Рішення № 140254636, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ № 320/58819/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

до ТОВ "СОФІЯ 1"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, з позовом до ТОВ "СОФІЯ 1", в якому позивач просить суд стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ 1» до бюджету у розмірі 15 206,45 грн шляхом стягнення коштів рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу на загальну суму 929 205,40 грн, який виник у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань у встановлені законом строки, а тому контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Про відкриття провадження відповідач був проінформований шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку Укрпошта, на адресу місцезнаходження відповідача (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 18, що підтверджується відомостями списку згрупованих відправлень та рекомендованим повідомленням № 0601134708534, яке було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ 1» (код ЄДРПОУ 35428467) перебуває на податковому обліку як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2020 ТОВ «СОФІЯ 1» змінено місцезнаходження з адреси: 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Інститутська, буд. 17/5, кв. (офіс) 11, на адресу: 03067, м. Київ, Солом`янський район, вул. Гарматна, буд. 18.

Відповідно до відомостей інтегрованих карток платника податків за ТОВ «СОФІЯ 1» обліковується непогашений податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 15 206,45 грн.

Зазначена заборгованість сформувалася у зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, нарахованих та задекларованих за такими документами: податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2018 №0011655343 на суму 471,83 грн; податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2018 №0011635343 на суму 883,00 грн; податковим розрахунком земельного податку від 01.03.2018 №9034412926 на суму 4 415,02 грн зі строком сплати 30.11.2018; цим же податковим розрахунком на суму 4 718,31 грн зі строком сплати 30.12.2018 та на суму 4 718,29 грн зі строком сплати 30.01.2019.

Відомості про оскарження податкових повідомлень-рішень від 27.11.2018 №0011655343 та №0011635343 у матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 06.12.2018 №19074-53, яку направлено на адресу платника податків.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що після направлення зазначеної податкової вимоги податковий борг ТОВ «СОФІЯ 1» у повному обсязі погашений не був та станом на дату звернення до суду продовжував обліковуватися за відповідачем у загальному розмірі 15 206,45 грн.

При цьому грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2018 №0011655343 у розмірі 471,83 грн, набуло статусу податкового боргу 27.11.2018, а заборгованість за податковим розрахунком земельного податку від 01.03.2018 №9034412926 у сумі 4 415,02 грн - 30.11.2018.

Оскільки податковий борг ТОВ «СОФІЯ 1» у добровільному порядку погашений не був та продовжував обліковуватися за відповідачем, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ТОВ «СОФІЯ 1» податкового боргу у розмірі 15 206,45 грн.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок виконання платниками податків податкового обов`язку, виникнення та погашення податкового боргу, а також повноваження контролюючих органів щодо його стягнення регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, при цьому така сума грошового зобов`язання вважається узгодженою.

Отже, суми грошових зобов`язань, самостійно визначені платником податків у поданій ним податковій звітності, є узгодженими в силу закону та підлягають сплаті у строки, встановлені Податковим кодексом України.

З матеріалів справи судом встановлено, що частина заборгованості ТОВ «СОФІЯ 1» виникла на підставі самостійно задекларованих платником грошових зобов`язань згідно з податковим розрахунком від 01.03.2018 № 9034412926, які у встановлені строки відповідачем сплачені не були.

Інша частина заборгованості сформована на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.11.2018 № 0011655343 та № 0011635343.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платника податків сплатити нараховану контролюючим органом суму грошового зобов`язання у встановлений Кодексом строк, крім випадків, коли протягом такого строку платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Водночас матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, їх оскарження у встановленому законом порядку або припинення визначених ними грошових зобов`язань з інших передбачених законом підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у визначеному Кодексом порядку.

Таким чином, визначальною умовою для набуття грошовим зобов`язанням статусу податкового боргу є його узгодженість та несплата у встановлений законом строк.

Досліджені судом матеріали справи свідчать, що визначені відповідачу та самостійно задекларовані ним грошові зобов`язання у встановлені строки сплачені не були, унаслідок чого за ТОВ «СОФІЯ 1» сформувався податковий борг, який відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків становить 15 206,45 грн.

При цьому суд зазначає, що відомості інтегрованої картки платника податків у цій справі оцінюються не ізольовано, а у сукупності з первинними документами, на підставі яких виникли відповідні грошові зобов`язання, а саме податковими повідомленнями-рішеннями та податковою звітністю відповідача. Сукупність зазначених доказів підтверджує як підстави виникнення відповідних грошових зобов`язань, так і їх облік як непогашеного податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі виникнення у платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 06.12.2018 №19074-53, яку направлено платнику податків.

Доказів скасування зазначеної податкової вимоги, її відкликання чи погашення відповідачем у повному обсязі податкового боргу після її направлення матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, додаткове направлення платнику податків податкової вимоги не вимагається.

Отже, правове значення для застосування передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу має не незмінність його розміру після направлення податкової вимоги, а безперервність існування непогашеного податкового боргу. У матеріалах цієї справи відсутні докази того, що після формування податкової вимоги від 06.12.2018 №19074-53 податковий борг ТОВ «СОФІЯ 1» був повністю погашений.

Згідно з пунктом 41.4 статті 41 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 цієї статті, є органами стягнення, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу у межах наданих законом повноважень.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронних гаманців такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено судовий порядок стягнення коштів з рахунків платника податків у рахунок погашення податкового боргу.

Отже, звернення контролюючого органу до суду з вимогою про стягнення коштів платника податків є передбаченим законом способом примусового погашення податкового боргу та застосовується за умови існування у платника непогашеного узгодженого податкового боргу і виконання контролюючим органом передбаченої статтею 59 Податкового кодексу України процедури направлення податкової вимоги.

У межах спірних правовідносин судом встановлено наявність усіх зазначених матеріально-правових передумов для стягнення податкового боргу: відповідач є платником податків; за ним обліковуються узгоджені грошові зобов`язання; такі зобов`язання у встановленому порядку не сплачені; у зв`язку з їх несплатою сформувався податковий борг; контролюючим органом було сформовано та направлено платнику податкову вимогу; доказів повного погашення податкового боргу після її направлення суду не надано.

При цьому сам факт зміни ТОВ «СОФІЯ 1» свого місцезнаходження після виникнення відповідних податкових зобов`язань не свідчить про припинення податкового обов`язку юридичної особи та не спростовує існування сформованого за нею податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили, а суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що ними підтверджено наявність у ТОВ «СОФІЯ 1» непогашеного податкового боргу у загальному розмірі 15 206,45 грн.

При цьому, доказів сплати зазначеної заборгованості, її списання, скасування грошових зобов`язань, на підставі яких вона виникла, або інших обставин, які б свідчили про відсутність у відповідача обов`язку щодо її погашення, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлена контролюючим органом до стягнення сума має характер податкового боргу у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непогашеною, а тому наявні правові підстави для застосування передбаченого статтею 95 Податкового кодексу України механізму її примусового стягнення.

Отже, позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ 1» податкового боргу у розмірі 15 206,45 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Розглянувши подані до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ 1» (ЄДРПОУ: 35428467, місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 18) до бюджету у розмірі 15 206,45 грн шляхом стягнення коштів рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.