Ухвала суду № 140268466, 02.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/8930/26

Провадження № 4-с/947/19/26

УХВАЛА

02.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси

у складі головуючого - судді Луняченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41405348),-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси , шляхом сформування документа у системі « Електронний суд» 26.02.2026, звернувся представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Каразейська Євгенія Дмитрівна, із скаргою на дії/бездіяльність та рішення органу примусового виконання - Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, із вимогами про визнання неправомірними дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемського Сергія Івановича при винесені постанови ВП №8684123 від 31.12.2025 про накладення штрафу та скасування постанови державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемського Сергія Івановича ВП №8684123 від 31.12.2025 про накладення штрафу.

Вимоги обґрунтовані тим, що у діях заявника ( боржника по виконавчому провадженню) відсутні події та склад вказаного у постанові правопорушення у зв`язку із тим, що заборгованість виникла не з вини боржника.

Також скаржник просить суд поновити строк на оскарження постанови у зв`язку із тим, що боржнику про наявність вказаного рішення стало відомо лише у середині січня 2026 року а для підготовки заяви було необхідно ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження що було ускладнено постійними обстрілами міста Одеси та тим фактом що під час повітряної тривоги виконавча служба не вела прийом громадян.

На ухвалу суду Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав електронну копію виконавчого провадження №8684123 з виконання виконавчого листа №2-6100 від 10.10.2004 виданого Київським районним судом м. Одеси.

Як встановлено судом Київським районним судом м. Одеси 05.10.2004 року було винесено рішення по цивільної справі №2-6100/04 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів яким позов було задоволено та стягнуто на користь позивачці з відповідача аліменти, у розмірі частини від усіх заробітків, на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 22.09.2004 року та до досягнення дитиною повноліття , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання даного рішення, яке підлягало негайному виконанню, Київським районним судом м. Одеси 10.10.2004 року було видано виконавчий лист, який неодноразово подавався позивачем та повертався з різних підстав, та 13.02.2008 року було відкрито виконавче провадження №8684123 з примусового виконання даного виконавчого листа.

Згідно розрахунку заборгованості від 21.05.2024 за період з 22.09.2004 по 13.03.2020 заборгованість по сплаті аліментів, по виконавчому листу №№2-6100 від 10.10.2004 виданому Київським районним судом м. Одеси, становить 114 350,76 грн.

Згідно постанови винесеної державним виконавцем 10.02.2021 року по виконавчому провадженню №8684123, у зв`язку із наявною інформацією від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( спрощене ГУПФУ в Одеській області) державним виконавцем звернуте стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

За змістом повідомлень ГУПФУ в Одеській області від 25.02.2021,12.01.2022,07.06.2024 ОСОБА_1 з 18.07.2017 року отримає пенсію по інвалідності відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з січня 2019 року з його пенсії відраховуються аліменти у розмірі частини від розміру пенсії, згідно постанови Другого Приморського ВДВС від 29.11.2018 за виконавчим провадженням №28857082, на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому відраховування заборгованості по виконавчому провадженню №8684123 будуть здійснюватися у порядку черговості.

Постановою від 31.12.2025 державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Боржемським С.І. по виконавчому провадженню №8684123 на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів. У зв`язку із наявність заборгованості у розмірі 114 350,76 грн., що перевищує розмірі аліментів за три роки, на підставі ч.14 ст. 71 Закону України « Про виконавче провадження».

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею першою Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9 статті 39 Закону № 1404-VIII, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII та цією Інструкцією.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) зазначила, що поняття та різновиди штрафів, що передбачені нормами Закону № 1404-VIII, і штрафу, передбаченого статтею 549 ЦК України, мають різну правову природу, оскільки в останньому випадку штраф є різновидом неустойки - грошової суми або іншого майна, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Поняття штрафу, вжите у частині другій статті 74 Закону № 1404-VIII, стосується випадків покладення відповідальності на боржника за невиконання рішення, та його стягнення проводиться на користь держави.

У той час як суми штрафів за невиконання судових рішень про стягнення аліментів, передбачені частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII, перераховуються на користь стягувача аліментів.

Указане свідчить про те, що правова природа, характер, цільове призначення та стягувач штрафу, визначеного в частині другій статті 63 Закону № 1404-VIII, частині другій статті 74 Закону № 1404-VIII, та штрафу, передбаченого частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII, - відмінні, оскільки постанова виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів є рішенням виконавця щодо виконання судового рішення про стягнення аліментів, як це передбачено частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII. Це дає можливість тлумачити частину другу статті 74 Закону № 1404-VIII таким чином, що оскарження постанов виконавців про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів має відмінний порядок від оскарження постанов виконавців про накладення інших штрафів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом й такі спори вирішуються за правилами цивільного судочинства.

Порядок стягнення аліментів, окрім норм СК України, регулюється також положеннями статті 71 Закону № 1404-VIII, якою передбачається, серед іншого, накладення на користь стягувача штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів у відповідних розмірах (частина чотирнадцята).

Оскільки предметом регулювання за указаними нормами є як визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за наявності заборгованості, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу з огляду на наявність заборгованості має відбуватися у межах однієї юрисдикції - у порядку цивільного судочинства, що буде відповідати принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту.

У постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному частиною другою статті 74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Заявник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо накладення на нього штрафу в порядку ч.14 ст. 71 Закону № 1404-VIII , тому така скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

У даному випадку судом приймається до уваги що одним з основних засад цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність, що визначено у п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України.

У даному випадку судом приймається до уваги що самої стягувачу ОСОБА_2 з січня 2019 року було відомо про стягнення з ОСОБА_1 на її користь на утримання молодшого сина ОСОБА_5 30.06.2008 року аліментів які відраховувались від пенсії боржника, але вона про це не повідомила іншого виконавця, який здійснював примусове виконання про стягнення аліментів з того ж самого боржника на іншого сина.

Водночас з моменту отримання виконавцем у межах виконавчого провадження №8684123 ще 25.02.2021 повідомлення від ГУПФУ в Одеській області про виплати пенсії боржнику та відрахування частини пенсії цього ж боржника на користь тому ж самому стягувачу в інтересах іншої дитини жодних дій щодо можливості стягнення на обох дітей не здійснив.

Крім того на 13.03.2020 року розмір самої заборгованості вже визначився ( дитина досягла повноліття) але штраф було застосовано лише після п`яти років, коли вже було відомо і про наявність пенсії і про черговість відрахування.

Також, суд звертає увагу що у самої постанові зазначені невірні обставини а саме: у постанові зазначено що виконавчий лист було пред`явлено лише 31.12.2025 року та не визначено станом на яку дату утворилась заборгованість та за який період.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржена постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а дії державного виконавця щодо її винесення є протиправними.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Також суд, приймаючи до уваги наявність у матеріалах виконавчого провадження що сторона виконавчого провадження отримала постанову від 31.12.2025 лише при особистому відвідуванні державного виконавця а тому є підстави для поновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження даної постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 127,261,353,354, 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41405348).

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемського Сергія Івановича при винесені постанови ВП №8684123 від 31.12.2025 року про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 .

Визнати неправомірними дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемського Сергія Івановича при винесені постанови ВП №8684123 від 31.12.2025 про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 .

Скасувати постанову державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боржемського Сергія Івановича ВП №8684123 від 31.12.2025 про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 .

Повна ухвала виготовлена та внесена до Єдиного реєстру судових рішень лише 02.10.2026 внаслідок тривалої відсутності електропостачання та перебоїв із доступу до державних реєстрів.

Ухвала може бути оскаржена в Одеський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня виготовлення повного тексту в порядку ст. 354 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луняченко В. О.