Рішення № 140254567, 01.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/20697/26

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агродія» (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 48, код ЄДРПОУ 38093615)доГоловного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньвстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агродія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просило суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Київській області, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 283690706 від 20 червня 2025 року, складене за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025року від`ємного значення з податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду розмірі 4201509 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №821/0406 від 08.01.2026 року складене за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлення помилок (порушень) ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» на суму завищення від`ємного значення у розмірі 4 782 705гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №819/0406 від 08.01.2026 року складене за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлення помилок (порушень) ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» на суму штрафних санкцій у розмірі 353 509,20 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом в порушення порядок проведення документальної виїзної перевірки, оскільки позивач не отримував та не був ознайомлений із наказом про проведення перевірки, представниками контролюючого органу здійснено вихід не за основним місцем обліку (податкової адреси) позивача.

Крім цього, наголошував на тому, що контролюючим органом в порушення положень п. 86.1 ст. 86 ПК України не дотримано процедури повідомлення позивача про проведену перевірку, а також позбавлено можливості надати свої заперечення щодо акту перевірки, більше того контролюючим органом порушено строки прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також, представник позивача звертав увагу суду на той факт, що проведення камеральної перевірки також було вчинено без належного повідомлення позивача, зауважив, що ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» не отримувала ніякі направлення, повідомлення про проведення позапланової, документальної, камеральної чи іншого виду перевірки на юридичну(податкову) адресу чи до Електронного кабінету платника податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з поданим позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а контролюючим органом дотримано порядок направлення, як наказу на проведення перевірку, а також, було здійснено вихід за податковою адресою позивача для вручення, як наказу так у повідомлень про проведення перевірки.

Таким чином, посадових осіб ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовими повідомленнями від 27.03.2025 № 450/10-36-07-06, яке надіслано та вважається врученим платнику за 30 днів до початку перевірки, тобто до 01.04.2024 року.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначив, що про зміну податкової адреси Позивача Відповідач був обізнаний, проте жодних дій щодо належного повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом направлення відповідного повідомлення та наказу не вчинив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В призначених судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити останні.

В свою черг представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

За згодою представників учасників справи розгляд справи завершено у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управління ДПС у Київській області прийнято наказ про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агродія» (податковий номер 38093615) від 27 березня 2025 року №1252-п.

В наказі зазначено дату початку перевірки 29 квітня 2025 року. Тривалість 5 робочих днів.

На виконання наказу Головним управління ДПС у Київській області було прийнято повідомлення від 27 березня 2025 року №450/10-36-07-06.

Вказаний наказ та повідомлення були направлені позивача на таку адресу: 08606 Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Декабристів, 188А (не є податковою адресою позивача), що підтверджується поштовим відправленням 0601128930217.

Вказане поштове відправлення повернулось до відправника, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання поштового відправлення, в якій вказано, що поштове відправлення повертається за закінченням терміну зберігання 16 квітня 2025 року.

На підставі повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.03.2025 року №450/10-36-07-06, Світланою Івановською головним державним інспектором відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області та наказу ГУ ДПС у Київській області від 27.03.2025року №1251-п було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025року від`ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.03.2025 року №90717777076. Період проведення перевірки з 29.04.2025 по 05.05.2025 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 12 травня 2025 року №24176/10-36-07-06/38093615 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» за лютий 2025року встановлено порушення: вимог «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» наказу МФУ від 28.01.2016 року №21 (зі змінами та доповненнями) та вимог п.44.1 ст.44, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПКУ від 02.12.2010року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), завищено суму податкового кредиту по декларації за лютий 2025року у розмірі 4 0201 509грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення в рядках 19 та 21 декларації за лютий 2025року на суму 4 0201 509грн.

Вказаний акт направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 130/57, 163, що підтверджується рекомендованим повідомленням 0601144929792, яке повернуто до контролюючого органу 28 травня 2025 року, причина повернення: за закінченням терміну зберігання.

20 червня 2025 року Головним управлінням ДПС у Київській області складено податкове повідомлення-рішення №2836907106.

В подальшому, Головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб галузей оптової торгівлі управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Київській області Куліш Вікторією Володимирівною була проведена камеральна перевірка за результатами якої було складено Акт про результати перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» від 09 грудня 2025 року №57738/10-36-04 06/38093615.

Перевіркою встановлено, що згідно даних АІС «Податковий блок» встановлено, що управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області проведена документальна позапланова нев`їздна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2025 року, за результати якої складено акт перевірки №24176/10-36-07-06/38093615 від 12 травня 2025 року та податкове повідомлення рішення форми «В4» №283690706 від 20 червня 2025 року. Сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, згідно вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, становить 4 201 509 грн.

Позивач дізнався про існування оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 20 червня 2025 року, 12 травня 2025 року №283690706 №24176/10-36-07-06/38093615 та Акту перевірки від лише 17 грудня 2025 року. Фактичне ознайомлення з їх змістом відбулося в Електронному кабінеті.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною, згідно з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Водночас, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 ПК України.

Так, пунктом 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позаплановоїневиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

В силу вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 ПК України).

