Ухвала суду № 140254971, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

30 вересня 2026 року м. Київ Справа № 640/20718/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №640/20718/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023, позов ОСОБА_1 задоволено частково (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 про внесення виправлень в судове рішення).

Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2021 № 3264.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 83% від суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2021 №3264, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 19.06.2023.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу суду від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями означену заяву передано на розгляд судді Жуку Р.В.

Так, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 640/20718/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої суми пенсії в розмірі 377353,32 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач послався на положення частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, та те, що рішення суду у справі №640/20718/21 набрало законної сили, рішення суду в частині виплати нарахованої пенсії не виконується відповідачем, а тому, на переконання позивача, є підстави для зміни порядку і способу виконання рішення суду.

Розглянувши подану позивачем заяву, дослідивши матеріали справи, які мають значення для вирішення питання щодо можливості зміни способу і порядку виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 640/20718/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2021 № 3264.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 83% від суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2021 №3264, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 19.06.2023.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 та листом від 25.05.2026 33863-47615/-02/8-2600/26 повідомлено, що у липні 2023 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №640/20718/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача в межах зобов`язальної частини та здійснено нарахування коштів з 01.09.2020 до 301.07.2023 в сумі 377 353,32 грн. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Порядку №821.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд виходить з такого.

Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом встановлено, що заявником надіслано на адресу сторін заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду, тому, враховуючи, що справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), а також з урахуванням того, що сторони про звернення позивача з цією заявою до суду, тобто, їх право на подання своїх заперечень з приводу обставин, викладених позивачем у заяві, не порушено, суд доходить висновку про можливість розгляду заяви у письмовому провадженні.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 129 та 129-1 Конституції України визначено обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, в силу вимог КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Також варто уваги, що стаття 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Більш того, суд вважає за потрібне зазначити, що затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених або перерахованих на виконання судових рішень, введено таку категорію як «перераховані пенсії за рішенням суду», під якими, згідно з пунктом 2 розуміється сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Порядком передбачено, що видатки на такі виплати здійснюються лише в межах бюджетних асигнувань, виплата проводиться пропорційно виділеним асигнуванням, а невиплачені суми переносяться на наступний бюджетний період. Тобто з аналізу конструкції норм Порядку вбачається, що навіть після набрання судовим рішенням законної сили особа після відновлення порушеного права у судовому порядку не набуває права на негайне і повне отримання належної суми пенсії, що зводить нанівець конституційний принцип обов`язковості судового рішення.

На переконання суду, така модель змінює саму природу судового захисту, оскільки якщо особа після відновлення у судовому порядку порушеного права не отримує виконання судового рішення, а лише набуває статус одержувача виплати, що здійснюється пропорційно бюджетному ресурсу, судове рішення перестає бути ефективним способом поновлення порушеного права. У такому разі спір фактично не вирішується остаточно: особа спочатку доводить в суді порушення органом державної влади свого права на отримання пенсії у належному, законодавчо визначеному розмірі, а потім невизначений час очікує, коли держава визнає фінансову можливість це право реалізувати. Такий підхід прямо суперечить позиції Конституційного Суду України стосовно того, що виконання судового рішення не може бути ілюзорним або надмірно відкладеним.

Як вже зазначалось судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу пенсії з 01.04.2019. Рішення суду набрало законної сили 19.06.2023.

Вказане рішення суду відповідачем в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії позивачу виконано та здійснено такий перерахунок, внаслідок чого сума доплати після перерахунку складала 377 353,32 грн.

В даному випадку, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є не виплата суми боргу протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/20718/21.

Враховуючи імперативні вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, яка є чинною з 19 грудня 2024 року), судом встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців, тоді як заборгованість, нарахована на виконання судового рішення, позивачу не сплачена, тому наявні підстави для зміни способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 640/20718/21 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача нарахованої та невиплаченої заборгованості з пенсії в розмірі 377 353,32 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованою заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 242, 256, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у адміністративній справі №640/20718/21 задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 640/20718/21, яке набрало законної сили 19.06.2023, в частині, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2021 №3264, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 377 353,32 грн (триста сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят три гривні 32 копійки).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жук Р.В.