Рішення № 140256905, 02.10.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1348/26

Провадження № 2/145/1233/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Факторинг Партнерс" 31.07.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 21.02.2022 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір № 7354024, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

ТОВ "Мілоан" належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору.

Строк повернення грошових коштів за договором настав, однак відповідач свої зобов`язання не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

25.07.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір №25-07/24, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитним договором № 7354024. Таким чином, ТОВ "Факторинг Партнерс" наділений правом вимоги до відповідача за договором № 7354024.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 7354024 від 21.02.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на 30.07.2026 (день формування позовної заяви) становить 12676,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1976,00 грн, заборгованість за комісіями - 700,00 грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 7354024 від 21.02.2022 у розмірі 12676,00 грн та понесені судові витрати, які складаються зі: сплати судового збору у сумі 2662,40 грн, витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 04.08.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Так, згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 3115195 від 03.08.2026 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі. Рекомендоване поштове відправлення з трек-номером R067247282308 до суду повернулось 12.08.2026 із відміткою - "адресат відсутній". Іншої адреси відповідач суду не повідомляв.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Судом установлено, що 21.02.2022 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 7354024 (а.с.8-13).

Договір про споживчий кредит підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - R26515, що також стверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.23).

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1). Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн (п.1.2). Кредит надається строком на 90 днів з 21.02.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п.1.3). Пільговий період складає 30 днів, настає з дати видачі кредиту та завершується 23.03.2022 (рекомендована дата платежу) (п.1.3.1). Поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 22.05.2022 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2). Позичальник має повернути кредит, сплати комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 23.03.2022 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 22.05.2022 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4). Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3340,00 грн в грошовому виразі та 3,232,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 33340,00 грн в грошовому виразі та 1352,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 13340,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування складає 43340,00 грн. (п.1.5). Комісія за надання кредиту: 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2640,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,880 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. (п.1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 30000,00 грн, які нараховуються за ставкою 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3). Тип процентної ставки за договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначення в п.п.2.2, 2.3 цього договору (п.1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 *64 (п.2.1).

Крім того сторони погодили додаток №2 до договору про споживчий кредит №7354024 від 21.02.2022 - графік платежів за договором про споживчий кредит №7354024 від 21.02.2022 (а.с.14).

ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання виконав повністю та надав ОСОБА_1 обумовлену договором суму грошових коштів, що стверджується квитанцією 1921784872 від 21.02.2022 (а.с.524).

Відповідач умови договору не виконувала, у зв`язку із чим має заборгованість у розмірі 12676,00 грн, з яких 10000,00 грн - заборгованість за кредитом (залишок по кредиту), 1976,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 700,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, що стверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 7354024 складеною ТОВ Мілоан" (а.с.25).

25.07.2024 між ТОВ "Факторинг Партнерс" як фактором та ТОВ "Мілоан" як клієнтом укладено договір факторингу № 25-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "Факторинг Партнерс" за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне в майбутньому, а ТОВ "Факторинг Партнерс", здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ "Мілоан", і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом та боржниками (а.с. 27-29).

25.07.2024 сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору № 25-07/2024 від 25.07.2024 (а.с.34).

ТОВ "Факторинг Партнерс" здійснило оплату ТОВ "Мілоан" згідно з договором факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024, що стверджується платіжною інструкцією №448090004 від 26.07.2024 (а.с.32).

Згідно з Реєстром боржників від 26.07.2024 до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 до ТОВ "Факторинг Партнерс" перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 7354024, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 12676,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1976,00 грн, заборгованість за комісіями 700,00 грн (а.с.35-37, 38).

До цього часу зобов`язання не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "Факторинг Партнерс" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подав, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 7354024 від 21.02.2022 отримав кредит, користувався кредитними коштами й допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконував свої зобов`язання перед товариством, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Факторинг Партнерс" та адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" 02.07.2024 укладений договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 (а.с.46-48). До позову додано прайс-лист АО "Лігал Ассістанс" (а.с.50-51), заявку на надання юридичної допомоги № 1842 від 01.06.2026 (а.с.52), витяг з акту № 38 від 30.06.2026 про надання юридичної допомоги (а.с.53).

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "Факторинг Партнерс" витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3500,00 грн.

За таких обставин суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 3500,00 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі грн 2662,40 грн, всього стягнути судових витрат 6162,40 грн (3500,00+2662,40).

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за договором № 7354024 від 21 лютого 2022 року в розмірі 12676 (двадцять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" судовий збір в сумі 6162 (шість тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 02 жовтня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.