Рішення № 140258032, 30.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9269/26

Провадження № 2/756/8003/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 14819189 від 17.01.2022 у розмірі 14 055,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ірбіс"» (далі - ТОВ «ФК "Ірбіс"») та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 14819189, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 3 900 грн. Відповідач узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

01.09.2025 ТОВ «ФК "Ірбіс"» відступило позивачу право вимоги за зазначеним кредитним договором на підставі договору факторингу № 01092025/01.

Заборгованість відповідача становить 14 055,60 грн, з яких 3 900 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 155,60 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2026 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи. Обраний судом порядок розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін не позбавляє відповідача права подати заяву про перегляд заочного рішення в порядку ст. 284 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 17.01.2022 між ТОВ «ФК "Ірбіс"» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 14819189, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 957654, надісланим на зазначений ним номер мобільного телефону (п. 1.8, 13.1, 13.2 договору).

Умовами кредитного договору сторони погодили: суму кредиту - 3 900 грн (п. 3.1 договору), строк кредитування - до 17.04.2022 (п. 4.2 договору), процентну ставку за користування кредитом - 2,6% за день користування кредитом у пільговий період з 17.01.2022 по 10.02.2022 (24 дні) та 3% за день у стандартний період з 11.02.2022 по 17.04.2022 (66 днів) (п. 3.2 договору), порядок повернення кредиту та сплати процентів - повернення кредиту та сплата нарахованих процентів до 17.04.2022 шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок кредитодавця (п. 4.2, 4.6 договору).

Підписавши договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений з його умовами, погодився з ними та зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти у строк та в розмірі, визначені договором. У визначений договором строк відповідач кредит не повернув, узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав.

Відповідно до п. 4.1 договору кредит надається шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта з використанням платіжної картки, реквізити якої клієнт зазначив в особистому кабінеті як основну платіжну картку.

17.01.2022 о 20:35 на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано 3 900 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 21.10.2025 № 3152_251021113955 (номер транзакції в системі iPay.ua - 131884587).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК "Ірбіс"» станом на 01.09.2025 заборгованість відповідача за договором становить 14 055,60 грн, з яких 3 900 грн - тіло кредиту та 10 155,60 грн - проценти за користування кредитом.

01.09.2025 між ТОВ «ФК "Ірбіс"» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» (фактор) укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 14819189 від 17.01.2022, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру прав вимог (додаток № 1 до договору факторингу), підписаним директорами обох товариств, згідно з яким заборгованість відповідача на дату відступлення становить 14 055,60 грн, з яких 3 900 грн - за тілом кредиту та 10 155,60 грн - за процентами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Враховуючи, що відповідач отримання коштів не спростовував, лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 21.10.2025 № 3152_251021113955 підтверджує факт виконання первісним кредитором зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 у встановленому порядку недійсним не визнавався (ст. 204 ЦК України), а тому позивач набув право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 14819189 від 17.01.2022.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд встановив, що проценти нараховано на суму кредиту 3 900 грн у межах строку кредитування, визначеного п. 4.2 договору, за ставками, погодженими п. 3.2 договору: за пільговий період з 17.01.2022 по 10.02.2022 - 2 433,60 грн (3 900 грн х 2,6% х 24 дні), за стандартний період з 11.02.2022 по 17.04.2022 - 7 722 грн (3 900 грн х 3% х 66 днів), разом - 10 155,60 грн.

Отже, заборгованість відповідача за договором становить 14 055,60 грн, з яких 3 900 грн - тіло кредиту та 10 155,60 грн - проценти за користування кредитом.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правової допомоги від 02.01.2026 № 39493634/01, додаткову угоду до нього, детальний опис робіт (наданих послуг) та акт надання послуг від 08.05.2026, складені з Лівак І.М., а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Ціна позову у справі становить 14 055,60 грн. Справа є типовою, нескладною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а фактичний обсяг наданих послуг обмежився консультацією, правовим аналізом, складенням позовної заяви та формуванням додатків до неї. За таких обставин заявлений розмір витрат не є пропорційним до предмета спору, і суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.05.2026 № 14819189.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» заборгованість за кредитним договором № 14819189 від 17.01.2022 у розмірі 14 055,60 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"», ЄДРПОУ 39493634, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО