Ухвала суду № 140268446, 02.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/33295/21

Провадження № 6/947/1145/26

УХВАЛА

02.10.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за поданням представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фішер Віти Валеріївни, за участі: стягувача Київської районної адміністрації Одеської міської ради, боржника ОСОБА_1 про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 , в рамках примусового виконання виконавчого листа №947/33295/21, виданого 26.05.2023 року Київським районним судом міста Одеси,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшло подання від представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фішер Віти Валеріївни за участі: стягувача Київської районної адміністрації Одеської міської ради, боржника ОСОБА_1 про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 , в рамках примусового виконання виконавчого листа №947/33295/21, виданого 26.05.2023 року Київським районним судом міста Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного подання розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому по справі 01.10.2026 року.

Оглянувши матеріали подання та додані до нього документи, суддя дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 438 ЦПК України передбачено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Розділом VI та ст. 438 ЦПК України не визначено, яким за формою та змістом має бути подання про оголошення у розшук боржника.

Разом з тим, оскільки в розділі VI ЦПК України не визначено форму та зміст подання про оголошення у розшук боржника, слід застосовувати аналогію права на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, де зазначено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Положеннями частини 1 статті 183 ЦПК України передбачено вимоги, яким повинна відповідати будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Відповідно до ч.1 ст. 5 вказаного Закону, державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

З аналізу вказаних положень вбачається, що з поданням про оголошення розшуку боржника в порядку ст. 438 ЦПК України має право звернутися державний (або приватний) виконавець, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.

Оглянувши подане до суду подання вбачається, що подання про оголошення рошуку боржника - ОСОБА_1 подано в рамках здійснення виконавчого провадження ВП №71950258 з примусового виконання виконавчого листа №947/33295/21, виданого 26.05.2013 року Київським районним судом міста Одеси, яка перебуває в провадженні у головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Перчика Віталія Олександровича.

Як вбачається з подання, останнє сформовано, підписано та подано до суду через систему «Електронний суд» представником Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фішер Вітою Валеріївною, а не головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Перчиком Віталієм Олександровичем, в провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження відносно визначеного боржника щодо якого заявлені вимоги про оголошення розшуку.

Частиною 4 статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Приймаючи вищевикладене, суддя вважає, що подання представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фішер Віти Валеріївни, за участі: стягувача Київської районної адміністрації Одеської міської ради, боржника ОСОБА_1 про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 , в рамках примусового виконання виконавчого листа №947/33295/21, виданого 26.05.2023 року Київським районним судом міста Одеси, підлягає поверненню, на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений у праві на повторне звернення до суду з цією заявою після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 183, 260, 261, 351-353, 438 ЦПК України, Закон України «Про виконавче провадження», суддя,

УХВАЛИВ:

Подання представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фішер Віти Валеріївни, за участі: стягувача Київської районної адміністрації Одеської міської ради, боржника ОСОБА_1 про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 , в рамках примусового виконання виконавчого листа №947/33295/21, виданого 26.05.2023 року Київським районним судом міста Одеси - повернути без розгляду.

Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.