Рішення № 140268510, 02.10.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1118/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом у якому посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 . Після їх смерті залишилося спадкове майно, у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310300:02:004:0479 площею 0,1000 га. За життя батьки склали заповіти якими заповіли усе своє майно позивачці. Позивачка спадщину після смерті батьків прийняла, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв`язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.

Просить суд визнати за нею право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилася.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про смерть НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також свідоцтвом про народження позивачки НОМЕР_3 та свідоцтвом про одруження позивачки НОМЕР_4 .

Після смерті батьків залишилося спадкове майно у вигляді у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310300:02:004:0479 площею 0,1000 га.

Вказане майно належало спадкодавцям на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.12.2006 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.05.2026 року, номер НВ-2600482082026.

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 89,1 кв. м та житловою площею 38,5 кв. м; літ. Б сарай; літ. В вбиральня; № 1-4 - надвірні споруди.

При житті батьки позивачки склали заповіти від 11.10.2011, зареєстровані в реєстрі за № 289 та 290, якими заповідали все своє майно позивачці ОСОБА_1 .

Позивачка спадщину після смерті батьків прийняла, оскільки проживала з ними за однією адресою.

Третя особа ОСОБА_2 також є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте спадкування у даному випадку здійснюється за заповітом, яким спадкодавці усе майно заповіли позивачці.

Спадкові справи після смерті батьків позивачки не заводилися, що підтверджено витягами зі Спадкового реєстру.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачка спадщину після смерті батьків прийняла, є спадкоємцем за заповітом, вищенаведене спадкове майно дійсно належало спадкодавцям, відтак право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 89,1 кв. м та житловою площею 38,5 кв. м; літ. Б сарай; літ. В вбиральня; № 1-4 - надвірні споруди, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122310300:02:004:0479 площею 0,1000 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков