Ухвала суду № 140262692, 01.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8264/20

УХВАЛА

01 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Борзаниці С.В., розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №560/8264/20.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду вказаної заяви, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Частиною другою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення передбачено сплату судового збору.

Підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Таким чином, Закон №3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Вирішуючи дану колізію суд виходить з того, що підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.

Положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону №3674-VI у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 цього Закону переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Зважаючи на наведене, переважному застосуванню у цьому випадку підлягає спеціальна норма Закону, якою прямо передбачена сплата судового збору за подання відповідної заяви саме до адміністративного суду.

Також суд звертає увагу на те, що норма підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI має більш нову редакцію, ніж норма пункту 3 частини 2 статті 3, на підставі якої судовий збір не справляється за подання заяви про заміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, отже така норма має перевагу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3028 гривень.

Таким чином, за звернення до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути сплачено судовий збір в розмірі 998,40 грн (3328,00 грн. х 0,3).

Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №260/5761/21.

Разом з цим, доказів сплати судового збору за звернення із заявою про зміну способу виконання рішення суду заявником не надано.

До заяви представником позивача додано посвідчення учасника НОМЕР_1 як підставу для звільнення від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

У статті 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-XII.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 та в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17. Підстави для відступу від неї відсутні.

Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22.

Позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії позивача та зміна способу виконання рішення щодо такого перерахунку не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій та не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Таким чином, враховуючи не пов`язаність заявлених вимог з порушенням права позивача на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Отже, позивач повинен був надати документ про сплату судового збору в розмірі 998,40 грн.

Частиною 2 статті 167 КАС України передбачено: якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За викладених обставин заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 560/8264/20 підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №560/8264/20 - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя С.В. Борзаниця