Рішення № 140255829, 30.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9487/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (далі ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач 2), з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №084750012299 від 15.04.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 07.04.2026 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, зарахувавши при цьому до стажу роботи роки праці в колгоспі «Перемога» з 10.04.1991 по 31.07.1991, період отримання допомоги по безробіттю з 20.11.1996 по 14.05.2001 та період роботи в Пологівському райсуді з 14.05.2001 по 02.02.2007, зазначені у трудовій книжці від 20.07.1983, серії НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. ГУ ПФУ в Сумській області рішенням №084750012299 від 15.04.2026 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що у позивача відсутній страховий стаж на дату звернення. Позивач вважає таке рішення протиправним, вказує, що відповідачем не обґрунтовано підстави не врахування окремих періодів роботи до страхового стажу. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 18.05.2026 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

25.05.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 01.06.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

17.06.2026 від відповідача 1 за вх. №52391 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечує, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано по трудовій книжці НОМЕР_2 від 20.07.1983: період роботи з 10.04.1990 по 31.07.1991, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих виходнів роботи в колгоспі; період отримання допомоги по безробіттю з 20.11.1996, оскільки відсутня дата припинення допомоги по безробіттю; період роботи з 14.05.2001 по 02.02.2007, оскільки відсутня інформація про перейменування організації (зараховано по індивідуальним відомостям про застраховану особу з 15.05.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 25.11.2003, з 31.03.2004 по 25.04.2004 та з 01.01.2005 по 31.12.2006) Аналізуючи вищенаведені правові норми та зважаючи на викладені обставини в їх сукупності вважаємо, що дії органів Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.06.2026 від позивача за вх. №52771 надійшла відповідь на відзив, в якій представник відповідача вказав, що спірні періоди роботи підтверджуються наявною у матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_3 . При цьому позивач вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у п. 4.7 Порядку №22-1. Аналіз вищенаведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу. Відповідно відповідач вважає, що дії органів Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідач - 2 правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 01.06.2026 отримано відповідачем 03.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 07.04.2026 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

15.04.2026 ОСОБА_1 отримала рішення №084750012299 видане ГУ ПФУ в Сумської області, згідно якого відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Пенсійний вік визначений ст.26 Закону №1058 60 року. Вік заявника 61 рік 6 місяців 7 днів. Необхідний страховий стаж визначений ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 31 рік. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого ч. 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2027 по 31.12.2027 - від 24 до 34 років. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2019, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 01.01.2028 - від 15 до 25 років. Страховий стаж позивача, згідно з цим рішенням, визначено у розмірі 23 роки 9 місяців 13 днів. За результатами розгляду документів, доданих позивачем до заяви ГУ ПФУ в Сумській області до страхового стажу не зарахувало по трудовій книжці НОМЕР_2 від 20.07.1983 період роботи з 10.04.1990 по 31.07.1991, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів роботи в колгоспі; період отримання допомоги по безробіттю з 20.11.1996, оскільки відсутня дата припинення допомоги по безробіттю; період роботи з 14.05.2001 по 02.02.2007, оскільки відсутня інформація про перейменування організації (зараховано по індивідуальним відомостям про застраховану особу з 15.05.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 25.11.2003, з 31.03.2004 по 25.04.2004 та з 01.01.2005 по 31.12.2006). Для зарахування необхідно долучити уточнюючі довідки про періоди роботи видані на підставі первинних документів.

Позивач із такою відмовою не погоджується, відтак змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частинами 1-3 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058 (01.01.2004) види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначалися Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з п. «а» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

За змістом ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абз. абз. 1, 2 п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Абзацом 1 п. 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм вказує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі її відсутності, а також у тому разі, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 18.11.2022 у справі № 560/3734/22.

