Ухвала суду № 140258427, 30.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

30 вересня 2026 р.№ 400/9618/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012,вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012

до відповідачаПівденного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, вул. 9-а Слобідська, 40/1,м. Миколаїв,54003, просп. Богоявленський, 42А,м. Миколаїв,54018

проскасування рішення, оформленого протоколом від 05.03.2026 року № 2; скасування акта за формою Н-1/П від 09.03.2026 року; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі- позивач) до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач) з вимогами:

скасувати рішення спеціальної комісії у формі Протоколу №2 від 05.03.2026 засідання комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 липня 2024 року о 06 год. 00 хв. з змінним помічником командира земснаряду Більо Іваном Степановичем в Філії «Дноплоглиблюваний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»;

скасувати акт за формою Н-1/П від 09.03.2026 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 липня 2024 року о 06 год. 00 хв. в Філії «Дноплоглиблюваний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на території ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», з працівником ОСОБА_1 ;

зобов`язати Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 23.07.2024 року з працівником ОСОБА_1 в Філії «Дноплоглиблюваний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Ухвалою суду від 20.08.2026 суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В.В. відкрив спрощене позовне провадження, встановив сторонам строки для подання заяв по суту.

Відповідно до наказу голови суду від 03.09.2026 р. № 138-к суддю Біоносенко В.В. відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду з 07.09.2026, у зв`язку з призначенням його Указом Президента України від 02.09.2026 №867/2026 на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

На виконання розпорядження керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл справи за результатами якого, головуючим суддею визначено Дерев`янко Л.Л.

Справа прийнята до провадження суддею Деревянко Л.Л. 28.09.2026.

23.09.2026 до суду надійшла заява Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про закриття провадження у справі. Заява мотивована тим, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновок про те, що до складу комісії з розслідування нещасного випадку входять не лише представники органів державної влади, але й інші особи, в тому числі представники підприємства. При цьому комісія не здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, а розслідує нещасний випадок на виробництві, про що складає відповідні акти, які не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. У результаті суди правомірно закривали адміністративні провадження по справам, що не належать розглядати за правилами адміністративного судочинства. Наведена практика викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду № 805/1930/18-а від 30.01.2019, № 2а-2555/11/2670 від 12.12.2018, Верховного Суду України № 805/3980/15-а від 26.04.2016.

Суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду цієї справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в порядку адміністративного судочинства, враховує наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття «адміністративної справи» наведено у статті 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

При цьому, публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Таким чином, до адміністративних відносяться ті справи, що виникають зі спорів в публічно-правових відносинах, що стосується тих відносин, в яких один із його учасників- суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спір у цій справі стосується скасування висновку комісії та акту розслідування спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 23.07.2024 на філії «Дноплоглиблюваний флот» ДП «Адміністрація морських портів України» на території ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», з працівником ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Відповідно до пункту 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

У пункті 12 Порядку № 337 зазначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

У пункті 13 Порядку № 337 зазначено, що до складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник територіального органу Пенсійного фонду України; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема, провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4; обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8; вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування); розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною); у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження; дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337, рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Як убачається з наказу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.07.2024 № 363/ПД, до складу комісії, яка проводила розслідування нещасного випадку, що стався 23.07.2024 з Більо І.С. , входили ОСОБА_2 - Головний державний інспектор відділу з питань безпеки праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Мусаєв Г.В. - начальник служби охорони праці філії «Дноплоглиблюваний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Головатий В.М. - Головний спеціаліст відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно- перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_3 провідний інженер з охорони праці служби охорони праці філії «Дноплоглиблюваний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», ОСОБА_4 помічник Голови з колдоговірної роботи та охорони праці Професійної спілки робітників морського транспорту України.

За результатами спеціального розслідування комісія 05.03.2026 склала відповідний акт форми Н-1 і затвердила його протоколом засідання.

У постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 805/3980/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування актів зроблено висновок про те, що оспорювані акти форми Н-1 та форми Н-5 складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною роботодавцем, до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. Зазначена комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670 (провадження № 11-833апп18) за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву про скасування актів про розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що склала відповідні акти за формами Н-5 та Н-1, які не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. За суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 806/960/16 при вирішенні питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України в подібних правовідносинах дійшов наступного висновку: «Як убачається зі справи, що розглядається, оспорювані акти складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 805/1930/18-а при вирішенні процесуального питання у подібних правовідносинах дійшла наступного висновку: «… до складу Комісії, акти якої оскаржує управління Фонду, входять не лише представники органів державної влади, але й інші особи. При цьому Комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 29 вересня 2017 року склала відповідні акти за формами Н-5 та Н-1, які не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. Справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку, або виникають із трудових правовідносин».

Подібні правові висновки містяться і в постановах Верховного суду від 18 січня 2023 року у справі № 932/578/22 (провадження № 61-8146св22) та від 20 грудня 2023 року у справі № 160/17315/21 (провадження К/990/19599/22).

Врахувавши вищенаведені вимоги законодавства, правові висновки Верховного Суду та обставини справи в їх сукупності, суд приходить переконання, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 05.03.2026 склала відповідний акт за формою Н-1 та затвердила його протоколом засідання від 05.03.2026. Відтак, акт за формою Н-1 та протокол засідання комісії про затвердження акту не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що заявлений позивачем спір про скасуваня акту за формою Н-1/П від 05.03.2026 спеціального розслідування нещасного випадку, а також рішення спеціальної комісії про затвердження цього акту не може здійснюватися у порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Також, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Таким чином, суд приходить до переконання, що провадження у справі за відповідним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області необхідно закрити, на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Одночасно, відповідно до статті 239 КАС України, суд зазначає, що оскільки провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), тому позивачу роз`яснюється, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду, і такий розгляд справи повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що закриття провадження в адміністративній справі не є обмеженням права на доступ до суду, оскільки судом роз`яснено позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 238, 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі №400/9618/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до про Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач) про скасування рішення спеціальної комісії у формі Протоколу №2 від 05.03.2026 засідання комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 липня 2024 року о 06 год. 00 хв. з змінним помічником командира земснаряду ОСОБА_1 в Філії «Дноплоглиблюваний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», акту за формою Н-1/П від 09.03.2026 спеціального розслідування нещасного випадку - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Л.Л. Дерев`янко