Ухвала суду № 140255520, 30.09.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/973/20

Номер провадження 1-кс/383/278/26

УХВАЛА

30 вересня 2026 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відвід судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №32020120010000056 від 29.09.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Бобринецького районного суду Кіровоградської області головуючого судді ОСОБА_6 перебуває кримінальна справа № 383/973/20 по кримінальному провадженні №32020120010000056 від 29.09.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

25.09.2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 . Заяву обґрунтовує тим, що наявні обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючого судді ОСОБА_6 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Зокрема, суддя раніше ухвалив обвинувальний вирок щодо іншої посадової особи ДП ДГ «Червоний землероб» за аналогічною справою. Вказує, що у цьому рішенні головуючий вже дослідив спільну доказову базу та надав оцінку ключовим обставинам, які оспорюються захистом у поточній справі, чим фактично сформував висновки щодо наявності податкового обов`язку підприємства та прямого умислу на його невиконання.

Крім того, на думку заявника, існує об`єктивна сумнівність у здатності судді неупереджено вирішити раніше подані клопотання захисту призначення судово-технічної експертизи рішень сільської ради щодо ставок податку для ДП ДГ «Червоний землероб», оскільки вказані рішення сільської ради вже були покладені суддею ОСОБА_6 в основу попереднього обвинувального вироку як належні та чинні, перевірка їх автентичності у цій справі означала б можливе визнання сумнівності доказу, яким він уже обґрунтував винуватість іншої особи.

Також, на думку заявника, вагомою підставою для відводу є одночасне перебування у провадженні судді ОСОБА_6 окремої справи щодо головного бухгалтера ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні цього ж злочину за попередньою змовою з ОСОБА_4 .

З посиланням на практику ЄСПЛ (зокрема рішення у справі «Менг проти Німеччини»), захисник зазначає, що паралельний розгляд одним суддею справ щодо ймовірних співучасників неминуче призведе до дострокової оцінки ролі, дій та умислу обвинуваченої, що є прямим порушенням права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід судді, вважаючи її необґрунтованою та такою, що подана виключно з метою затягування судового процесу.

Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор зазначив, що стороною захисту не наведено жодної з обставин, які б підпадали під вичерпний перелік підстав для відводу, чітко визначений ст. 75 КПК України. Аргументи заявника щодо взаємозв`язку даного кримінального провадження зі справою стосовно іншої колишньої посадової особи ДП ДГ «Червоний землероб» прокурор вважає безпідставними. Він наголосив, що вказана особа притягувалась до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків у зовсім інший період, із відмінними сумами збитків та на підставі інших довідок.

З огляду на викладене, прокурор просив залишити заяву про відвід без задоволення.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 подав клопотання про розгляд заяви про відвід судді без його участі та без участі обвинуваченої.

Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного висновку.

Заявлений відвід вмотивовано тим, що головуючий суддя ухвалив обвинувальний вирок щодо іншої посадової особи ДП ДГ «Червоний землероб» ( ОСОБА_8 ), у межах якого досліджував, надавав оцінку та висловлював правову позицію щодо тих самих доказів (довідок сільської ради, актів перевірки тощо), які містяться і в поточному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 . Крім того, заявник вказує на перебування у провадженні цього ж судді кримінальної справи щодо ймовірної співучасниці головного бухгалтера ОСОБА_7 . На думку захисту, це вказує на наявність у судді наперед сформованої думки щодо ключових обставин справи та викликає сумніви у його безсторонності при розгляді заявлених клопотань (зокрема, про призначення судово-технічної експертизи документів).

Положення ст.ст.75,76 КПК України зазначають підстави відводу щодо судді, в провадженні якого перебуває справа.

Зокрема, п.4 ч.1 ст.75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

Частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути мотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Кримінальний процесуальний закон України базується на принципах автономності судового пізнання. Відповідно до вимог статей 94, 95 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що формується виключно під час всебічного та безпосереднього дослідження обставин поточного провадження. Жодні висновки щодо належності чи достовірності доказів, зроблені судом у вироку щодо іншої особи, не мають для суду наперед встановленої сили.

Зокрема Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 991/1352/19 зазначив:

"Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно із цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Крім цього, чинний КПК України не звільняє сторону обвинувачення від доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні щодо однієї особи в разі наявності судового рішення стосовно іншої особи.

Більше того, інші процесуальні кодекси так само передбачають обмежену преюдиціальність вироку чи ухвали суду, постановлених в кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви №46632/13 і № 28671/14) підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження."

Таким чином, виконання суддею своїх безпосередніх процесуальних обов`язків в іншому судовому процесі, включаючи оцінку доказів чи ухвалення вироків (у тому числі щодо інших посадових осіб підприємства або ймовірних співучасників), є реалізацією повноважень суду, передбачених законом. Це не може свідчити про особисту упередженість судді або наявність у нього наперед сформованої думки щодо іншого обвинуваченого, справа якого слухається окремо.

Посилання захисника на неможливість об`єктивного розгляду суддею клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів є лише припущенням сторони про ймовірні майбутні процесуальні рішення суду, що не може слугувати підставою для відводу.

Процесуальна поведінка головуючого судді в поточному судовому розгляді не містить ознак обмеження прав сторін. Побоювання сторони захисту ґрунтуються виключно на факті минулої участі судді в іншому процесі та незгоді з проведеним там правовим аналізом, є суто суб`єктивними, не підтверджені доказами прямої зацікавленості судді і не спростовують інституційну презумпцію його об`єктивності.

Враховуючи, що належних та допустимих доказів на обґрунтування відводу судді ОСОБА_6 захисник ОСОБА_5 не надав, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.75, 80, 81, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У заяві захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відвід судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 01.10.2026 року о 15 год.

Суддя ОСОБА_9