Рішення № 140261065, 01.10.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/6325/26

Номер провадження 2/489/3407/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальова С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (далі - позивач або ОКП «Миколаївоблтеплоенерго») до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення боргу за спожиті послуги з централізованого опалення, трьох відсотків річних, інфляційних втрат

встановив

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 9163,56 грн. - суми боргу за послуги з централізованого опалення; 3532,65 грн. - суми, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції; 1075,98 грн. - три відсотки річних; судовий збір. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач здійснював постачання теплової енергії до кімнати АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення опалення до будинку на початку опалювальних сезонів. Свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення позивач виконував в повному обсязі та належним чином, але відповідачем оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась. Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак є споживачем послуг.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв та клопотань від нього до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Як слідує з інформації з Департаменту з надання адміністративних послуг ММР від 10.07.2026 відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 13.12.2007 по теперішній час.

Позивач здійснював постачання теплової енергії до вищевказаної квартири в опалювальних сезонах 2012-2021 рр., що підтверджується копіями нарядів на підключення опалення до будинку на початку опалювальних сезонів.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку за період з 01.03.2012 по 31.10.2021 відповідачу нараховано: 9163,56 грн. - суми боргу за послуги з централізованого опалення; та за період з 01.04.2012 по 31.10.2021 - 3532,65 грн. - суми, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції; 1075,98 грн. - три відсотки річних.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

В п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово - комунальні послуги"зазначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч.1ст. 12 Закону України "Про житлово - комунальні послуги").

Згідно з ч.1ст. 10 Закону України "Про житлово - комунальні послуги"ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (ч.ч. 1, 4 ст. 9 Закону України "Про житлово - комунальні послуги").

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 576/2721/19 від 15.04.2021.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.610 та ст.611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц стаття 625ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно з постановою Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №918/344/17 формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 489/2951/16-ц зазначено, що за змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги те, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення за адресою: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17а, кім. 536 та враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати за надані послуги, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги та суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції і 3% річних.

На підставі ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн.

Керуючись ст. ст.89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» за період з 01.03.2012 по 31.10.2021 основний борг за послуги з централізованого опалення в сумі 9163,56 грн. (дев`ять тисяч сто шістдесят три гривні п`ятдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» за період з 01.04.2012 по 31.10.2021 суму, на яку підлягає борг з урахуванням індексу інфляції - 3532,65 грн. (три тисячі п`ятсот тридцять дві гривні шістдесят п`ять копійок) та три відсотки річних - 1075,98 грн. (одна тисяча сімдесят п`ять гривень дев`яносто вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн. 00 коп. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», код ЄДРПОУ 31319242, адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, буд. 5А, інд. п. №313192414015, р/р НОМЕР_1 , АТ «ВСТ БАНК», м. Дніпро, МФО 307123.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя В. В. Кокорєв