Суд встановив, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 позивач 20.07.1983 була прийнята в прядильний цех прядильної фабрики №1 на посаду прядильниці 5 розряду згідно з наказом №288-к від 19.07.1983; 10.10.1983 позивач була звільнена у зв`язку з прогулами без поважних причин згідно з наказом №423-к від 03.11.1983; 07.12.1983 була прийнята прибиральницею виробничих приміщень Андріївського х/заводу згідно з наказом №239-к від 06.12.1983; 18.04.1986 позивач переведена на посаду технолога Андріївського заводу згідно з наказом №78-к від 18.04.1986; 04.04.1990 звільнена за власним бажанням згідно з наказом №69 від 04.05.1990; 10.04.1990 позивач прийнята на роботу колгосп «Перемога» згідно з наказом №4 від 10.04.1990; 31.07.1991 звільнена за власним бажанням згідно з наказом №10 від 31.07.1991; 22.08.1991 позивач була прийнята соціальним працівником у Пологівське відділення соціальної допомоги згідно з наказом №269 від 22.08.1991; 01.04.1992 позивач звільнена за власним бажанням згідно з наказом №26 від 01.04.2026; 20.07.1992 прийнята на посаду прибиральниці до Міської кооперативної торгівлі, згідно з наказом №140 від 15.07.1992; 22.08.1994 позивач звільнена за власним бажанням згідно з наказом №153 від 22.08.1994; 20.02.1996 Пологівським центром зайнятості ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю; 19.08.1996 закінчено виплати по допомозі по безробіттю згідно з наказом №530 від 20.08.1996; 20.11.1996 відновлено допомогу по безробіттю згідно з наказом №676 від 21.11.1996; 14.05.2001 прийнята на роботу на посаду кур`єра-прибиральниці Пологівського районного суду згідно з наказом №92 від 14.05.2001; 17.09.2002 позивача переведено на посаду діловода суду згідно з наказом №158 від 17.09.2002; 02.02.2007 позивача звільнено з посади діловода суду за згодою сторін згідно з наказом №2-к від 02.02.2007; 13.02.2007 позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю Пологівським центром зайнятості Запорізької області згідно з наказом №НТ070213 від 13.02.2007; 07.02.2008 припинено виплату допомогу по безробіттю згідно з наказом №НТ080212 від 12.02.2008; 07.02.2013 позивача прийнято на посаду помічника вихователя згідно з наказом №01-08/08 від 07.02.2013; 12.07.2016 позивача звільнено із займаної посади за згодою сторін згідно з наказом №01 08/43 від 11.07.2016; 20.07.2016 позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю Пологівським районним центром зайнятості згідно з наказом №НТ160220 від 20.07.2016; 15.04.2017 позивачу було скорочено виплати допомоги по безробіттю згідно з наказом №НТ170418 від 18.04.2017; 04.03.2020 позивача призначено на посаду прибиральника службових приміщень Комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради згідно з наказом №44-к від 03.03.2020; 23.09.2021 Комунальна установа «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради перейменована на комунальну установу «Пологівський ліцей «Основа» Пологівської міської ради Запорізької області згідно з наказом №1499 від 23.09.2021; 24.02.2022 завершено трудові відносини з комунальним закладом «Пологівським ліцеєм «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області зареєстрованого на території України згідно з п. 1 рішення уряду Запорізької області «Про особливості оформлення трудових відносин на території Запорізької області, яка раніше перебувала під контролем України», згідно наказу головного спеціалісту відділу кадрів військово-громадянської адміністрації Пологівського району Запорізької області.

У трудових книжках позивача зроблено записи про його прийняття та звільнення з роботи, отримання допомоги по безробіттю за спірні періоди з покликанням на відповідні накази про прийняття на роботу, про звільнення з роботи, про призначення та припинення (скорочення) виплати допомоги по безробіттю. Записи про роботу та отримання допомоги по безробіттю точні, чіткі, виправлень та закреслень не містять. Записи про звільнення засвідчені підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою відповідної установи (підприємства).

Слід зауважити, що положеннями Закону № 1058 підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог під час заповнення трудової книжки. Своєю чергою, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14989/15-а.

В аспекті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, у разі виникнення сумнівів щодо достовірності поданих заявником документів, пенсійний орган наділений правом самостійного звернення до підприємств, установ, організацій, окремих осіб з метою отримання інформації, необхідної для здійснення своєї діяльності.

Суд наголошує, що, реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема у спосіб отримання відповідних документів від підприємств, організацій і окремих осіб, виданих ними для оформлення пенсії, перевірки змісту і належного оформлення наданих документів, а у разі їх невідповідності вимогам законодавства, роз`яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення недоліків.

Однак жодних доказів вчинення таких дій у межах спірних правовідносин відповідачем не надано.

Суд також звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку про те, що відповідач 2 безпідставно не зарахував позивачу до страхового стажу періоди праці в колгоспі «Перемога» з 10.04.1991 по 31.07.1991, період отримання допомоги по безробіттю з 20.11.1996 по 14.05.2001 та період роботи в Пологівському райсуді з 14.05.2001 по 02.02.2007, які підтверджуються записами в трудовій книжці від 20.07.1983, серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про недостатність у позивачки страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Таким чином, суд висновує про те, що рішення ГУ ПФУ в Сумській області №084750012299 від 15.04.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З метою належного захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області, зарахувати до страхового стажу позивача періодів роботи в колгоспі «Перемога» з 10.04.1991 по 31.07.1991, період отримання допомоги по безробіттю з 20.11.1996 по 14.05.2001 та період роботи в Пологівському райсуді з 14.05.2001 по 02.02.2007, згідно записів трудової книжки від 20.07.1983 серії НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву позивача від 07.04.2026 про призначення пенсії за віком.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №084750012299 від 15.04.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, адреса місця знаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) період роботи в колгоспі «Перемога» з 10.04.1991 по 31.07.1991, період отримання допомоги по безробіттю з 20.11.1996 по 14.05.2001 та період роботи в Пологівському райсуді з 14.05.2001 по 02.02.2007, згідно з записами трудової книжки від 20.07.1983 серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, адреса місця знаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) від 07.04.2026 про призначення пенсії за віком..

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, адреса місця знаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення ст подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.