Рішення № 140265470, 24.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1748/26

Провадження № 2/355/1427/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Броварського району Київської області про визнання права на спадкове майно -

УСТАНОВИВ:

16.07.2026 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Березанської міської ради Броварського району Київської області про визнання права на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 .

При житті ОСОБА_2 ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склав.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом подання заяви про прийняття спадщини Поздняковій Н.М. приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області.

Свідоцтво про право на спадщину за законом на право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріуса позивачка не отримувала.

На звернення позивачки до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріуса позивачка отримала відмову в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

За життя ОСОБА_2 отримав сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 3,33 умовних кадастрових гектарів розташовану в КСП «Хмельовик».

На підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 за життя отримав державний акт про право власності на земельну ділянку ріллю площею 2,4062 га. розташовану на території Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області. На земельну ділянку сад (пай) орієнтовним розміром 0,9000 га розташовану на території Яблунівського старостинського округу (бувшої Яблунівської сільської ради) Броварського (бувшого Баришівського) району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за життя спадкодавець не отримав в зв`язку з тим, що згідно рішення 28 серпня 2008 року « Про затвердження списку громадян, власників земельних сертифікатів на земельну частку (пай), згідно схеми розпаювання багаторічних насаджень за ним ділянка не закріплена, тому його ділянка може бути виділена спадкоємцю з числа нерозподілених земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями.

Отже, виходячи з вищевикладеного успадкувати право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., позивачка ОСОБА_1 вважає що має право.

В зв`язку з вищевикладеним, позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом, який просила задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.072026 р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначено на 24.09.2026р.

25.08.2026 р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Березанської міської ради Броварського району Київської області - щодо визнання позову та розгляду справи у відсутність представника відповідача.

24.09.2026 р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 - щодо розгляду справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання

відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.07.2024 р. (а.с.6).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.11.1990 року вбачається, що батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 01.11.2008р., ОСОБА_6 та ОСОБА_4 одружилися 01.11.2008 р, прізвище дружині залишено - ОСОБА_7 (а.с.10).

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) РН №351692 від 12.03.2001 року вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є власником зазначеного сертифікату (а.с. 12).

Зі змісту довідки № 67 від 11.05.2026 року виданою Яблунівським старостинським округом виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області вбачається, що ОСОБА_2 є власником сертифікату на право на земельну частку (пай) РН №351692 від 12.03.2001 року. Оскільки рішенням сесії Яблунівської сільської ради№180-20-05 від 28.08. 2008 року за ним не закріплена земельна частка (пай), тому його ділянка може бути виділена спадкоємцю з числа нерозподілених земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями на території Яблунівського старостинського округу орієнтовною площею 0,9000 га (а.с. 17).

Листом приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Поздняковою Н.М. № 25/02-14 від 14.05.2026р., було повідомлено позивачу про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав (а.с.19).

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини другої статті 16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п 10. Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч.1 т. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому чисіл зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, яке полягає у необхідності встановлення фактичної обставини і надання їй правового значення у зв`язку з відсутністю право встановлюваних документів.

Крім того, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування», а саме в п. 11 роз`яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року , Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям урегульований Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року.

Відповідно до пункту 2, 5 зазначеного Указу Президента України № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 76, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 1218, 1223, 1225, 1268, 1270 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Березанської міської ради Броварського району Київської області, про визнання права на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (картка платника податків НОМЕР_4 ), право на виділення земельної ділянки (пай) з числа нерозподілених земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., (в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева