Ухвала суду № 140262196, 01.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01.10.2026 року справа №520/28475/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 з мотиву розповсюдження на спірні правовідносини Постанови №821 нарахованої суми пенсійної заборгованості за період з 20.03.2024 по 30.11.2025 та нарахованої суми поточної пенсії з грудня 2025 року;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату призначених ОСОБА_1 сум пенсії, а саме: пенсійної заборгованості за минулий період з 20.03.2024 по 30.11.2025 та заборгованості з невиплачених сум поточної пенсії з грудня 2025 року, без застосування Постанови №821, за рахунок загальних видатків Пенсійного фонду, які передбачені на виплату пенсій за віком у солідарній системі;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду звіт про виконання судового рішення, у встановлений судом строк.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №520/28475/26 за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконує рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 року у справі №280/4780/24, яке набрало законної сили, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня №821, якою затверджено новий Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених чи перерахованих на виконання судових рішень.

28.09.2026 року представник відповідача надіслав суду клопотання, в якому просив закрити провадження у справі, обґрунтовуючи зазначене клопотання тим, що фактичною підставою для звернення до суду з цим позовом стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення суду у справі №280/4780/24, що не утворює нового спору, а є способам контролю за виконанням судового рішення.

Вивчивши доводи клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №280/4780/24, яке набрало законної сили 07.08.2025, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №052530004419 від 29.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: з 23.05.2005 по 21.12.2008 у ТОВ Краснолиманське, з 03.02.2009 по 29.09.2011 у ДП Вугільна компанія Краснолиманська, з 10.10.2011 по 30.07.2012 у ТОВ РШС, з 06.08.2012 по 08.09.2015 у ПАТ Шахтоуправління Покровське, з 16.09.2015 по 02.07.2017 у ДП Вугільна компанія Краснолиманська, з 10.07.2017 по 08.02.2018 у ПП Селидіввугілля ОП Шахта 1-3 Новогродівська, 19.02.2018 по 02.02.2020 у ВСП Шахтоуправління Білозерське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля, з 03.02.2020 по 27.04.2020 у ТОВ Шахта Білозерська, з 06.05.2020 по 22.05.2020 у ТОВ Шахтобудівельна компанія, з 28.05.2020 по 02.05.2024 у ПАТ Шахтоуправління Покровське та повторно розглянути заяву від 21.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач вважає, що відповідач не виконує судове рішення та не виплачує призначену пенсію, тому звернувся до суду за захистом порушених прав.

Проаналізувавши обставини справи, суд зазначає, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й до дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Положеннями статті 2 КАС України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами пункту 5 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Поняття "позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" необхідно тлумачити більш широко: вказане поняття стосується як позову, який не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які не підлягають судовому розгляду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Статтею 383 КАС України передбачені вимоги та порядок заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Окрім цього, станом на дату звернення представника позивача до суду з позовом є чинними норми статей 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодекс адміністративного судочинства України щодо вжиття судом заходів судового контролю за виконанням судових рішень.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що виконання судового рішення не може бути предметом нового спору, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, тому вимоги щодо невжиття відповідачем заходів для виконання рішення суду, судом перевірці не підлягають.

З огляду на вищенаведене, обраний позивачем у цій частині спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі №816/2016/17.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі №580/490/26 зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову. Водночас колегія суддів вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підлягає судовому розгляду в цілому, а тому провадження у справі слід закрити.

Згідно частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись положеннями статей 47, 142, 189, 238, 239, 243, 244, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №520/28475/26, - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО