Ухвала суду № 140255407, 01.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/5897/24

У Х В А Л А

з питань відстрочення і розстрочення виконання,

змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

01 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/5897/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі № 380/5897/24, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.01.2024;

зобов`язано Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 зазначену різницю суми індексації у розмірі 4 360,52 грн щомісячно в загальному розмірі 257 270,68 грн з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Позивачем 27.07.2026 (вх. №65653) подано заяву про відстрочення виконання рішення суду.

Заява мотивована тим, що Управління СБУ у Львівській області є державною бюджетною установою та розпорядником коштів нижчого (третього) рівня, фінансування якої здійснюється виключно з Державного бюджету України за затвердженим кошторисом. На момент набрання рішенням законної сили у кошторисі Управління відсутні відкриті бюджетні асигнування за КЕКВ 2800 «Інші видатки», за якими здійснюються витрати на виконання судових рішень. З метою добровільного виконання рішення суду заявником уже 23.07.2026 скеровано пропозиції головному розпоряднику коштів (ФЕУ СБ України) щодо збільшення кошторисних призначень за КПКВ 6521010, КЕКВ 2800 на суму 303 580 грн на серпень 2026 року. Заявник наголошує, що внутрішньовідомчі та міжвідомчі погоджувальні процедури зміни розпису бюджету потребують об`єктивного проміжку часу, а відкриття примусового виконавчого провадження потягне стягнення значного виконавчого збору (34 588 грн) і створить надмірний фінансовий тягар для держави в умовах воєнного стану.

11 серпня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№71250), у яких зазначено, що сторона позивача не заперечує проти надання відстрочення виконання судового рішення.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи №380/6865/24, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (див. також пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, п`ятої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що суд за заявою сторони у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду мотивована відсутністю в Управління СБУ у Львівській області дискреційних повноважень на використання наявних бюджетних коштів з іншими бюджетними призначеннями (кодами економічної класифікації видатків) для виплати на користь позивача нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №380/5897/24 грошової суми, а також компенсації сум податку з доходів фізичних осіб з вказаної суми.

Відповідачем до заяви долучено копію листа начальника Управління СБУ у Львівській області від 23.07.2026 вих. №62/21/511 «Щодо корегування кошторисних призначень загального фонду бюджету за КПКВ 6521010», скерованого на ім`я начальника ФЕУ Служби безпеки України, у якому, відповідно до наказу ЦУ СБУ від 10.01.2025 №18/ДСК, з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 за позовом ОСОБА_1 у справі №380/5897/24, подає пропозиції щодо збільшення кошторису загального фонду УСБУ у Львівській області на серпень 2026 за КПКВ 6521010, КЕКВ 2800 «Інші видатки» на суму 303,580 грн.

З урахуванням наведеного та з метою надання можливості виконати рішення суду та усунути обставини, які перешкоджають його виконанню, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №380/5897/24 .

Разом з тим, визначаючись щодо строку відстрочення виконання рішення суду, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, згідно з якою при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17 зазначив, що оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Європейський суд з прав людини у п. 49 рішення від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Суд встановив, що з метою виконання рішення суду відповідачем направлено подання до головного розпорядника коштів щодо збільшення кошторисних призначень на серпень 2026 року на суму 303,580 грн. З вказаного випливає, що відповідач з метою виконання рішення суду планує провести коригування кошторисних призначень загального фонду бюджету саме протягом серпня-жовтня 2026 року .

Оскільки на час розгляду заяви відсутні підстави ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому, суд дійшов висновку про необхідність відстрочення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №380/5897/24 до 31.10.2026, починаючи з 01 жовтня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1.Заяву Управління Служби безпеки України у Львівській області про відстрочення виконання судового рішення задовольнити повністю.

2.Відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №380/5897/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії до 31.10.2026, починаючи з 01 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Грень Н.М.