Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 141/766/26
Провадження №2/141/587/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2026 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії (списати існуючу заборгованість за кредитним договором від 14.08.2026),
У С Т А Н О В И В:
28.09.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 24.09.2026 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії (списати існуючу заборгованість за кредитним договором від 14.08.2026).
Дослідивши позовну заяву від 24.09.2026 про зобов`язання вчинити дії та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість, подана позовна заява від 24.09.2026 про зобов`язання вчинити дії не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Зокрема, подана до суду позовна заява від 24.09.2026 не містить:
- інформацію про відомі номери засобів зв`язку відповідача;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, зокрема, не зазначено, чи було вжито позивачем заходи врегулювання спору із АТ КБ «ПриватБанк» чи іншою фінансовою установою, якою 14.08.2026 було надано кредит позивачу;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, згідно абзацу 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Натомість, як убачається зі змісту позовної заяви від 24.09.2026, позивач вказує, що 14.08.2026 здійснила оформлення кредиту, після чого отримані кредитні кошти частинами були зараховані на належний їй банківський рахунок в АТ «Райффайзен Банк».
Разом з тим, згідно документів, що додаються до позовної заяви, позивачем не надано суду жодного кредитного договору, укладеного 14.08.2026 між нею та АТ КБ «ПриватБанк».
Також у позовній заяві належним чином не обґрунтовано той факт, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем у даній справі - АТ КБ «ПриватБанк» виникли відносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та не вказано, який кредитний договір позивач вважає неукладеним внаслідок шахрайських дій третіх осіб.
Окрім того, у резолютивній частині позовної заяви не зазначено розмір суми існуючої заборгованості з усіма її складовими, яку позивач просить суд списати (тіла кредиту, розміру процентів, штрафних санкцій тощо) та не наведено відповідний належний розрахунок.
Поряд з цим, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, як убачається з матеріалів справи № 141/766/26, до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору, у зв`язку з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд не погоджується із такими доводами позивача щодо звільнення від сплати судового збору з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Суд зауважує, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» чітко розмежовує, що від сплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.
Натомість, позивач ОСОБА_1 , вважаючи себе споживачем, не зазначила про те, яке право її як споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), та ненадала належних доказів того, що кредитні кошти за відповідним кредитним договором були надані банком на споживчі цілі, тим самим не навела підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому повинна сплатити судовий збір за пред`явлену вимогу немайнового характеру, а саме про зобов`язання вчинити дії (списати існуючу заборгованість за кредитним договором від 14.08.2026).
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» убачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.
Отже, оскільки позивачем пред`явлено одну вимогу немайнового характеру, яка є об`єктом справляння судового збору, а тому за вказаною вимогою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328 грн * 0,4 = 1331,20 грн).
Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Оратiв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA118999980313131206000002806, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Також з огляду на викладені у позовній заяві від 24.09.2026 обставини, суд звертає увагу позивача щодо можливості залучення до участі у справі як учасника справи АТ «Райффайзен Банк», оскільки, як убачається із позову, першочергово переказ грошових коштів здійснювався на розрахунковий рахунок позивача ОСОБА_1 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк», а вже потім було здійснено переказ грошових коштів на рахунок невідомої особи (осіб).
Таким чином, зазначені вище судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Зокрема, позивачу необхідно:
- вказати інформацію про відомі номери засобів зв`язку відповідача;
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, зокрема, вказати, чи було вжито позивачем заходи врегулювання спору із АТ КБ «ПриватБанк» чи іншою фінансовою установою, якою 14.08.2026 було надано кредит позивачу;
- навести обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема: обґрунтувати той факт, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем у даній справі АТ КБ «ПриватБанк» виникли відносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» (докази того, що кредитні кошти за відповідним кредитним договором були надані банком на споживчі цілі); надати кредитний договір від 14.08.2026, оформлений між позивачем ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» чи іншою відповідною фінансовою установою; надати належний обгрунтований розрахунок на підтвердження розміру існуючої заборгованості, яку позивач зазначає при пред`явленні позову до суду з усіма її складовими (тіла кредиту, розміру процентів тощо);
- визначитись із суб`єктним складом учасників даної справи, зазначивши, у разі необхідності, співідповідача та/або третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін (зокрема, але не виключно, АТ «Райффайзен Банк», на рахунок якого було першочергово перераховано кредитні кошти);
- сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 1331,20 грн, про що надати суду відповідні докази сплати судового збору.
Для усунення недоліків вказаної позовної заяви позивач має подати до суду в письмовому вигляді позовну заяву про зобов`язання вчинити дії (списати існуючу заборгованість за кредитним договором від 14.08.2026) в новій редакції з долученням відповідної кількості її примірників для відповідача з урахуванням наведених в даній ухвалі суду недоліків щодо її змісту.
Керуючись ст.ст. 83, 175, 177, 185 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії (списати існуючу заборгованість за кредитним договором від 14.08.2026) залишити без руху.
2. Надати позивачу семиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.
3. Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Климчук
Судове рішення № 140256848, Оратівський районний суд Вінницької області було прийнято 02.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 141/766/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: