Рішення № 140254662, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року справа № 826/5138/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "КОНТАНГО ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "КОНТАНГО ТРЕЙД" з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2017 №0001681402, №0001691402, №0001671402.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначило про невмотивованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 21.12.2016 №529/26-15-14-02-01/36856141, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги від 24.03.2017 №5949/6/99-99-11-01-01255, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку, й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Готика ЛТД» (далі - ТОВ «Готика ЛТД»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фест-Груп» (далі - ТОВ «Фест-Груп»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» (далі - ТОВ «Нафтопереробка-2013»), Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-2020» (далі - ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020»).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001681402 від 03.04.2017, №0001691402 від 03.04.2017, №0001671402 від 03.04.2017.

Не погодившись із такими рішеннями Управління подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм з вказівкою на неповне з`ясування усіх обставин справи, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову; насамперед відповідач вказував на наявність вироків Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 у справі № 646/3810/15-к та Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 у справі №461/10058/15-к та висновки акту перевірки, які не врахували суди, при цьому не навівши будь - яких обґрунтованих мотивів.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення Верховний Суд зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивача наявна вся необхідна документація, яка дає підстави для формування показників податкової звітності за фінансово - господарськими відносинами з вказаними контрагентами, водночас податковим органом не доведено правомірності оспорюваних податкових повідомлень - рішень.

Разом з тим, усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, визначає, що правові наслідки у виді виникнення права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового обліку.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових показників, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Суд касаційної інстанції зазначає, що складені за результатами господарських операцій первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій.

Визнаючи обставини здійснення господарських операцій ТОВ «Нафтопереробка-2013» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» по поставці нафтопродуктів, суди не навели відповідних мотивів, з посиланням на конкретні умови передачі нафтопродуктів позивачу, переходу права власності, обставини їх переміщення і доставки, завантаження (розвантаження), враховуючи, у тому числі, особливості перевезення паливно-мастильних матеріалів залізничним транспортом (зокрема до/від станцій залізниць відправлення/призначення, особливості отримання відповідного товару) та автомобільним транспортом (не встановлено наявність відповідних свідоцтв та дозволів, передбачених Інструкцією та Правилами), обмежившись загальним висновком про те, що надана документація у повній мірі відображає реальні наслідки господарських операцій.

Крім того, посилаючись на підтвердження первинними документами факту отримання позивачем послуг від ТОВ «Фест-Груп» та ТОВ «Готика ЛТД», суди, у той же час, залишили поза увагою доводи відповідача про невідповідність актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вимогам Закону України №996-XIV, а саме, відсутність в них деталізованого опису наданих послуг; не врахували також ненадання позивачем до перевірки матеріалів, які б підтверджували фактичне надання вказаними контрагентами послуг, зокрема, щодо визначення кількості трудових ресурсів, задіяних при виконанні робіт, калькуляції наданих послуг.

Також Верховних Суд зазначає, що визнавши необґрунтованими посилання контролюючого органу на наявність вироків Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09.04.2015 у справі №646/3810/15-к та Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 у справі 461/10058/15-к, суди першої та апеляційної інстанцій продемонстрували формальний підхід до з`ясування фактичних обставин щодо виконання зобов`язань за господарськими договорами, укладеними позивачем із цими контрагентами, та, як наслідок, не перевірили наявності руху активів на шляху до позивача у справі, участь цих підприємств у такому ланцюгу та її дійсний вплив на правові наслідки спірних операцій, чи викликали згадані господарські операції зміни в структурі активів та зобов`язань Товариства, його власному капіталі та чи спричинили вони реальні зміни майнового стану цього платника податків.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд постановою 12 лютого 2024 року в справі № 826/5138/17 вирішив постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Протоколом розподілу від 27.02.2024 року справу було передано на розгляд судді Терлецькій О.О.

Ухвалою від 05.03.2024 року було відкрито провадження у справі.

Протоколом від 24.06.2024 року було вирішено проводити подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2024 року в справі № 826/5138/17 суд зазначає наступне.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Так, згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) встановлено, що у цьому розділі об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, яка діє з 01 січня 2015 року) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій (до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій - згідно із внесеними змінами Законом України №643-VIII, який набрав чинності з 29 липня 2015 року), зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Законом України №71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, слова «з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку» виключено.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше (датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - згідно із внесеними змінами Законом України №643-VIII): дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) (не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними - згідно із внесеними змінами Законом України №71-VIII) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом (у абзаці першому цього пункту - у відповідності до змін, внесених Законом України №71-VIII) документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача із питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за відповідний період відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 21.12.2026 № 529/26-15-14-02- 01/36856141.

На підставі договорів, додатків до договорів, накладних (прибуткових), товарно-транспортних накладних, актів, рахунків фактур, банківських документів з додатками, платіжних документів, карток бухгалтерських рахунків: 20 «виробничі записи», 22 «МШП», 28 «товари», ЗО «каса», 31 Рахунки в банках; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками; 65 «розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки з оплати праці», 68 «Розрахунки за різними операціями»; 90 «Собівартість реалізації», оборотно-сальдових відомостей встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядка 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 2 421 375 гривень за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, а саме по взаємовідносинах з:

- ТОВ "НАФТОПЕРЕРОБКА-2013" (код 37677661) - зареєстровано в 567 Маріупольська ОДПІ (Ленінський р-н м. Донецька), не звітує з серпня 2014, свідоцтво ПДВ анульовано 18.09.2015 (ненадання декларацій протягом року), фінансова звітніть та декларації з податку на прибуток протягом 2014 року не подавались.

В результаті виявлених в ході проведення перевірки дефектів первинних документів встановлено, що ТОВ «КОНТАНГО ТРЕЙД» не надано матеріали, що підтверджують фактичне постачання товарів (наявність лише копій товарно-транспортних накладних, складених контрагентом з яким відсутні господарські взаємовідносини, а також недотримано вимоги оформлення товарно-транспортних накладних, в т.ч. відсутність обов`язкових реквізитів і підписів уповноважених осіб, тощо).

У ході проведення перевірки було досліджено товарно-транспортні накладні:

Податкова накладна №Р48 18.02.2014 "Паливо альтернативне моторне автомобільне "Innovative Е-95" літнє" на суму з ПДВ 411184,80 в якій було виялені недоліки:

1) в ТТН зазначено: Замовник (платник): ТОВ "Контанго Трейд" Перевізник: ТОВ "Гермес Авто транс" - відсутні госп.відносини з даним СГ згідно даних бух. обліку, банківських виписок та інших первинних документів

2) відсутні відмітки перевізника

3) місце призначення: Львівська обл. - не зазначено повний маршрут

4) дані в ТТН не відповідають умовам поставки зазначеним в додатку до договору поставки від 14.02.2014 №1 ("товар передається, на умовах СРТ пункт призначення- м.Судова Вишня... послуги по доставці включені в ціну товару")

5) Вантажоодержувач: ТОВ "Контанго Трейд", відмітка про одержання вантажу: печатка ПП "ВПК-Ресурс Інвест" та підпис ОСОБА_1 - не працівник ТОВ "Контанго Трейд"

6) зазначено різні особи (та відповідно різні підписи), що отримали вантаж зігдно ТТН ( ОСОБА_1 ) та видаткової накладної ( ОСОБА_2 ).

Податкова наклдана №Р65 від 27.02.2014 " Паливо альтернативне моторне автомобільне "Innovative Е-95" на суму з ПДВ 368181,80 в якій було виялені недоліки:

1) Замовник (платник): ТОВ "Контанго Трейд" Перевізник: ТОВ "Гермес Авто транс" - відсутні госп. відносини з даним СГ згідно даних бух. обліку, банківських виписок та інших первинних документів

2) відсутні відмітки перевізника

3) місце призначення: Вінницька обл. - не зазначено повний маршрут

4) дані в ТТН не відповідають умовам поставки зазначеним в додатку до договору поставки від 26.02.2014 №2 ("товар передається, на умовах СРТ пункт призначення - м. Гнівань... послуги по доставці включені в ціну товару)

5) зазначено Вантажоодержувач: ТОВ "Контанго Трейд" для ГТП "ТАУ- Подолье" - відсутні підписи та відмітки вантажоодержувача надано тільки копію ТТН.

Податкова накладна №Р66/1 від 01.03.2014 "Паливо альтернативне моторне автомобільне "Innovative Е-95"" на суму з ПДВ 418 800,00 в якій було виялені недоліки:

1) Замовник (платник): ТОВ "Контанго Трейд" Перевізник: ТОВ "Гермес Авто транс" - відсутні госп.відносини з даним СГ згідно даних бух. обліку, банківських виписок та інших первинних документів

2) відсутні відмітки перевізника

3) дані в ТТН не відповідають умовам поставки зазначеним в додатку до договору поставки від 28.02.2014 №3 ("товар передається, на умовах СРТ пункт призначення - м. Гнівань... послуги по доставці включені в ціну товару")

4) в ТТН зазначено Вантажоодержувач: ТОВ "Контанго Трейд", але підпис та штамп в графі Вантаж одержав: ПП "ТАУ-Поділля"

5) зазначено різні особи (та відповідно різні підписи), що отримали вантаж зігдно ТТН та видаткової накладної

6) надано тільки копію ТТН

- TOB "ГАЗУКРАЇНА-2020" (код 37428778) - на обліку в 109.Генічеська ОДПІ (Вез Крим , м.Сімферополь), стан платника - 16.Припинено (Ліквідовано, Закрито), вид діяльності - 46.71- оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, анульовано свідоцтво платника ПДВ від 01.06.2014 (у зв`язку з анулюванням податкової реєстрації з 01.06.2014), вартість основних фондів - інформація відсутня.

