Рішення № 140256168, 30.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. № 400/9691/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001, треті особиГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 провизнання бездіяльності протиправною, скасування рішення від 10.06.2026 №142850008244, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі- відповідач), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи з 15.07.1992 по 15.11.1995 та з 03.07.1997 по 24.03.1999, а до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 20.11.2007 по 08.04.2008, з 20.01.2011 по 13.05.2016, з 04.08.2016 по 06.07.2018, з 26.08.2021 по 03.03.2022 та з 11.07.2025 по 31.05.2026;Скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 10.06.2026 № 142850008244 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; Зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати вказані періоди до страхового та пільгового стажу відповідно та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (з урахуванням Рішення КСУ від 23.01.2020 № 1-р/2020) з 03.06.2026 року.

?Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 03.06.2026 досяг 56-річного віку та звернувся із заявою про призначення пільгової пенсії. Надані ним трудові книжки, архівні довідки та уточнюючі довідки за формою Додатку № 5 підтверджують як необхідний страховий стаж (понад 25 років), так і пільговий стаж за Списком № 2 (понад 12 років 6 місяців). Формальні зауваження пенсійного органу щодо скорочення ініціалів у наказах, відсутності зазначення конкретного номера робочого місця чи внутрішньоорганізаційних огріхів підписання довідок роботодавцем є безпідставними та позбавляють його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Суд ухвалою від 06.08.2026 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує, що згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV для призначення пенсії чоловікам за Списком № 2 необхідний страховий стаж не менше 30 років, тоді як позивачу зараховано лише 25 років 06 місяців 25 днів страхового стажу та 03 роки 07 місяців 10 днів пільгового стажу. Крім того, Відповідач зазначає про неможливість зарахування спірних періодів 1992 1995 та 1997 1999 років через скорочене написання ім`я та по батькові заявника в архівних довідках Первомайської міської ради від 03.04.2025 № 3.3-60, а також про відсутність в уточнюючих довідках та наказах про атестацію даних про номери робочих місць, відсутність наказів про наступну атестацію та неналежне підписання довідки ТОВ «Сервіс-трактор».

Розгянувши матеріали справи оцінивши доводи сторін суд встановив наступне.

? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.06.2026 року звернувся через вебпортал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

?За принципом екстериторіального розподілу розгляд заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким 10.06.2026 року прийнято рішення № 142850008244 про відмову у призначенні пенсії.

?Відповідно до протоколу розрахунку стажу позивачу зараховано до страхового стажу 25 років 06 місяців 25 днів, а до пільгового стажу за Списком № 2 03 роки 07 місяців 10 днів.

?До страхового стажу не враховано періоди роботи з 15.07.1992 по 15.11.1995 та з 03.07.1997 по 24.03.1999 в КП «Первомайський консервний завод» з мотивів зазначення ім`я та по батькові заявника в архівних довідках у скороченій формі.

?До пільгового стажу за Списком № 2 не враховано періоди роботи з 20.11.2007 по 08.04.2008, з 04.08.2016 по 06.07.2018 (ПрАТ «Завод Фрегат»), з 20.01.2011 по 13.05.2016 (філія «Центр з будівництва та ремонту колії» ПАТ «Укрзалізниця»), з 26.08.2021 по 03.03.2022 та з 11.07.2025 по 31.05.2026 (ТОВ «Сервіс-трактор») через відсутність відомостей про номер робочого місця, відсутність окремих наказів про атестацію та питання до підпису довідки підприємства.

?Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. І ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягай встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За правилами п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в редакції чинній до 01.01.18 р., пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: серед іншого, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-УІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-УІІІ (далі - Закон № 213-УІІ1 від 02.03.15 р.) для чоловіків збільшено необхідний стаж з 25 на 30 років. Закон № 213-VIII від 02.03.15 р. набрав чинності з 01.04.15 р.

Таким чином, після набрання чинності нормами Закону № 1058 правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-УІІІ від 03.10.2017 року (далі - Закон № 2148-УІІІ від 03.10.17 р.), яким текст Закону № 1058 був доповнений статтею 114, згідно з частиною 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 03.10.17 р. № 2148-УІІІ. на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У силу спеціальної вказівки в Законі № 2148-УІІІ від 03.10.17 р. наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.17 р.

Таким чином, з 01.10.17 р. правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-Х 11 в редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 р. та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.17 р.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.20 р. № 1-р/2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.11 р. № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-VIII.

Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. №213-VIII визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-VII1 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі чоловіки - після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, з 23.01.20 р. в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме пункт "б" статгі 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.15 р. та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.17 р.

Відносно позивача правила зазначених вище Законів містять розбіжність у величині страхового стажу, який складає 25 років за ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-VIII та 30 років за п. 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 в редакції Закону України від 03.10.17 р. № 2148-VIII.

Суд звертає увагу на наведені приписи п.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.20 р. № 1-р/2020, якою визначено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом від 02.03.15 р. № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. па посадах, визначених у вказаних нормах.

