Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/24148/24
ОКРЕМА УХВАЛА
30 вересня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 11.04.2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набрало законної сили 25.11.2024.
Від позивача 21.09.2026 до суду надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, виконуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №420/24148/24, не здійснило його належного виконання, оскільки не нараховує та не виплачує ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у визначеному судовим рішенням розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, а виплачує лише 851,26 грн, незважаючи на набрання рішенням законної сили та відкриття виконавчого провадження №77842359.
Надаючи оцінку клопотанню суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунуті ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв`язання спору по суті.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №420/24148/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснюється нарахування та виплата ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи та наданих заявником доказів, при виконанні рішення суду відповідачем не забезпечено виплату доплати у визначеному судовим рішенням розмірі 2000,00 грн, оскільки фактично заявнику виплачується лише 851,26 грн. При цьому рішенням суду від 23 жовтня 2024 року у справі №420/24148/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 11.04.2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд зазначає, що виконання рішення суду передбачає не лише формальне здійснення відповідних розрахунків та нарахувань, а й фактичне виконання усіх дій, покладених судовим рішенням на суб`єкта владних повноважень, у спосіб і в обсязі, визначених таким рішенням. У цьому випадку судовим рішенням чітко визначено розмір щомісячної доплати, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу, а саме 2000,00 грн з 11.04.2024 року, в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Саме по собі здійснення відповідачем нарахування доплати у меншому розмірі та її часткова виплата не свідчить про належне та повне виконання судового рішення. Вчинення відповідачем дій, які фактично призводять до виплати позивачу доплати у розмірі, меншому за визначений рішенням суду, не відповідає змісту судового рішення у справі №420/24148/24 та вимогам щодо обов`язковості його виконання.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №420/24148/24 набрало законної сили 25 листопада 2024 року. На виконання зазначеного рішення 17 грудня 2024 року видано виконавчий лист, який 06 січня 2025 року пред`явлено до виконання, а постановою від 16 квітня 2025 року відкрито виконавче провадження №77842359.
Таким чином, заявником вжито заходів щодо примусового виконання судового рішення, однак, незважаючи на відкриття виконавчого провадження, рішення суду в частині виплати щомісячної доплати у повному визначеному судом розмірі не виконано.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню у спосіб та в обсязі, визначених таким рішенням. Відтак, виплата відповідачем щомісячної доплати у розмірі 851,26 грн замість визначених судовим рішенням 2000,00 грн свідчить про невиконання рішення суду в повному обсязі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 у розмірі, меншому за встановлений рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №420/24148/24, є протиправними.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 КАС України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 у розмірі 851,26 грн замість визначених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №420/24148/24 - 2000,00 грн.
Направити ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також для забезпечення належного виконання рішення суду у справі №420/24148/24.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеській окружний адміністративний суд про вжиті заходи у тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.Ф. Попов
Судове рішення № 140258759, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Окрема ухвала. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/24148/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: