Рішення № 140261307, 02.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4305/26

н\п 2-а/490/103/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Департамент патрульної поліції в якому просить визнати протиправною та скасувати: постанову серії ЕНА № 7121469 від 01 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за чатсиною першою статті 121-3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1190 грн 00 коп.; постанову серії ЕНА № 7121485 від 01 травня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за чатсиною першою статті 126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425 грн 00 коп.; провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо нього за чатсиною першою статті 121-3 КУпАП та чатсиною першою статті 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2026 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Постановою інспектора 1 взовду 2 роти 4 батальону Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції Кузьменковим С.Р. складено постанову серії ЕНА № 7121469 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Зі змісту цієї постанови слідує, що ОСОБА_1 01 травня 2026 року о 21:52:03 керуючи транспортним засобом FORD TRANSIT НОМЕР_1 , який рухався м. Нова Одеса, трасою Н24 228 км., керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, а саме номерним знаком, що не було видно з відстані декілька метрів, чим порушив п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху.

Постановою інспектора 1 взовду 2 роти 4 батальону Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції Кузьменковим С.Р. складено постанову серії ЕНА № 7121485 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КУпАП.

В цій постанові зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом FORD TRANSIT НОМЕР_1 , який рухався м. Нова Одеса, трасою Н24 228 км. та не пред`явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії на керування відповідним транспортним засобом, чим порушив п. 2.4. «а» Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 12 квітня 2025 року відносно нього складено три постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності (о 1:56:06, о 17:38:45 та о 17:38:00) у м. Чернігові. Оскаржувані постанови відповідача від 01 травня 2025 року на думку позивача є протиправним та підлягають скасуванню оскільки він не міг завчасно виявити лампочку, яка перегоріла та усунув цю несправність на місці зупинки. Тому на його думку відсутній склад адміністративного правопорушення у його діях.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позивних вимог суд зазначає так

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою та другою статті 121-3 цього Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Відповідальність за частиною першою статті 121-3 КУпАП настає у разі керування або експлуатації транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу, або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Тобто обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення поліцією, є стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виконуючи зазначену вимогу частини другої статті 77 КАС України, представником відповідача надано до відзиву відеозаписи з відеореєстратора автомобіля поліції та нагрудної камери поліцейського, здійснені 01 травня 2025 року, про які зазначено у оскаржуваних постановах.

Суд дослідив відео з відеореєстратора службового автомобіля поліції, з якого вбачається рух транспортного засобу FORD TRANSIT НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби.

Крім цього, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після зупинки транспортного засобу позивач не заперечує того факту, що він керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком, не заперечує цього позивач і у своєму позові до суду.

Щодо доводів позивача про те, що перед виїздом номер освітлювався, а несправність трапилась під час руху, суд звертає увагу, що санкція частини першої статті 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком незалежно від того, за яких обставин стався даний факт.

Посилання позивача на те, що технічний стан автомобіля був перевірений позивачем перед початком руху, суд оцінює критично, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цих обставин ним не надано.

Так, відповідно до статті 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція частини першої статті 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, зокрема, за керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби.

Аналіз положень частини першої статті121-3 КУпАП дає можливість стверджувати, що вина у даному адміністративному правопорушенні може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності.

Також суд враховує, що відеоматеріалами підтверджується, що поліцейським були роз`яснені позивачу його права та обов`язки згідно вимог КУпАП.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7121469 від 01 травня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 162 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.4. «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Щодо правомірності постанови відповідача від 01 травня 2026 року ЕНА №7121485, то з дослідженого судом відеозапису нагрудної камери поліцейського слідує, що позивач відмовився на вимогу патрульного поліцейського пред`являти посвідчення водія, допустив тривалу суперечку з працівником поліції під час яких зокрема намагався рукою дістати жетон працівника поліції, який розміщено на грудях у патрульного поліцейського. Звертаючись до суду із цим позовом позивач не наводить доводів щодо правомірності цієї постанови, підстав для її скасування не вбачає і суд. Отже, підстав для скасування постанови ЕНА № 7121485 суд не вбачає.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про необхідність відмовити у задоволенні цього позову. Оскаржувані постанови відповідача слід залишити без змін.

У зв`язку з відмовою в позові питання про розподіл судових витрат не вирішується, які відносяться на рахунок позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанову серії ЕНА № 7121469 від 01 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1190 грн 00 коп. залишити без змін.

Постанову серії ЕНА № 7121485 від 01 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за чатсиною першою статті 126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425 грн 00 коп. залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Шолох