Рішення № 140257078, 02.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 204/7931/26

Провадження № 2/127/8566/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "ЄАПБ" звернулось до Чечелівського районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 25.12.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6297982.

23.04.2026 року між ТОВ "1 безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №23/04/26, у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кедитів" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ " 1 Безпечне агенство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 23.04.2026 року до договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ "ФК"ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 30 776,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 396,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 16 000,00 грн. неустойка, 1 380,00 грн. - комісія.

Ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 02.07.2026 року справу передано за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 року, головуючим у справі визначено суддю Антонюка В. В.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2026 року відкрито провадження у справі для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію вказаної вище ухвали було направлено відповідачу ОСОБА_1 у його електронний кабінет.

Відповідач відзиву на позовну заяву, клопотань та заяви із запереченнями про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не направляв.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 25.12.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6297982, відповідно до умов якого, він отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн., та зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

23.04.2026 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №23/04/26, у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кедитів" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ " 1 Безпечне агенство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 23.04.2026 року до договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ "ФК"ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 30 776,00 з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 396,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16 000,00 грн. неустойка; 1 380,00 грн. - комісія.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідач порушив умови вищевказаного договору позики і тому має заборгованість у розмірі 30 776,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 396,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 380,00 грн. комісія, яка підтверджується договором позики №6297982 від 25.12.2025 року, розрахунком заборгованості від 25.12.2025 та іншими матеріалами позовної заяви.

Відповідно до ст. ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з досліджених доказів, умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконані, в передбачені кредитним договором строки, кредит не погашений.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання умов усіх вище перерахованих договорів.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов`язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача.

Відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 16 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивач зазначає, що оскільки кредитний договір укладено після 24.01.2024 року, кредитодавець має право нараховувати неустойку за порушення зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Однак суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки штрафу або пені за таке прострочення.

Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року внесено зміни до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», зокрема змінено пункт 6 та виключено пункт 6-1 цього розділу.

Разом із тим указаним Законом не було виключено чи змінено пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не містить застережень щодо його застосування виключно до договорів, укладених до певної дати, та поширюється на правовідносини, що виникають із кредитних договорів і договорів позики під час дії воєнного або надзвичайного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час виникнення спірних правовідносин.

Кредитний договір укладено 25.12.2025 року, а неустойка у розмірі 16 000,00 грн., нарахована за порушення зобов`язань під час дії в Україні воєнного стану.

Отже, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати такого штрафу, а нарахована неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань за договором про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Оскільки відповідач отримав кредит у сумі 8 000,00 грн., граничний розмір неустойки за договором у будь-якому разі не міг би перевищувати 4 000,00 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення неустойку у розмірі 16 000,00 грн.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача неустойкиу розмірі 16 000,00 грн., задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 14 776,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 396,00 грн. - заборгованість за процентами та 1 380,00 грн. - комісія.

У задоволенні вимог про стягнення 16 000,00 грн.- неустойки, слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 278,21 грн., у відшкодування витрат по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-16, 22, 203, 215, 626-628, 641, 644, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5-7 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного Процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики №6297982 від 25.12.2025 у розмірі 14 776 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 00 коп., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 396,00 грн. - заборгованість за процентами та 1 380,00 грн. - комісія, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 278,21 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення виготовлено 02.10.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса основного місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя: