Ухвала суду № 140265025, 02.10.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1604/26

Провадження № 1-кп/163/208/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №4202514241000294 від 05.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

в с т а н о в и в :

Судове засідання у кримінальному провадженні призначено на 02 жовтня 2026 року.

28.09.2026 року на адресу суду прокурор надіслав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтував наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання обвинуваченого під вартою, не в змозі запобігти зазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 проти такого клопотання прокурора заперечив з тих підстав, що усі висновки судових експертиз у справі отримані, усі матеріали кримінального провадження зібрані і перебувають в провадженні суду, а тому обвинувачений не може будь-яким чином впливати на вказані матеріали. ОСОБА_4 жодного разу не переховувався від органу досудового розслідування та такого наміру не має, жодного впливу ні на кого не здійснював, сам прибув на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу в Личаківський районний суд міста Львова, є співробітником служби безпеки рядового складу, ніс службу в зоні бойових дій, а тому просив застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника про застосування домашнього арешту, вказавши, що наміру переховуватися він не має.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують, а також повинен з`ясувати чи зменшились раніше визначені ризики та чи не з`явились нові.

Відповідно до ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.

Під час продовження обвинуваченому ОСОБА_4 12 серпня 2026 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд керувався незмінністю попередньо існуючих ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовані тим, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Від цієї дати, у судовому засіданні 12.08.2026 року та в даному судовому засіданні судом розпочато дослідження письмових доказів у кримінальному провадженні. Залишаються недослідженими частина письмових доказів та речові докази, недопитаними свідки та обвинувачений.

З огляду на обсяг недосліджених у справі доказів, даних про особу обвинуваченого та тяжкість висунутого обвинувачення, вбачається достатньо підстав вважати про існування вищенаведених та попередньо врахованих судом ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, сукупність яких суд вважає досить вагомою, а тому обґрунтовано відповідно обраним обвинуваченому запобіжним заходом. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та з часу продовження щодо ОСОБА_4 по цей час обставини, які стали підставою для обрання цього запобіжного заходу не змінились, відповідно не відбулося зміни в існуванні ризиків, про які зазначає прокурор.

Причини неможливості завершення розгляду кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу, не залежать від суду, та є об`єктивними та процесуально обумовленими.

Крім того, завершити розгляд кримінального провадження до спливу продовженого обвинуваченому запобіжного заходу також не видається можливим з огляду на обсяг доказів, які залишились недослідженими, наявність призначених до розгляду інших судових справ у головуючої судді.

Встановлені судом при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу ризики на даний час також не змінились та продовжують існувати на тому ж рівні, відповідно, дають підстави суду для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання суду інший більш м`який запобіжний захід, за наявності наведеної сукупності ризиків, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому доводи сторони захисту щодо зміни останньому запобіжного заходу на більш м`який, зокрема, на цілодобовий домашній арешт, на даній стадії судового провадження є безпідставними.

Отже, з врахуванням характеру існуючих ризиків щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що строк тримання під вартою останньому слід продовжити на 60 днів з можливістю внесення застави та покладенням на обвинуваченого певних обов`язків.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , особу обвинуваченого, суд вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 698880,00 гривень. Такий розмір зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, тому слід продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою на строк 60 днів, з можливістю внесення застави, розмір якої, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 30 листопада 2026 року, включно.

На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 698 880,00 (шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №UA358201720355259001500002504 в ДКСУ міста Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 26276277), та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.

В разі внесення застави відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини завчасно повідомити про це;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 листопада 2026 року включно.

У випадку внесення застави та після проведення відповідної перевірки уповноважена службова особа установи попереднього ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити Любомльський районний суд Волинської області.

В такому випадку з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього цією ухвалою в порядку ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Копію ухвали направити в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» та негайно вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 14:00 годині 02 жовтня 2026 року.

Головуюча: суддя ОСОБА_1