В ході проведення перевірки не надано матеріали, що підтверджують фактичне постачання товарів (відсутність довіреностей вантажоодержувача на отримання товарів; відсутність ТТН, подорожніх листів, тощо).

Крім того, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень наявна інформація про проведення досудового слідства у кримінальному провадженні №320141000000000036 від 05.03.2014 щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознакою кримінального провадження, передбаченого ч.З ст. 212 та ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 №2341-111. В результаті чого, винесено Вирок Червонозаводським районним судом м. Харкова від 09.04.2015 року по справі №646/3810/15-к провадження №1- кп/646/325/2015 за вчинення злочину відповідальність за яке передбачене ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Також, проведеною перевіркою рядка 06.2 Декларацій «Витрати на збут» показників за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 у загальній сумі 1 498 471 грн. на підставі договорів, додатків до договорів, накладних (прибуткових), товарно-транспортних накладних, актів, відомостей про нарахування заробітної плати, рахунків фактур, банківських документів з додатками, платіжних документів, карток бухгалтерських рахунків: 20 «виробничі записи», 22 «МШП», 28 «товари», 30 «каса», 31 Рахунки в банках; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками; 65 «розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки з оплати праці», 68 «Розрахунки за різними операціями», 93 «Витрати на збут», оборотно-сальдових відомостей встановлено їх завищення на загальну суму 388 952 гривень, а саме по взаємовідносинам з:

- TOB "ГОТИКА ЛТД" (код 38388548) - на обліку в 1553.ДПІ у Приморському р- ні м.Одеси ГУ ДПС в Одеській обл., стан платника - 16.припинено (ліквідовано, закрито), вид діяльності - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля, анульовано свідоцтво платника ПДВ від 06.01.2015 (у зв`язку з 37 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження), середня чисельність працюючих - 1 особа, вартість основних фондів - інформація відсутня.

Згідно актів виконаних робіт не деталізовано надані послуги за відповідні періоди та не надано матеріали, що підтверджують фактичне виконання наведених послуг та проведених робіт, зокрема, не визначено кількість трудових ресурсів (витрачених людино/годин), задіяних при виконанні робіт, калькуляцію вартості наданих послуг, тощо.

Відповідно до інформації, внесеної до ІС «Податковий блок» підсистеми «Суб`єкти фіктивного підприємства» ДПЇ у Приморському р-ні м.Одеси ГУ ДПС в Одеській обл. внесено запис від 02.04.2015 №8116/8/15-53-07 до облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва за ознакою реєстрування в органах державної реєстрації фізичних осіб з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово- господарську діяльність або реалізовувати повноваження. В результаті вищезазначеного факту платнику анульовано свідоцтво платника ПДВ.

- ТОВ "ФЕСТ-ГРУП (код 38866020) - на обліку в 1601.ДПІ у м. Полтаві ГУ ДПС у полтавській області, стан платника - 0. платник за основним місцем обліку, вид діяльності - 80.10-діяльність приватних охоронних служб, анульовано свідоцтво платника ПДВ від 29.04.2015 (у зв`язку з 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій), середня чисельність працюючих - інформація відсутня, вартість основних фондів - інформація відсутня.

Згідно ІС «Єдиний державний реєстр судових рішень» наявна інформація щодо винесення вироку від 28.10.2015 (Справа № 461/10058/15-к, Провадження № 1- кп/461/439/15) у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.І ет.205, ч.5 ст.27 ч.І ст.366 КК України. Згідно із розробленим планом, злочинна діяльність полягала у реєстрації та придбанні суб`єктів підприємницької діяльності з метою їх подальшого використання для прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а саме надання іншим суб`єктам підприємницької діяльності незаконних послуг по ухиленню від сплати податків, шляхом заниження сум податкових зобов`язань, незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, шляхом використання таких фіктивних підприємств та складанні і видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів.

Тов «Фест-Груп» було зареєстровано/придбано протягом другої половини 2013 та першої половини 2014 років для здійснення фіктивного підприємництва та подальшого оформлення господарських операцій без їх фактичного здійснення.

