактично погодилася з результатом огляду та не висловлювала жодного заперечення з цього приводу.

Стосовно доводів сторони захисту, щодо не проведення лабораторного дослідження суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

З викладеного вбачається, що лабораторне дослідження обов`язково проводиться для підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини. В даному випадку огляд ОСОБА_1 проводився для встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції №1452/735).

Відповідно до п. 14 Порядку №1103 висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку, який оскаржено не було, оскільки відомості про протилежне стороною захисту суду повідомлено не було.

Інші доводи, зазначені стороною захисту, не спростовують обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, є несуттєвими, а тому відхиляються судом як безпідставні.

Об`єктивних даних зафіксованих на відеозаписі достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколі обставин, а усі заперечення захисника розцінюю як спробу уникнення від адміністративної відповідності.

Таким чином, враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі викладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних із керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526 Банк отримувача: Казначейство України Номер рахунку (ІВАN): UA848999980313080149000015001; призначення платежу: штраф (ПДД).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Ващук