Ухвала суду № 140254853, 01.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

та залишення позовної заяви без руху

01 жовтня 2026 року Київ № 320/20105/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2026 № 1054/МГ "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 12.03.2026 № 71 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 15.05.2026 (суддя Парненко В.С.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.07.2026 (суддя Парненко В.С.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі Указу Президента України від 16 вересня 2026 р. № 939/2026 "Про призначення судді" суддю Парненко В.С. відраховано зі штату Київського окружного адміністративного суду відповідно до наказу голови суду від 17.09.2026 № 19-ктр/гс.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею, який буде розглядати адміністративну справу № 320/20105/26 визначено Басая О.В.

Положеннями частини другої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Ураховуючи вказане, суд вважає, що справу належить прийняти до провадження та розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

При цьому розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріалами, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Суд зазначає, що положення частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачають, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів із дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З матеріалів справи суд установив, що предметом цього спору є незгода позивача з призовом військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період і щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини. Оскаржувані накази датовані 12.03.2026. До суду позивач звернувся 02.05.2026, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором Укрпошти на конверті № R041110012304, тобто позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, а тому суд уважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.

Позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах місячного строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою установлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у сумі 3 328 гривень).

Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зі змісту позовної заяви випливає, що в ній заявлено три вимоги немайнового характеру. Сума судового збору за звернення позивача з вимогами майнового характеру становить 3 993,60 грн (3 х (3 328,00 грн х 0,4)).

Позивач надав копію платіжної інструкції від 11.04.2026 № LEFL-KD4K-YZEE про сплату судового збору на суму 1 331,20 грн. З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" суд установив, що позивач у 2026 році звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії (справа № 320/15781/26).

Суд установив, що під час подання позовної заяви в адміністративній справі № 320/15781/26 позивачем було надано копію платіжної інструкції від 11.04.2026 № LEFL-KD4K-YZEE про сплату судового збору на суму 1 331,20 грн.

Також суд установив, що позивачем надано докази доплати судового збору на суму 1 331,20 відповідно до квитанції від 22.05.2026 № 6426-6510-1861-4161. Разом із цим, суд установив, що в призначенні цієї квитанції зазначено: "101 3246518213; Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Київський окружний адміністративний суд". Однак із реквізитів наданої квитанції не можна чітко ідентифікувати, що сплачений згідно з нею судовий збір стосується саме позивача.

Таким чином, суд установив, що в адміністративній справі, що розглядається, судовий збір не сплачено.

Отже, зазначений недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за звернення до суду із позовною заявою в адміністративній справі № 320/20105/26 на суму 3 993,60 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Прийняти до провадження адміністративну справу № 320/20105/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дня отримання цієї цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.