До перевірки не надано матеріали, що підтверджують фактичне виконання наведених послуг та проведених робіт, зокрема, не визначено кількість трудових ресурсів, задіяних при надані послуг, калькуляцію вартості наданих послуг (в т.ч. заявки, відповідні звіти, тощо).

Таким чином, пунктом 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, зокрема особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року N 852-IV "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зі змінами внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 № 983):

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Форму товарно-транспортної накладної наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Враховуючи п. 44.6 ст.44 у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особами контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями, далі Закон №996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (стаття 9 Закону №996).

Враховуючи викладене, право ТОВ «КОНТАНГО ТРЕЙД» на включення до складу витрат на підставі лише зазначених вище первинних документів, наданих до перевірки, не виникає.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму витрат на 2 421 375 грн., внаслідок відображення господарських операцій, які не підтверджені відповідними документами.

Перевіркою встановлена часткова відсутність первинних та транспортних документів по ТОВ «НАФТОПЕРЕРОБКА-2013», що вплинуло на визначення розміру податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Реєстр податкових накладних, які було досліджено в ході проведення перевірки по ТОВ «НАФТОПЕРЕРОБКА-2013».

Статтею 9 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пп.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 із змінами та доповненнями первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Підпунктом 2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 із змінами та доповненнями забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно- матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 198.2. ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

5. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

6. дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, згідно якого Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, проведеною перевіркою відображеного показника за період з з 01.01.2013 по 30.09.2016, встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 563 718 гривень.

Окремої уваги заслуговує той факт, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком яких встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки С України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/367815496 (далі - Інструкція).

Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (пункт 1 Інструкції).

Пунктом 5.2 Інструкції врегульовано порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження залізничним транспортом; пунктом 5.4 - порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом.

Представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов`язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення, за винятком випадків, коли для прибуття транспортом необхідно більше часу (у такому разі строк для прибуття дорівнює часу, необхідному для безпечного руху транспорту), якщо більший строк не обумовлено відповідним договором. Представник вантажовідправника зобов`язаний мати довіреність на право участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, що надійшла. Вантажовідправник може уповноважити інших осіб на участь у прийманні нафти або нафтопродуктів за кількістю. У цьому разі на довірену особу видається довіреність, (підпункт 5.2.10 Інструкції).

Відповідно до пункту 5.2.12 Інструкції представнику, уповноваженому взяти участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, видається довіреність за підписом уповноваженої особи підприємства, скріплену гербовою печаткою підприємства.

У довіреності обов`язково зазначається найменування, марка та кількість нафти або нафтопродуктів, які прийматиме вповноважений представник.

За змістом підпункту 5.4.1 Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568, та Державними стандартами України 27352-87 щодо автотранспортних засобів для заправки та транспортування нафтопродуктів.

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Відповідно до підпунктів 7.5.2, 7.5.4 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред`явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Разом з тим, статтею 1 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.04.2000 N 1644-ІІІ (далі - Закон N 1644-ІІІ) передбачено, що небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Відповідно до ДОПНВ (Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів) визначено класи небезпечних вантажів, зокрема, Клас 3: Легкозаймисті рідини, до яких відносяться, серед іншого, нафтопродукти.

Пунктом 1.4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 № 822, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1040/9639 (далі - Правила) небезпечні вантажі дозволено перевозити автомобільним транспортом тільки у випадках, якщо вони згідно з вимогами ДОПНВ і цих Правил допущені до перевезення та коли всі вимоги щодо перевезення таких вантажів виконані.

Згідно пункту 6.9.1 Правил на всі транспортні засоби, придатні до перевезення небезпечних вантажів, Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України оформлюється свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - свідоцтво). Свідоцтво виконується на стандартному форматі А4 (210 Ч 297 мм), має білий колір з рожевою діагональною смужкою.

Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, проходять курс спеціальної підготовки. Водію після закінчення спеціальної підготовки та вдалої здачі іспиту, що відповідає вимогам ДОПНВ, Державтоінспекцією МВС України видається свідоцтво про підготовку, що відповідає зразку, наведеному в додатку 5 до цих Правил (підпункти 7.1.1, 7.1.5 пункту 7.1 Правил).

У відповідності до пункту 9.1 Правил під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених уп Правилах дорожнього руху, мають бути такі документи: а) товаротранспортний документ на небезпечні вантажі; б) свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; в) свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія або ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; г) письмові інструкції".

До документального забезпечення господарських операцій даної категорії існують додаткові специфічні вимоги. Натомість документація, яка в будь-якому випадку мала складатись при перевезенні нафтопродуктів, до перевірки не надавалась.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції суд погоджується з доводами відповідача зазначеними у відзиві та враховуючи відсутність спростувань встановлених обставин з боку позивача, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.