Ухвала суду № 140262360, 30.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

30 вересня 2026 року № 520/27336/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене відповіддю від 26 серпня 2026 року № 2092, в частині відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі довідки ВЛК № 2187/1 від 6 грудня 2019 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних як особи, визнаної непридатною до військової служби, із виключенням з військового обліку на підставі довідки ВЛК № 2187/1 від 6 грудня 2019 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та довідки ВЛК № 2187/1 від 6 грудня 2019 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відповідні відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до військово-облікового документа останнього;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити зазначені у п. 3 - 5 резолютивної частини рішення суду дії без вимагання від ОСОБА_1 повторного проходження військово-лікарської комісії або повторного підтвердження довідки ВЛК № 2 187/1 від 6 грудня 2019 року, якщо відповідачем не буде надано належного та допустимого доказу її скасування або зміни компетентним органом у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 7 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

14 вересня 2026 року судом отримано від представника позивача заяву про забезпечення позову, в якій сторона позивача просить суд:

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 до набрання законної сили рішенням у справі № 520/27336/26 вчиняти щодо ОСОБА_1 нові дії, спрямовані на його розшук, доставлення або примусовий привід до ТЦК та СП, якщо такі дії ґрунтуються виключно на його перебуванні на військовому обліку як військовозобов`язаного, правомірність якого є предметом спору у цій справі;

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 до набрання законної сили рішенням у справі № 520/27336/26 вчиняти нові дії щодо ОСОБА_1 на виконання або реалізацію звернення до органів Національної поліції України про його розшук, якщо такі дії спрямовані на його доставлення до ТЦК та СП саме у зв`язку із перебуванням на спірному військовому обліку;

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 до набрання законної сили рішенням у справі № 520/27336/26 направляти ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для повторного визначення його придатності до військової служби або зміни його військово-облікового статусу, якщо таке направлення здійснюється виключно у зв`язку зі спірним статусом військовозобов`язаного та за відсутності іншої самостійної передбаченої законом підстави.

Заява обґрунтована наступним.

Предметом даної справи є правомірність збереження відповідачем за позивачем статусу військовозобов`язаного, його повторного взяття на військовий облік, а також бездіяльність відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобо-в`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 520/11098/25 вже були встановлені обставини щодо непридатності позивача до військової служби, його виключення з військового обліку та протиправності бездіяльності відповідача з внесення відомостей до бази даних Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, а також встановлено обов`язок відповідача внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач зазначає, що у зв`язку із не виконанням у добровільному порядку відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 520/11098/25 було відкрито виконавче провадження № 81101097 з примусового виконання зазначеного судового рішення, у межах якого державним виконавцем 22 червня 2026 року на відповідача накладено штраф у розмірі 5100 грн у зв`язку із його не виконанням; 7 липня 2026 року - штраф у розмірі 10 200 грн.

Разом із цим, попри наявність судового рішення, виконавчого провадження та застосування до відповідача заходів примусового виконання, відповідач продовжує вважати позивача військовозобов`язаним та вчиняти щодо нього дії, що випливають із такого статусу.

Так, 15 липня 2026 року (після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/11098/25 та відкриття виконавчого провадження) ІНФОРМАЦІЯ_2 було сформовано повістку № 8267691 про виклик позивача для уточнення військово-облікових даних, а також направлено звернення до органів Національної поліції України щодо розшуку позивача та його доставлення до ТЦК та СП.

Згідно із відповіддю Лозівського районного відділу поліції, 17 серпня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив орган поліції, що інформація про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Реєстру не внесена.

Отже, відповідач не лише не змінює статус позивача як військовозобов`язаного на статус невійськовозобов`язаного, а й використовує цей статус як юридичну підставу для здійснення подальших владних дій у зв`язку із офіційним перебуванням позивача у статусі військовозобов`язаного, що, у свою чергу, свідчить про існування реальної загрози порушення прав позивача.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У період з 14 по 28 вересня 2026 року суддя перебувала у відпустці.

Враховуючи наведені приписи, суд розглядає заяву позивача про забезпечення позову після повернення з відпустки в письмовому порядку без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову може бути застосовано судом, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (п. 1); 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (п. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; [пункт 3 виключено] ) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосується предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову є інститутом попереднього судового захисту і однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання судового рішення, яке може бути прийнято на користь позивача за наслідком розгляду справи.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рн/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (ст. 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст. 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст. 13) (п. 9 мотивувальної частини рішення).

Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 23 січня 2014 року № 19336/04 Справа East/West Alliance Limited проти України вказав, що межі обов`язків за ст. 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за ст. 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини», п. 95, рішення у справі «Кудла проти Польщі» [ВП], заява N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI) (п. 227).

Отже, існування інституту забезпечення позову обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини.

При цьому суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті (набрання чинності рішенням, прийнятим за наслідком розгляду справи), який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Предметом спору у цій справі є правомірність/неправомірність відмови відповідача (бездіяльність відповідача), яка мала місце після фактичного розгляду ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 520/11098/25 заяви ОСОБА_1 від 12 березня 2025 року № 1022, - внести зміни до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та військово-облікового документа позивача про його статус як невійськовозобов`язаного (виключення позивача з військового обліку на підставі довідки ВЛК № 2292/1 від 6 грудня 2019 року).

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі Закон № 2232-ХІІ) громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) ТЦК та СП […] підлягають. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до п. 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Як встановлено судом на підставі довідки № 2187/1 від 6 грудня 2019 року, рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі ст. 64а розкладу хвороб графи ІІ Наказу МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Доказів на підтвердження визнання недійсною вказаної довідки матеріали справи не містять.

Як вбачається з тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 10 грудня 20019 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 виключений з військового обліку 6 грудня 2019 року згідно із п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; фактична підстава: довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 № 2187/1 від 6 грудня 2019 року за графою ІІ ст. 64а розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року; повторному медичному переосвідченню не підлягає.

Також судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 520/11098/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 5 січня 2026 року:

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення відомостей до бази даних Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 ;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 березня 2025 року № 1022 про внесення даних до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі довідки військово лікарської комісії № 2292/1 від 6 грудня 2019 року, з урахуванням висновків суду у цій справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129477663).

У мотивувальній частині рішення зазначено, що «…позивач вже не має статусу військовозобов`язаного та виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 06.12.2019 року. […] З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення відомостей до бази даних Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).».

Разом із цим відповідно до військово-облікового документу з електронного кабінету позивача для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (мобільний застосунок «Резерв+»), сформованого 21 липня 2026 року, ОСОБА_1 має статус військовозобов`язаного; потребує проходження базової загальновійськової підготовки; солдат резерву.

Також судом встановлено, що 27 липня 2026 року відповідачем до електронного кабінету позивача направлено повістку № 8267691 про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Близнюки) для уточнення даних.

Листом від 26 серпня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивачу, що його було поновлено на військовому обліку 15 січня 2025 року та що підстави для внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993року №3543-XII (надалі - Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України, резервісти розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; […] проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП, […].

Частиною 3 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного Р(М)ТЦК та СП […].

Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Р(М) ТЦК та СП звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції, зокрема, у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК та СП.

Пунктом 56 цього ж Порядку визначено повноваження Національної поліції, яка за зверненням Р(М)ТЦК та СП, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП.

Згідно із п. 16 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції організовують за зверненням ТЦК та СП адміністративне затримання та доставлення до зазначених центрів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП.

З аналізу наведених приписів слідує, що перебування особи у статусі військовозобов`язаного/резервіста є передумовою для застосування до цієї особи передбачених законодавством процедур, пов`язаних із наявністю даного статусу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак у даному випадку мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави; віднайти такий баланс у разі спору можливо лише за наслідками розгляду справи по суті та прийняття відповідного судового рішення.

Зокрема, формування нових повісток, звернення до органів Національної поліції, організація доставлення позивача до ТЦК та СП, а також направлення його на військово-лікарську комісію можуть створювати нові фактичні та юридичні наслідки, які у подальшому вимагатимуть окремого судового оскарження.

У такому випадку позивач буде змушений знов звертатися до суду з метою захисту своїх прав від дій, які пов`язані зі статусом військовозобов`язаного/резервіста, законність якого є предметом судового розгляду у цій справі, що не відповідатиме меті інституту забезпечення адміністративного позову, який покликаний забезпечити ефективність судового захисту протягом усього часу розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 .

Разом із тим суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 826/16334/18.

На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_7 в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішення у даній адміністративній справі.

Зазначений захід, на переконання суду, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову, а не вжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

При цьому такий захід не передбачає остаточного виключення позивача з військового обліку, не встановлюють остаточного статусу позивача, не зобов`язують відповідача вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не вирішують питання правомірності відмови відповідача внести до вказаного Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 150, 151, 152, 154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішення, прийнятим за наслідком розгляду даної адміністративної справи.

В задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Волгіна Н.П.