Рішення № 140256884, 01.10.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/776/26

Провадження № 2-др/144/15/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Магдяк Н.І.,

за участю секретаря судових засідань Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Омельяненка Романа Руслановича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Теплицького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 25.08.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 07.06.2023-100000927 від 07.06.2023 у розмірі 11980 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень 01 коп., судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп., витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, в розмірі 127 (сто двадцять сім) гривень 01 копійок.

В позові позивач зробив заяву відповідно до положень ст. 141 ЦПК України про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких (в остаточному розмірі) надасть суду після завершення судового розгляду.

31.08.2026 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої представник позивача долучив докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень, які просив стягнути з відповідача на користь позивача.

Зокрема, до заяви було долучено: звіт про виконану роботу відповідно до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, платіжну інструкцію № Ц000138734 від 27.08.2026, в призначенні платежу якої зазначено оплата за надання правничої допомоги, договір № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, додаткову угоду № 6 до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025.

Ухвалою судді від 01.09.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Неприбуття у судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду даної заяви, що відповідає положенню ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалось.

Дослідивши окремі матеріали справи, зміст рішення суду від 25.05.2026, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення у справі стосовно судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19 від 15.06.2022 Верховний суд вказано, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, дослідивши надані докази понесених витрат, беручи до уваги ухвалення рішенням суду від 25.08.2026 на користь позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат з відповідача в частині витрат на правничу допомогу.

Заперечень щодо неспівмірності судових витрат, понесених позивачем, від сторони відповідача не надходило.

Встановлено, що 01.04.2025 між адвокатським об`єднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» укладено договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ.

Відповідно до звіту про виконану роботу відповідно до Договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025 сторони погодили, що виконавцем надано замовнику за його запитом послуги у відповідності та на підставах договору, обсяг та якість наданих послуг відповідають умовам договору про правничу допомогу та за умови відсутності письмових заперечень замовника до Звіту є актом виконаних робіт (наданих послуг) стосовно клієнта зазначеного у звіті. Сторони погодили, що загальна вартість послуг становить 6 000 грн 00 коп.

ТОВ «Споживчий центр» сплачено 5 000 грн. за надання правничої допомоги згідно додаткової угоди № 1 до Договору № 01/25-СЦ від 01.04.2025 за позовом до ОСОБА_1 .

Вказані витрати підтверджуються доказами та на думку суду є обґрунтованими.

За загальним правилом, наведеним у ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (крім судового збору), покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Згідно ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене вище, з огляду на категорію та складність справи, зміст заявлених позовних вимог, надані суду докази, що свідчать про витрати позивачем на правничу допомогу, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, відсутність клопотання іншої сторони про їх зменшення, зважаючи на те, що рішенням Теплицького районного суду від 25.08.2026 позов задоволено повністю, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявленій сумі в повній мірі.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №275/150/22 (постанова від 13 березня 2025 року).

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 81, 137, 141, 246-247, 259, 263-265, 268, 270, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення суду від 25.08.2026, ухваленого у цивільній справі № 144/776/26.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВ «Споживчий центр», юридична адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Н.І. Магдяк