Рішення № 140255738, 30.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10459/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці від 25.03.2026 №UA209000/2026/000466/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці від 06.05.2026 №UA209000/2026/000725/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці від 14.05.2026 №UA209000/2026/000784/2;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «JAMAR EX GROUP» (Республіка Польща), (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №03/06/2025, відповідно до якого предметом є зобов`язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилася в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати та оплатити вищезазначені згадані товари на умовах цього контракту.

Також 24.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією ««PRZEDSIEBIORSTWO HANDLOWO-USLUGOWE "MASZ-BIS" MONIKA DROZDOWSKA, MAREK SZCZUDLO SPOIKA CYWILNA»» (Республіка Польща), (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №24/04/2026, відповідно до якого предметом є зобов`язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилася в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати та оплатити вищезазначені згадані товари на умовах цього контракту.

Також 16.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «ZNICZPLAST» (Республіка Польща), (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №10/04/2026, відповідно до якого предметом є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність: свічки, підсвічники та інші вироби (далі-Товар), а Покупець прийняти та розрахуватись за Товар.

Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 Світильники неелектричні: лампадки різного дизайну та кольору, з корпусом із скла, металу, пластику або їх комбінації, з металевою чи пластиковою кришкою або без неї, призначені для використання з парафіновими вкладами для ритуальних послуг: лампадки в асортименті; тов. №1 Світильники неелектричні: лампадки зі скла, різного дизайну, та кольору, що складаються зі скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і парафінових вкладок, призначені для ритуальних послуг: лампадки в асортименті; ). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача надано відповідачу повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. В деклараціях митна вартість товару була визначена за ціною договору. Однак, незважаючи на те, що заявлена позивачем митна вартість товарів, імпортованих за контрактом базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, митним органом прийнято спірні рішення про коригування заявленої митної вартості товару. На переконання позивача, відповідач протиправно здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати різниці між сумами митних платежів.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 26.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

28.05.2026 відповідачем було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 02.06.2026. Вказує, що Львівською митницею було встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, що безпосередньо відображено в оскаржуваних рішеннях.. Також посадова особа митного органу обумовлює своє право на витребування додаткових документів у декларанта та зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і , що графа 33 Рішень про коригування митної вартості заповнена відповідно до вимог законодавства.

Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив від 03.06.2026. У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач не навів переконливих аргументів, що надані позивачем документи в сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним позивачем основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не доказано правомірності прийнятих ним рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Ухвалою від 08.06.2026 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

03.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «JAMAR EX GROUP» (Республіка Польща), (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №03/06/2025, відповідно до якого предметом є зобов`язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилася в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати та оплатити вищезазначені товари на умовах цього контракту.

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FS 43/03/2026 від 23.03.2026 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 108 110,40 польських злотих.

25.03.2026 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170025205U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 Світильники неелектричні: лампадки різного дизайну та кольору, з корпусом із скла, металу, пластику або їх комбінації, з металевою чи пластиковою кришкою або без неї, призначені для використання з парафіновими вкладами для ритуальних послуг: лампадки в асортименті).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано: Зовнішньоекономічний контракт №03/06/2025 від 03.06.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №1 від 08.10.2025; Рахунок-проформа №ZK 3/03/2026 від 23.03.2026 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) № FS 43/03/2026 від 23.03.2026; Автотранспортна накладна №1/26 від 23.03.2026; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AU0352472 від 23.03.2026; Замовлення від клієнта ZK 2/03/2026 від 23.03.2026 р.; Відомості з інтернет-джерел; Прайс-лист б/н від 23.03.2026.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларант просив визнати митну вартість товарів на підставі вже поданих документів.

25.03.2026 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000466/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - згідно з п. 5.1. Контракту від 03.06.2025 № 03/06/2025 оплата товарів за цим контрактом здійснюється заздалегідь або протягом 14 днів з дати виставлення фактури. Проте пунктом 4.3 контракту передбачено, що товар поставляється на митну територію України не пізніше 30 днів з моменту оплати. Тобто товар який поставляється на митну територію України повинен бути оплачений. Але до митного оформлення не подано банківських, платіжних документів про оплату за товар, що не дає можливості здійснити перевірку числових значень митної вартості.»

Отже, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "лампадки", оформленого за МД № UA206020/2025/003093 від 13.03.2026 року, де митна вартість товару становить 3,76 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі. Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону Україні»

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000363. Декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA209170025427U6, та 25.03.2026 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

24.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією ««PRZEDSIEBIORSTWO HANDLOWO-USLUGOWE "MASZ-BIS" MONIKA DROZDOWSKA, MAREK SZCZUDLO SPOIKA CYWILNA»» (Республіка Польща), (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №24/04/2026, відповідно до якого предметом є зобов`язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилася в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати та оплатити вищезазначені товари на умовах цього контракту.

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №1/BIS/05/2026 від 04.05.2026 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 105 387,12 польських злотих.

05.05.2026 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170039803U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 Світильники неелектричні: лампадки зі скла, різного дизайну, та кольору, що складаються зі скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і парафінових вкладок, призначені для ритуальних послуг: лампадки в асортименті.).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано: Зовнішньоекономічний контракт №24/04/2026 від 24.04.2026; Рахунок-проформа №02/05/2026 від 04.05.2026 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) № 1/BIS/05/2026 від 04.05.2026 р.; Пакувальний лист №2/2026/PROM від 04.05.2026; Автотранспортна накладна №278819 від 04.05.2026; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AU0366434 від 04.05.2026; Договір-заявка про транспортне експедирування вантажу №23 від 24.04.2026 р.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №14 від 05.05.2026; Прайс-лист б/н від 04.05.2026 р.; Замовлення від клієнта ZK 2/05/2026 від 04.05.2026 р.; Відомості з інтернет-джерел.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларант просив визнати митну вартість товарів на підставі вже поданих документів.

06.05.2026 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000725/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

«- поставка даного товару здійснюється на підставі Контракту №24/04/2026 від 24.04.2026. Пунктом 2.1. Продавець зобов`язаний надати Покупцеві продукцію, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати та оплатити товар вищезазначені згадані товари на умовах цього контракту. Оскільки, наданий інвойс (рахунок-фактура) може уточнювати та більш детально розкривати зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такий є невід`ємною частиною контракту, а відтак додатком до такого, то такий документ підлягає погодженню, шляхом підписання сторонами. Поданий до митного оформлення інвойс №1/BIS/05/2026 від 04.05.2026 підписаний лише стороною Продавця та не містить печатки та підпису Покупця. За даних обставин такий інвойс не вважається підписаним, а відтак таким що узгоджує істотні умови конкретної партії товару, відповідно не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-до митного оформлення не надавалася митна декларація країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості.»

Отже, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне:

«Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "лампадки", оформленого за МД № UA209190/2026/6825 від 21.03.2026 року, де митна вартість товару становить 3,76 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі. Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону Україні»

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000545. Декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA209170040078U4, та 06.05.2026 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

16.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «ZNICZPLAST» (Республіка Польща), (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №10/04/2026, відповідно до якого предметом є зобов`язання Продавця поставити і передати у власність: свічки, підсвічники та інші вироби (далі-Товар), а Покупець прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № FE/0002/05/2026/SE від 12.05.2026 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 127 480,60 польських злотих.

13.05.2026 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170042550U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 Світильники неелектричні: лампадки зі скла, різного дизайну та кольору, що складаються зі скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і парафінових вкладок, призначені для ритуальних послуг: лампадка в асортименті.).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано: Зовнішньоекономічний контракт №10/04/2026 від 16.04.2026; Рахунок-проформа № FE/0002/04/2026/PREX від 17.04.2026 р. ; Рахунок-фактура (iнвойс) № FE/0002/05/2026/SE від 12.05.2026 р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 23.04.2026 р.; Автотранспортна накладна б/н від 12.05.2026 р.; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1/MF/AW0310396 від 12.05.2026; Прайс-лист б/н від 12.05.2026 р.; Відомості з інтернет-джерел.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларант просив визнати митну вартість товарів на підставі вже поданих документів.

14.05.2026 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000784/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

«- відповідно до інвойсу від 12.05.2026 №FE/0002/05/2026/SE термін оплати 12.05.2026. Згідно з п. 5.1. Контракту від 16.04.2026 № 10/04/2026 оплата товарів за цим контрактом здійснюється по передоплаті або протягом 14 днів після виставлення фактури. Проте пунктом 4.3 контракту передбачено, що товар поставляється на митну територію України не пізніше 30 днів з моменту оплати. Тобто товар який поставляється на митну територію України повинен бути оплачений. Але з митною декларацією не подано банківських, платіжних документів про оплату за товар.»