Відповідно до даних трудової книжки позивач працював на посадах визначених у нормах ст. 13 Закону № 1788-ХІІ до 1 квітня 2015 р. - в період з 2007 по теперішній час на посаді електрозварника та електрогазозварника.

З 2016 по теперішній час діє постанова КМУ №461 від 24.06.2016, якою було затверджено Список №2, який містить у переліку професії: електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, електрозварник ручного зварювання, електрогазозварник.

Позичач працював на посадах до 01.04.2015, визначених ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до 1 квітня 2015 р., тому застосуванню підлягає саме ст. 13 Закону № 1788-Х11 (в редакції до внесення змін Законом № 213).

На час звернення до ПФУ зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків, які працювали на посадах до 01.04.2015, після досягнення 55 років за наявності загального страхового стажу - 25 років та пільгового стажу роботи - 12 років 6 місяців.

Однак, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-1V.

Норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, однак вони явно суперечать одна одній. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

За приписами ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

З 2004 по 2016 рік діяла постанова КМУ №36 від 16.01.2003, якою було затверджено Список № 2, який містить у переліку професії: електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, електрозварник ручного зварювання, електрогазозварник.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано неконституційними зміни, внесені Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII щодо підвищення пенсійного віку та стажу.

Конституційний Суд України вказав, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII, згідно з якою чоловіки мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 після досягнення 55 років і при наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на вказаних роботах.

?У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а та від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 сформовано правовий висновок, що після прийняття Рішення КСУ від 23.01.2020 № 1-р/2020 застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-XII в редакції до 02.03.2015 як такі, що гарантують відновлення правового становища особи.

?Отже, вимога відповідача щодо наявності у позивача 30 років страхового стажу є протиправною та підлягає відхиленню. Навіть за розрахунком самого відповідача позивач має 25 років 06 місяців 25 днів страхового стажу, що вже є достатнім для призначення даного виду пенсії.

Щодо зарахування спірних періодів 1992 1995 та 1997 1999 років:, суд зазначає, відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача наявні належним образом оформлені записи про прийняття та звільнення із зазначених періодів роботи в КП «Первомайський консервний завод». Скорочене зазначення ініціалів Позивача («Залєвський А.Г.» замість « ОСОБА_1 ») в архівних довідках чи наказах по підприємству не спростовує факт належності цих документів Позивачу, оскільки за даними архіву інші особи з таким прізвищем на підприємстві не працювали. Працівник не повинен відповідати за технічні огріхи чи норми діловодства, прийняті у роботодавця (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 638/18467/15-а).

?Щодо зарахування періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 2,суд відхиляє аргументи відповача щодо відсутності в уточнюючих довідках та наказах про атестацію конкретного номера робочого місця. Нормами Порядку № 637 та Порядку застосування Списків № 1 і № 2, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383, не передбачено обов`язку зазначення номера робочого місця в довідці за формою Додатку № 5. Важливим є факт підтвердження виконання робіт за відповідною професією протягом повного робочого дня та проведення атестації даної посади /робочого місця на підприємстві.

?Щодо відсутності наказів про наступні атестації чи питань до підписання довідки службовими особами: Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а наголосила, що особа не може відповідати за неналежне проведення атестації робочих місць чи за процедурні порушення з боку роботодавця. Якщо факт роботи у шкідливих умовах підтверджується первинними документами, невиконання роботодавцем своїх обов`язків не може позбавляти громадянина його конституційного права на соціальний захист.?На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що усі спірні періоди роботи підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача за Списком № 2. ?З урахуванням зарахованих періодів загальний страховий стаж позивача становить понад 25 років, а пільговий стаж за Списком № 2 понад 12 років 6 місяців.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що позивач виконав усі вимоги закону для отримання пенсії за віком на пільгових умовах з дня звернення 03.06.2026 року. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розгляднути заяву позивача та прийняти рішення про призначення такій особі пенсії.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3,м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001 код ЄДРПОУ 14035769) задовольнити.

2. ?Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 15.07.1992 по 15.11.1995, з 03.07.1997 по 24.03.1999, а до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 періодів роботи з 20.11.2007 по 08.04.2008, з 20.01.2011 по 13.05.2016, з 04.08.2016 по 06.07.2018, з 26.08.2021 по 03.03.2022 та з 11.07.2025 по 31.05.2026.

3. ?Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.06.2026 року № 142850008244 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

4. ?Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):?до страхового стажу періоди роботи: з 15.07.1992 по 15.11.1995 та з 03.07.1997 по 24.03.1999; ?до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 періоди роботи: з 20.11.2007 по 08.04.2008, з 20.01.2011 по 13.05.2016, з 04.08.2016 по 06.07.2018, з 26.08.2021 по 03.03.2022 та з 11.07.2025 по 31.05.2026.

5.?Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновку суду.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопіль ській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1 331,20 грн.

7.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко