Рішення № 140265614, 10.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/3251/2026

Справа № 359/1339/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

В середині лютого 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 21 лютого 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір №7227637925. За яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2,5 % за кожний день користування кредитом. Проте, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим, загальна сума становить 18700 гривень.

Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виник борг у розмірі 84125 гривень 00 копійок.

В подальшому, на підставі договорів факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7227637925 від 21 лютого 2024.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 84125 гривень 00 копійок, що складається: заборгованості за тілом кредиту 18700 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками 65425 гривень 00 копійок.

2. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача Поляков О. у судове засідання не з`явився, підтримав пред`явлений позов та просив суд його задовольнити у повному обсязі, а розгляд цивільної справи здійснити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 направила до суду відзив, в якому просила зменшити розмір нарахованих відсотків та штрафних санкцій до справедливого рівня з урахуванням принципів розумності та співмірності.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 21 лютого 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір №7227637925. За яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2,5 % за кожний день користування кредитом. Проте, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим, загальна сума становить 18700 гривень (а.с.82-103).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 18700 гривень. Вказана обставина підтверджується довідками директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та платіжними інструкціями (а.с.70-77, 17-24).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що кредитний договір №7227637925 від 21 лютого 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора FZRJ. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 84125 гривень 00 копійок, що складається: заборгованості за тілом кредиту 18700 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками 65425 гривень 00 копійок (а.с.123).

28 листопада 2018 року згідно умов договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором №7227637925 від 21 лютого 2024 року (а.с.179-185). В подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. До ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Дана обставина підтверджується реєстром прав вимоги №281 від 23.04.2024 (а.с.174-175).

23 лютого 2024 року згідно умов договору факторингу № 23/0224-01, ТОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» право вимоги за кредитним договором №7227637925 від 21 лютого 2024 року (а.с.163-169). В подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. До ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Дана обставина підтверджується реєстром прав вимог №2 від 16.12.2024 (а.с.160-162)

15 липня 2025 року згідно умов договору факторингу № 15/07/25-Е, ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги за кредитним договором №7227637925 від 21 лютого 2024 року (а.с.146-153), що підтверджується актом реєстром боржників до договору факторингу (а.с.143-145,).

У такий спосіб ТОВ «ФК «Ейс» набув прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору № 7227637925 від 21 лютого 2024 року.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, не заперечувала факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак просила зменшити розмір нарахованих процентів та штрафних санкцій до справедливого рівня з урахуванням принципів розумності та співмірності.

Разом з тим, самі по собі заперечення відповідача щодо розміру заборгованості не звільняють її від обов`язку довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, помилковість визначення періоду нарахування процентів або здійснення нею платежів, які не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Також відповідачем не наведено конкретного контррозрахунку заборгованості, який би спростовував визначений позивачем розмір основного боргу та процентів.

За таких обставин суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ розміру невиконаного грошового зобов`язання.

При цьому суд враховує, що заявлена до стягнення сума складається із заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитними коштами. Позивач не заявляє до стягнення окремої суми неустойки, штрафу чи пені, а тому підстав для зменшення розміру заборгованості на підставі положень законодавства щодо зменшення неустойки судом не встановлено.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 84125 гривень 00 копійок.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З платіжної інструкції №372215 від 12 лютого 2026 року (а.с.224) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» сплатило судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок. Позов задоволений, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Соломко О.В. на підставі договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.119-121).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг (до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року) ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» понесло витрати на оплату правової допомоги у розмірі 7000 гривень.

Тому суд вважає, що із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» підлягають стягненню також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 84125 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», що розташовується за адресою: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду 10 вересня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський