Вирок № 14025548, 01.03.2011, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа 1-20 / 2011 рік

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2011 року смт.Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі :

головуючого суддіБасової В.І.

з участю секретаряАвраменко О.Є.

прокурора Лисаченко О.В.

захисникаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки с.Малий Бобрик Краснопільського району Сумської області, зареєстрованої в АДРЕСА_2, мешканки: АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, вдови, пенсіонерки, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_2 в ніч з 5 на 6 жовтня 2010 року на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_3, умисно, шляхом підпалу намагалась знищити її будинок та наявне в ньому майно, належне останній та ОСОБА_4 по АДРЕСА_3, вартістю 101494 (сто одна тисяча чотириста девяносто чотири) грн. 00 коп., а саме, знаючи про відсутність мешканців, прийшла до вказаного господарства та за допомогою сірників підпалила просякнутий бензином предмет одягу і розбивши скло у вікні спальні вказаного житлового будинку, вкинула його в середину приміщення, але з причин, не залежних від волі підсудної будинок не загорівся.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у інкримінованому злочині визнала повністю та показала, що дійсно з сусідкою ОСОБА_3 мала неприязні стосунки через те, що остання приймала металобрухт від населення і її турбували та заважали відпочивати. А в ніч з 05.10.2010 на 06.10.2010 до неї вкотре постукали у двір, коли вийшла, то знову запитали: чи не вона приймає металобрухт. Цього разу у неї увірвався терпець і вирішила помститися ОСОБА_3 Написала записку, взяла в своєму сараї пластмасову пляшку з бензином та сірники і пішла до господарства сусідки. За жилим будинком ОСОБА_3 сушився якийсь одяг, зняла один з предметів, начебто штани, які причепила до палки і промочила бензином. Підійшовши до вікна спальні, яке виходить на город, підпалила, і розбивши вікно цією ж палицею, вкинула її із тлівшим одягом в спальню. Після цього пішла додому. На вулиці біля двору на землі залишила записку. Таким чином хотіла помститися ОСОБА_3 за те, що постійно в пізній час із-за неї турбували. У вчиненому щиро розкаюється, вибачилась перед потерпілою, відшкодувала збитки, завіряє, що більше таке не повториться та просила суворо не карати.

Сумнівів в достовірності та щирості показань підсудної немає, а тому враховуючи, що вона свою вину визнає повністю, підтвердила обставини скоєного злочину, учасниками судового розгляду фактичні обставини справи не оспорюються, вони вірно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання вини самою підсудною, винність її у скоєнні злочину також підтверджується доказами, дослідженими судом:

- так потерпіла ОСОБА_3 показала, що повернувшись близько 07 год. 15 хв. 6 жовтня 2010 року після чергування додому, біля воріт знайшла записку з погрозою, а коли потрапила в дім, там було повно диму. Вікно спальні було розбите, всі речі з ліжка були частково пошкоджені, килим на стіні та на підлозі також були обгорілі. Полумя не було, все тліло. Разом з сусідами повикидали з будинку тліюче майно та залили водою, те що залишалось. На даний час вартість пошкодженого майна відшкодована за домовленістю. Претензій до підсудної з приводу відшкодування збитків не має, вибачила її;

- місце та обставини скоєння злочину підсудною підтверджуються даними протоколів: огляду місця події (а.с.17-26), відтворення обстановки і обставин події (а.с.191-196), огляду предметів (а. с. 52-53, 56-66), висновком судово-почеркознавчої експертизи (а. с. 44-50);

- згідно акту про пожежу від 06.10.2010 року причиною виникнення пожежі в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 є підпал, а орієнтовні прямі збитки від пожежі дорівнюють 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. (а.с.27-28);

- згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №4/11 від 19.01.2011 року (а.с.79-107) залишкова вартість заміщення житлового будинку АДРЕСА_3 визначена витратним підходом без урахування вартості права користування земельною ділянкою, станом на 05.10.2010-06.10.2010р., складає 85379 (вісімдесят пять тисяч триста сімдесят девять) грн. 00 коп.

- згідно з висновками судово-товарознавчих експертиз № 144 від 25.01.2011р. (а.с.121-125), №145 від 21.01.2011р. (а.с.137-140), № 146 від 24.01.2011р.(а.с.130-132), № 147 від 24.01.2011 (а.с.112-114), вартість майна, що знаходилося в житловому будинку АДРЕСА_3 на момент вчинення злочину згідно переліку складає відповідно 10691 (десять тисяч шістсот девяносто одна) грн.00 коп., 1108 (одна тисяча сто вісім) грн.00 коп., 3034 (три тисячі тридцять чотири) грн.00 коп., 1282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 00 коп.

- згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 85/8191 від 22.12.2010р. (а.с.228-230) ОСОБА_2 не страждає на хронічне душевне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад душевної діяльності або інший хворобливий стан і не стаждала на такі в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення, а виявляє ознаки розладів особистості та поведінки внаслідок судинних захворювань головного мозку і виявляла такі в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення, коли могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, примусового лікування не потребує.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України, як замах на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, із заподіянням шкоди у особливо великих розмірах та спричиненням тяжких наслідків.

Однак, ні в ході досудового, ні під час судового слідства не було здобуто доказів про те, що злочинними діями ОСОБА_2 заподіяна шкода в особливо великих розмірах.

А тому, дії підсудної суд кваліфікує за ч. 2 ст.15- ч.2 ст.194 КК України, як замах на умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу, із загрозою заподіяння шкоди у великих розмірах та спричинення тяжких наслідків у виді позбавлення людей житла.

При призначенні підсудній виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, так скоєно замах на тяжкий злочин, її особу, раніше не судимої, яка позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.214), відношення до вчиненого, пенсійний вік, стан здоровя.

Обставин, обтяжуючих покарання підсудної судом не встановлено.

Як помякшуючі покарання обставини, суд враховує, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину свою у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаялась в скоєному, в ході досудового слідства та в судовому засіданні давала послідовні, правдиві покази, чим сприяла розкриттю злочину, відшкодувала збитки, потерпіла претензій матеріального та морального характеру до підсудної не має.

Враховуючи наведені обставини, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд приходить до переконання про можливість призначення підсудній ОСОБА_2 більш мякого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, застосувавши ст. 69 КК України, а саме штрафу у розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Питання речових доказів та судових витрат по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст. ст.81, 93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15- ч.2 ст.194 КК України, та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: записку, написану ОСОБА_2 (а.с.54)- залишити при матеріалах справи; майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яке знаходилось в житловому будинку на момент вчинення злочину згідно переліку (а. с. 67-76)- залишити в розпорядженні власників.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 960 (одна тисяча девятсот шістдесят) гривень 80 коп., в тому числі за проведення: судово-почеркознавчої експертизи №13 від 24.01.2011 р. (а. с. 44-50)- 1238 грн. 40 коп.; судово-товарознавчих експертиз: № 144 від 25.01.2011р. (а.с.120-125)- 258 грн. 00 коп., №145 від 21.01.2011р. (а.с.137-140)- 154 грн. 80 коп., № 146 від 24.01.2011р. (а.с.130-132) - 154 грн. 80 коп., № 147 від 24.01.2011 (а.с.112-114) - 154 грн. 80 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892, розрахунковий рахунок №31256272210011, МФО 837013, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

СуддяВ.І. Басова