Виконання умов вказаних вище норм надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної перевірки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.08.2021 у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що з метою дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, Податковим кодексом України встановлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Відтак, обов`язковою умовою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, встановлення контролюючим органом факту вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, до початку проведення зазначеної перевірки.

Тобто, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Як слідує з матеріалів справи, копія наказу Головного управління ДПС у Київській області від 27.03.2025 №1252-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 27.03.2025 №450/10-36-07-06 надіслані відповідачем позивачу рекомендованим поштовим відправленням №0315123517351 на адресу виробничих потужностей, а саме: 08606 Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Декабристів, 188А (не є податковою адресою позивача), що підтверджується поштовим відправленням 0601128930217.

Вказане поштове відправлення повернулось до відправника, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання поштового відправлення, в якій вказано, що поштове відправлення повертається за закінченням терміну зберігання 16 квітня 2025 року.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі №640/9016/20 зазначив: У застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України Верховний Суд дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення дати, з якої наказ про проведення перевірки вважається врученим.

Відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 ПК України такою є дата, зазначена поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. За змістом правового підходу, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року (справа №320/1375/19) суди в обов`язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 ПК України, а відтак, і наявністю підстав вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку.

Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення дати, з якої наказ про проведення перевірки вважається врученим.

Як зазначалося вище, копія наказу Головного управління ДПС у Київській області від 27.03.2025 №1252-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 27.03.2025 №450/10-36-07-06 направлені не на податкову адресу позивача, яка на момент видачі наказу та повідомлення була 03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 130/57, офіс 163.

Тобто, у даному випадку копія наказу про проведення перевірки від 27.03.2025 №1252-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 27.03.2025 №450/10-36-07-06 направлені не на податкову адресу позивача, а направлені за адресою виробничих потужностей.

Таким чином, фактично позивача не було повідомлено про дату початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та місце її проведення, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення з наказом та повідомленням до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень і документів.

Невиконання відповідачем вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За усталеною позицією Верховного Суду невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. У постанові від 18 серпня 2021 року (справа №160/9277/19) Верховний Суд виснував, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, виключає необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства та є підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень- рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2025 року №140/2750/24.

Оскільки контролюючим органом було допущене грубе порушення вимог податкового законодавства щодо дотримання процедури проведення перевірки, де акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками є доказом, здобутим з порушенням закону, який не має юридичної значимості, що вже саме по собі тягне протиправність прийнятих за результатами такої перевірки рішень, з огляду на наявність у ТОВ «Компанія «Агродія» первинних документів, які підтверджують правильність формування показників в декларації з ПДВ за лютий 2025 року, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 283690706 від 20 червня 2025 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо решти доводів учасників справи, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов?язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

3 аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Наведене свідчить про обов?язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, тому камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об?єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданій платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 10.04.2018 у справі №826/13195/16 та від 09.08.2022 №640/23486/21.

У справі, що розглядається, судом встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення № 283690706 від 20 червня 2025 року, яким в свою чергу, встановлено завищення від`ємного значення, що зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду розмірі 4201509 грн, що призвело до неправильного обліку в індивідуальній картці платника податку та нарахування штрафних санкцій оскаржуваними податковими повідомлення-рішеннями №821/0406 від 08.01.2026 року на суму завищення від`ємного значення у розмірі 4 782 705гривень та №819/0406 від 08.01.2026 року на суму штрафних санкцій у розмірі 353 509,20 гривень.

Похідні нарахування (наприклад, штрафні санкції чи пеня за несплату основного зобов`язання, або подальші рішення, що базуються на цифрах первинного акта) втрачають законну силу, оскільки зникає їхній першопричинний обґрунтований факт.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому суд зазначає, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 ПК України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків.

Такий підхід національного законодавства також узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції. Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків належить віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року. "Булвес"АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту 79.2 статті 79 ПК України у запропонований ними спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, внаслідок чого є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін по справі, наведені у заявах по суті, вищезазначених висновків суду не спростовують.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових-повідомлень рішень №819/0406, №821/0406 від 08.01.2026 року.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дії ГУ ДПС у Київській області, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог підп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України звірки та перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, є формами податкового контролю.

П.75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно підп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Cудова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Суд врахував, що відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом вище, відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо дотримання процедури проведення, а саме: належним чином повідомлення платника податків про проведення перевірки, суд дійшов висновку про те, що спірні дії щодо проведення перевірки на підставі наказу від 27.03.2025 №1252-п є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовним вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 36608,00 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агродія» (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 48, код ЄДРПОУ 38093615) задовольнити.

Визнати протиправними дії ГУ ДФС у Київській області, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 283690706 від 20 червня 2025 року, складене за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025року від`ємного значення з податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду розмірі 4201509 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №821/0406 від 08.01.2026 року складене за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлення помилок (порушень) ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» на суму завищення від`ємного значення у розмірі 4 782 705гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №819/0406 від 08.01.2026 року складене за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлення помилок (порушень) ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОДІЯ» на суму штрафних санкцій у розмірі 353 509,20 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агродія» (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 48, код ЄДРПОУ 38093615) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 36608,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.