Отже, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне:

«Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "лампадки", оформленого за МД № UA206020/2026/3093 від 13.03.2026 року, де митна вартість товару становить 3,76 дол.США/кг. Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі»

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000576. Декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA209170043147U0, та 14.05.2026 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П. п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митні декларації №26UA209170025205U4, №26UA209170039803U6 та №26UA209170042550U6.

До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки-проформи, рахунки-фактури (Інвойс), банківські платіжні документи, що стосується товару, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи, інтернет-пропозиції.

Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірні рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо оскаржуваного рішення №UA209000/2026/000466/2 від 25.03.2026.

Стосовно твердження відповідача про те, що до митного оформлення не подано банківських, платіжних документів про оплату за товар, що не дає можливості здійснити перевірку числових значень митної вартості, суд зазначає:

Щодо зауважень про відсутність документів, що підтверджують оплату товарів, то слід зазначити, що відповідно до п. 4 ч.2 ст.53МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Суд дослідив, що пунктом 5.1. Договору №03/06/2025 від 03.06.2025 передбачено: «Оплата товарів за цим контрактом здійснюється заздалегідь або протягом 14 днів з дати виставлення фактури на банківський рахунок, зазначений у рахунку-фактурі». Рахунок-фактура №FS 43/03/2026 був виставлений 23.03.2026 року.

З обставин справи вбачається, що фактична оплата товару була здійснена 10.04.2026, що підтверджується банківською платіжною інструкцією №P260410982 від 10.04.2026.

Крім цього, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До вищевказаної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19.

Позивачем до позову також було долучено:: Банківську платіжну інструкцію №P260410982 від 10.04.2026 про оплату товарів на суму 108 110,40 польських злотих.

Щодо оскаржуваного рішення №UA209000/2026/000725/2 від 06.05.2026.

Стосовно твердження відповідача про відсутність підпису та печатки Покупця в поданому до митного оформлення інвойсі, суд зазначає.

Суд дослідив, що пункти розділу 2 контракту №24/04/2026 від 24.04.2026 не передбачають, що рахунок-фактура вважається погодженим лише в разі підписанні такого документа продавцем та покупцем.

Також суд зауважує, що вищевикладена рахунок-фактура містить печатку та підпис уповноваженої особи продавця ««PRZEDSIEBIORSTWO HANDLOWO-USLUGOWE "MASZ-BIS" MONIKA DROZDOWSKA, MAREK SZCZUDLO SPOIKA CYWILNA»».

Комерційний інвойс в зовнішньоекономічній діяльності це документ, який продавець надає покупцю, щоб підтвердити угоду про продаж товарів та відобразити інформацію про них і використовується для митних цілей під час зовнішньоекономічної діяльності (торгівлі).

В законодавстві України не існує затвердженої форми інвойсу. Для прикладу зразок інвойсу вказаний у Рекомендаціях №6 Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунка - для міжнародної торгівлі", де вказується про необхідність підпису виконавця (тобто продавця, постачальника), натомість про необхідність вказувати підпис покупця нічого не зазначається.

Окрім того позивач не впливає на зміст документів, що формуються та надаються продавцем товару контрагентом по договору.

Очевидно, що позивач погодився із виставленим продавцем інвойсом, який ним підписано, оскільки подальші його дії щодо ввезення та декларування товару свідчать про це.

З обставин справи вбачається, що під час митного оформлення декларантом надано митниці рахунок-фактуру, а отже такі документи містять всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар були надані.

Більш того подальші дії відповідача (а саме митне оформлення товару після винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості) підтверджують, що і посадові особи митниці визнають вказаний інвойс, оскільки жодних застережень (карток відмови чи протоколів про порушення митних правил) при випуску товарів у вільний обіг не було.

Також слід наголосити, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Окрім того, суд дослідив, що до митного контролю подано рахунок-проформу №02/05/2026 від 04.05.2026 та Замовлення від клієнта №ZK 02/05/2026 від 04.05.2026.

Усі витрати на товар, які поніс ТОВ «Еверлайт» за Контрактом №24/04/2026 від 24.04.2026, включені у заявлену митну вартість.

З огляду на те, що під час митного оформлення декларантом надано Митниці рахунок-проформу, рахунок-фактуру та замовлення від клієнта №ZK 02/05/2026 від 04.05.2026, всі відомості щодо ціни були надані. Відповідно у Митниці були відсутні підстави для невизнання митної вартості.

Отже, суд доходить висновок, що подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

Стосовно зауваження митного органу щодо неподання до митного оформлення митної декларації країни відправлення, суд зазначає:

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не належить до основних документів, що підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, який подається декларантом за наявності, а не в обов`язковому порядку.

Таким чином, суд зазначає, що відсутність митної декларації країни відправлення сама по собі не може свідчити про недостовірність заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару і не є підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Умови поставки та вартість товару підтверджуються належними основними документами, поданими до митного оформлення, зокрема рахунком-фактурою (інвойсом), зовнішньоекономічним договором та іншими комерційними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства, які містять усі необхідні відомості для перевірки заявлених показників.

Крім того, чинне митне законодавство України не пов`язує можливість підтвердження митної вартості виключно з наявністю митної декларації країни відправлення, а покладає обов`язок підтвердження заявленої митної вартості на сукупність документів, визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, ненадання митної декларації країни відправлення не є порушенням вимог Митного кодексу України та не може бути підставою для висновку про недостовірність заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару.

Крім того, суд дослідив, що умовами зовнішньоекономічного договору не передбачено обов`язку продавця надавати покупцю митну декларацію країни відправлення. Відповідно, зазначений документ відсутній у позивача та об`єктивно не може бути наданий до митного оформлення.

Обов`язки щодо здійснення експортного митного оформлення товару з врахуванням узгоджених сторонами умов поставки в країні відправлення покладені на продавця. У зв`язку з цим митна декларація країни відправлення оформлюється продавцем виключно з метою виконання вимог митного законодавства країни експорту та не є документом, який підлягає обов`язковій передачі покупцю.

Щодо оскаржуваного рішення №UA209000/2026/000784/2 від 14.05.2026.

Стосовно твердження відповідача про те, що до митного оформлення не подано банківських, платіжних документів про оплату за товар, суд зазначає:

Щодо зауважень про відсутність документів, що підтверджують оплату товарів, то слід зазначити, що відповідно до п.4 ч.2 ст.53МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Суд дослідив, що пунктом 5.1. Договору №10/04/2025 від 16.04.2026 передбачено: «Оплата за товар по даному контракту здійснюється по передплаті або на протязі 14 днів після виставлення фактури на користь Продавця на його банківський рахунок». Рахунок-фактура №FE/0002/05/2026/SE був виставлений 12.05.2026 року.

З обставин справи вбачається, що фактична оплата за поставлений товар була здійснена 23.04.2026, що підтверджується банківською платіжною інструкцією №3 від 23.04.2026, та повністю відповідає умовам укладеного договору. Крім того, під час здійснення митного оформлення товару до митного органу було подано банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 23.04.2026, відомості про який зазначені у митній декларації №26UA209170042550U6.

Крім цього, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Таким чином, терміни оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару. До вищевказаної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданими позивачем митними деклараціями.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, у оскаржуваних рішеннях крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

Відповідач жодним способом не спростовує твердження позивача про виявлені розбіжності у митних деклараціях, на які відповідач посилався як джерела інформації для коригування митної вартості товарів.

Також позивач здійснював імпорт у попередні періоди ідентичних товарів з нижчим рівнем митної вартості. Таким чином, митний орган при здійсненні коригування митної вартості товарів, які імпортувались ТОВ «ЕВЕРЛАЙТ», не врахував наявну інформацію у базі митниці про ціну таких ідентичних товарів. Відтак, це є доказом неправомірності дій відповідача, оскільки згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. У даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була наявна у відповідача.

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000466/2 від 25.03.2026, №UA209000/2026/000725/2 від 06.05.2026 та №UA209000/2026/000784/2 від 14.05.2026.

А тому, як наслідок, вищезазначені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішень про коригування митної вартості та карток відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 4250 грн. 76 копійки. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» (81400, м.Самбір, вул. Промислова, 2/52; код ЄДРПОУ: 45661703) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000466/2 від 25.03.2026.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000725/2 від 06.05.2026.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000784/2 від 14.05.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЛАЙТ» судовий збір у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 76 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.