Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 2/470/476/26
Справа № 470/548/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Орлової С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Баськова М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні 21 вересня 2026 року в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради про визнання причини пропущеного строку для прийняття спадщини поважними, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
22 червня 2026 року позивач звернулась до суду з відповідною позовною заявою, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", у якій зазначила, що відповідно до заповіту, посвідченого 06 серпня 2020 року, ОСОБА_2 заповів належні йому земельні ділянки загальною площею 6,73 га, розташовані на території Висунської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_3 .
Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вона є дружиною померлого ОСОБА_3 та діє також в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 , звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті чоловіка, однак постановою приватного нотаріуса від 29 січня 2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку з неприйняттям ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Позивачка вважає, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_3 з 02 квітня 2022 року проходив військову службу у складі Збройних Сил України, виконував бойові завдання в районах ведення бойових дій та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, на час відкриття спадщини територія Березнегуватської територіальної громади перебувала в зоні бойових дій.
Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати, що ОСОБА_3 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин (проходження військової служби та участь у бойових діях) та не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії (стаття 1276 ЦК України) після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за нею та малолітньою ОСОБА_4 , в рівних частках, право власності на земельні ділянки загальною площею 6,73 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Висунської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, а саме: земельну ділянку площею 2,61 га, кадастровий номер 4821180700:14:000:0218; земельну ділянку площею 4,12 га, кадастровий номер 4821180700:17:000:0066, в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 від 06 серпня 2020 року.
Позивачка в судове засідання не з`явилась, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити (а.с.135).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, заперечень щодо позовних вимог не висловив ( а.с.48).
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 23 травня 2022 року Березнегуватським відділом актів цивільного стану Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( а.с.120 на звороті).
До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1100 га кадастровий номер:4821180700:17:000:0066 та площею 2.6100 га кадастровий номер 4821180700:14:000:0218, розташовані за межами Висунської сільської ради Баштанського (Березнегуватського) району Миколаївської області ( а.с.10-13,127).
За життя ОСОБА_2 склав заповіти посвідчені 06 серпня 2020 року секретарем Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, зареєстровані в реєстрі за № 18 та № 19, за якими належний йому житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку на якій він розташований за адресою АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а земельну ділянку площею 6,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.125-126).
Згідно довідки виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради №738 від 30 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 з 06.06.2006 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 , разом була зареєстрована і проживала співмешканка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 04.08.2006 року по 13 жовтня 2023 року ( а.с.125 на звороті).
Згідно матеріалів спадкової справи №10/2024, зареєстрованої у спадковому реєстрі за №72022730 щодо майна померлого ОСОБА_2 , спадщину за заповітом № 18 прийняла та одержала 05 грудня 2024 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 спадкоємець ОСОБА_5 ( а.с.119-129).
Інший спадкоємець за заповітом № 19, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.20).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не був зареєстрований разом з померлим ОСОБА_2 за однією адресою, і матеріали спадкової справи №10/2024 до майна померлого ОСОБА_2 не містять заяв ОСОБА_3 щодо волевиявлення з приводу прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва, ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , разом з ним були зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с.73).
ОСОБА_1 позивачка по справі є дружиною померлого ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 його донькою ( а.с.7-8).
Відповідно до матеріалів спадкової справи №2/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , спадщину після смерті останнього прийняли позивачка та малолітня донька ОСОБА_4 . У заяві про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачка зокрема зазначала, що після його смерті залишилось спадкове майно, яке також складається з земельної ділянки, площею 6,73 га наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, належної ОСОБА_2 , який залишив на ім`я ОСОБА_3 заповіт та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.53).
Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грищенко Л.А. від 29.01.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянки, позивачці було відмовлено, з мотивів того що ОСОБА_3 не проживав з ОСОБА_2 на день смерті останнього, заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановлений строк для прийняття спадщини, який було продовжено до 17 березня 2023 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України року № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» - не подав, строк для прийняття спадщини пропустив, та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.83-84).
За положеннями частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
За правилами, визначеними в ч.ч.1,2 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
За правилами ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).
Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Таким чином, відповідно до усталеної судової практики у справах про спадкування дослідження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здійснюється судом при вирішенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки позивачкою таких позовних вимог заявлено не було, у суду відсутні підстави надавати оцінку причинам пропуску ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
За нормами Цивільного Кодексу України прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця, яке залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Однак судом встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_2 разом з останнім не проживав та заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця за заповітом протягом строку для прийняття спадщини, який було продовжено до 17 березня 2023 року - не подав, за такого він вважається таким, що не прийняв спадщину в силу ч.1 ст.1272 ЦК України. Відповідно додатково визнання цієї обставини в судовому порядку не потребується, зазначене не матиме для позивачки правового значення, оскільки не породжує будь - яких правових наслідків.
Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Так, спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.
Спадкова трансмісія є особливим порядком здійснення права на спадкування.
У разі переходу права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії застосовуються як загальні правила, що регламентують способи (необхідність вчинення трансмісарам дій, що свідчать про прийняття спадщини за ст. 1269 ЦК України, недопущення прийняття спадщини з умовою чи застереженням відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України), строки прийняття та відмови від спадщини, так і спеціальні норми переходу права на прийняття спадщини до трансмісара. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився.
На підставі викладеного можна зробити висновок, що оскільки право трансмісара на прийняття спадщини в порядку трансмісії та право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента, є самостійними суб`єктивними цивільними правами, то спадкоємець має вчинити самостійні юридичні дії, які засвідчували б його волевиявлення, спрямоване на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця (в порядку спадкової трансмісії) і після смерті трансмітента, зокрема подати дві окремі заяви про прийняття кожної зі спадщин або в одній заяві вказати про прийняття обох спадщин.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , був призваний на військову службу з 27 квітня 2022 року ( а.с.31). Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . 17 березня 2023 року закінчився строк для прийняття спадщини визначений статтею 1270 ЦК України, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 загинув при виконанні бойового завдання поблизу с.Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області ( а.с.20,33).
Таким чином, ОСОБА_3 загинув після спливу строку для прийняття спадщини, позивачка самостійних юридичних дій, які б засвідчували її волевиявлення спрямоване на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії після смерті першого спадкодавця не вчиняла, та не зверталася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії.
За таких, встановлених у цій справі обставин, суд доходить висновку, що позивач не довела, що після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця за заповітом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до неї та їх малолітньої доньки ОСОБА_4 перейшло, в порядку спадкової трансмісії, право на прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі, у зв`язку із їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради про визнання причини пропущеного строку для прийняття спадщини поважними, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Березнегуватська селищна рада - адреса місцезнаходження: 56203, Соборно - Миколаївська площа, 10 с-ще Березнегувате Миколаївська область, ЄДРПОУ 04375808.
Суддя С. Ф. Орлова
Повне рішення суду складене 30 вересня 2026 року.
Судове рішення № 140260789, Березнегуватський районний суд Миколаївської області було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 470/548/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: