Ухвала суду № 140262394, 01.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 жовтня 2026 р. Справа № 520/27849/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури, в якому просить суд стягнути з Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури матеріальну шкоду, завдану йому застосуванням окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнане неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, та другого речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року № 113-IX, що визнане неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023, у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу та інших передбачених законом виплат, в розмірі, визначеному статтею 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру», за період з 16 квітня 2018 року до 11 березня 2021 року в сумі 641 554,88 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

На виконання ухвали суду позивачем надіслано заяву на усунення недоліків, в якій позивач просив суд визнати причини пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення матеріальної шкоди, завданої застосуванням неконституційних актів, поважними та поновити строк на звернення до суду із адміністративним позовом.

Оскільки в період з 21 по 25 вересня 2026 року включно суддя перебував у відрядженні у зв`язку з проходженням підготовки для підтримання кваліфікації суддів окружних адміністративних судів за програмою, організованою Національною школою суддів України, а також в період з 28 по 29 вересня 2026 року включно перебував у щорічній відпустці, питання, передбачені ч.1 ст. 171 КАС України, вирішуються в перший день виходу на роботу.

Щодо строку звернення до суду слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, діяльність прокурорів.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 , у період з 30.07.2010 по 20.03.2026 працювала в органах прокуратури Харківської області на різних посадах.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 у справі №757/70264/17-ц, від 05.06.2019 у справі №686/23445/17 зробила висновок, що якщо спір виник навіть після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, то такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Отже, для звернення до суду з позовом, який стосуються стягнення шкоди з держави у зв`язку із прийняттям неконституційного акту, пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби в органах прокуратури, встановлюється місячний строк, передбачений спеціальною нормою, а саме ч. 5 ст. 122 КАС України.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення позивачем зазначено, що доки позивач перебував на службі в органах прокуратури (до 20.03.2026) трудові (службові) відносини тривали, а виплати заробітної плати роботодавцем здійснювалися щомісячно. Позивач перебував на службі в органах прокуратури Харківської області у м. Харкові, виконував свої службові обов`язки в умовах воєнного стану, що об`єктивно ускладнювало ініціювання судових спорів проти власного роботодавця під час виконання обов`язків прокурора. При звільненні 20.03.2026 Харківська обласна прокуратура зобов`язана була провести повний розрахунок, як це встановлює ст. 116 КЗпП України. 20.03.2026 позивач отримав компенсацію за невикористані дні відпустки. Разом з цим, офіційних документів про складові заробітної плати за весь період служби в органах прокуратури позивач не отримав, у зв`язку з чим звернувся до Харківської обласної прокуратури із відповідним запитом від 21.07.2026. Лише після отримання 06.08.2026 листа Харківської обласної прокуратури від 04.08.2026 позивач дізнався структуру нарахованої у спірний період заробітної плати, нормативне регулювання, яке роботодавець застосовував при обрахунку заробітної плати, про обсяг порушеного права та остаточний розрахунок алгоритму нарахування заробітної плати роботодавцем у минулому.

Позивач вважає, що звернення до Харківської обласної прокуратури у липні 2026 року, тобто вже після звільнення, за деталізацією розрахунку заробітної плати у спірний період та подання адміністративного позову 03.09.2026 свідчить про активну та послідовну поведінку щодо захисту своїх прав. Необхідність отримання первинних документів (розрахункових листів) для належного обґрунтування позовних вимог є поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду із позовом.

Суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури матеріальну шкоду, завдану позивачу застосуванням окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнане неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, та другого речення абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року № 113-IX, що визнане неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023, у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу та інших передбачених законом виплат, в розмірі, визначеному статтею 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру», за період з 16 квітня 2018 року до 11 березня 2021 року в сумі 641 554,88 грн.

Беручи до уваги, що для визначення строку звернення до суду щодо захисту права, передбаченого ч. 3 ст. 152 Конституції України, за відсутності спеціального закону, що регулює порядок відшкодування такої шкоди, підлягає застосуванню ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким днем для здійснення обрахунку місячного строку є дата ухвалення Конституційним Судом України рішень, в яких констатована неконституційність акту, в даному випадку - рішення від 26 березня 2020 року №6-р/2020 та рішення від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023, про що зазначалося в ухвалі суду про залишення позову без руху.

Подібні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 540/5398/21, від 23 грудня 2024 року у справі № 120/7981/24, від 24 липня 2025 року у справі № 320/5355/22.

Водночас з цим позовом позивач звернувся шляхом подачі його через систему "Електронний суд" лише 03.09.2026, тобто з істотним пропуском місячного строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Зважаючи на що, твердження позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався після отримання 06.08.2026 листа Харківської обласної прокуратури від 04.08.2026, є помилковими та не приймаються судом до уваги.

Щодо посилань на введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року воєнного стану, який триває на даний час, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Заява позивача про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано лише посиланням на введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, що за його твердженнями, унеможливило своєчасно звернутися до суду у визначений статтею 122 КАС України строк.

Однак, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, представник позивача разом з клопотанням суду не надав. Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачається можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.02.2024 у справі №140/9165/23.

Проте, жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом не вбачається, позивачем таких не зазначено, не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на вище викладене, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди - повернути позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко