Рішення № 140254484, 29.09.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1796/26 Провадження № 2/358/1372/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря Шпак К.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Велікданов Сергій Костянтинович через систему «Електронний суд» звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором позики №72272487 в розмірі 28 000,00 грн., з яких:

- 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 21 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 16.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №72272487 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами якого встановлено, що Позикодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн. строком на 30 днів (з 16.09.2022 по 16.10.2022) з базовою процентною ставкою 2,5 % на день (тип ставки - фіксована) та зниженою процентною ставкою 0,875 % на день, що застосовується за умови дотримання позичальником умов програми лояльності. Договором також передбачено процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % на день та пеню у розмірі 2,70 % на день.

Договір розики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор lG52RD9U6r, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - vladkornenko@ukr.net) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідно до умов договору позики №72272487 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 16.09.2022 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 16.09.2022 надало позичальникові кредит в розмірі 7 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Вказує, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав.

У зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р. складає 28 000,00 грн., з яких: 7 000 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 21 000,00 грн. - сума заборгованості по процентам.

05.01.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42827134) уклали Договір факторингу № 031-050123 від 05.01.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72272487 від 16.09.2022 року.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №05/12/25 від 05.12.2025 до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р. на суму 28 000,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 000 грн. сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р. в розмірі 28 000,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 000,00 грн. сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 09.09.2026, після відкриття провадження у справі, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме для сплати судового збору.

16.09.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Ткаченко Ю.О. подала до суду заяву про усунення недоліків та долучила квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 17.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

21.09.2026 року до суду через систему Електронний суд від відповідача ОСОБА_1 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому він підтверджує факт укладення договору та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі застосувавши наслідки спливу строків позовної давності.

На обгрунтування своєї позиції вказує, що із позовними вимогами не погоджується в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права з огляду на таке.

1. Щодо спливу позовної давності та відмови у позові на цій підставі

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Як слідує з матеріалів позовної заяви, Договір позики №72272487 було укладено 16.09.2022 строком на 30 днів. Таким чином, кінцевий строк виконання зобов`язання (повернення позики та сплати процентів) настав 16 жовтня 2022 року.

Право на позов у первісного кредитора (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») виникло з наступного дня після порушення зобов`язання, тобто з 17 жовтня 2022 року. Звернення ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до суду з даним позовом відбулося у серпні 2026 року (дата формування позовної заяви в Електронному суді - 27.08.2026), тобто майже через 4 роки після настання строку виконання зобов`язання та спливу трирічного строку позовної давності, який закінчився 16 жовтня 2025 року. Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. З огляду на викладене, Відповідач офіційно заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у повному обсязі у зв`язку зі спливом позовної давності.

2. Щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості та порушення прав споживача фінансових послуг

Навіть за умови розгляду справи по суті, позивачем не доведено правомірність заявлених до стягнення сум. Нарахування процентів у розмірі 2,5% на день (912,5% річних) є кабальним, суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), а також порушує імперативні норми Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження сукупної суми неустойки та процентів. Крім того, матеріали позову не містять належних первинних бухгалтерських документів та розрахунків, які б підтверджували перерахування коштів у заявленому розмірі та правомірність переходу прав вимоги через ланцюг суб`єктів господарювання (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» > ТОВ «Сіроко Фінанс» > ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»).

22.09.2026 до суду від представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла відповідь на відзив (вх. №7981/26). Позивач зазначає, що договором встановлено базову фіксовану процентну ставку 2,5 % на день, а знижена ставка 0,875 % застосовувалася лише за умови належного виконання позичальником умов програми лояльності. Оскільки відповідач таких умов не виконав, проценти перераховано за базовою ставкою. Обмеження денної процентної ставки запроваджено законодавством лише з 2023 року і зворотної дії не має. Щодо позовної давності позивач посилається на пункти 12 і 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України і вважає, що на дату звернення до суду вона не сплила. Просить розглядати справу без участі представника позивача та задовольнити позов у повному обсязі.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

16.09.2022 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №72272487 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с. 10 зворот - 13).

Відповідно до п. 1 Договору за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.

Відповідно до п. 2 Договору ОСОБА_1 надано позику в сумі 7 000,00 грн на строк 30 днів (з 16.09.2022 по 16.10.2022); тип процентної ставки - фіксована; базова процентна ставка - 2,5 % на день; знижена процентна ставка (за умовами програми лояльності) - 0,875 % на день; процентна ставка за понадстрокове користування - 2,70 % на день; пеня - 2,70 % на день; орієнтовна загальна вартість кредиту - 8 837,50 грн (додаток №1 до договору).

Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього Строку Позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Позикодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор lG52RD9U6r, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - vladkornenko@ukr.net) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (а.с. 12, 13).

Кредитодавцем ідентифіковано, позичальника: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи/одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис lG52RD9U6r - 16.09.2022 14:23:47, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 13 зворот).

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, а саме надало відповідачу грошові кошти відповідно до умов укладеного договору в розмірі 7 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку), підтверджується копією платіжної інструкції №f3d42c68-ea96-420d-9a3b-a6455f2cd59e від 16.09.2022 року про перерахування коштів в розмірі 7 000,00 грн. на карту № НОМЕР_2 (а.с. 15).

Згідно довідки № КД-000124141/ТНПП від 27.02.2026 ТОВ «ФК Фінекспрес», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 16.09.2022 року, сума 7 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу f3d42c68-ea96-420d-9a3b-a6455f2cd59e (а.с. 14 зворот).

Відповідно до розрахунку заборгованості виконаного первісним кредитором відповідач ОСОБА_1 порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р. становить 28 000,00 грн. з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 000,00грн - сума заборгованості за процентами (а.с. 8 зворот-10).

Так, судом встановлено, що вищевказаний договір позики №72272487 від 16.09.2022 р. укладено в електронному вигляді у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» та їх було підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором lG52RD9U6r і зазначенням у договорі персональних даних відповідача, а також карткового рахунку для отримання кошів № НОМЕР_2 .

З наданих доказів вбачається, що під час укладення вищевказаного договору позики сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений договір є обов`язковими до виконання.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав.

05.01.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (фактор) укладено договір факторингу №031-050123. Відповідно до п. 2.1.3 цього договору право вимоги переходить до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог. Згідно з витягом з Реєстру прав вимог №01/03/23 від 01.03.2023, підписаним уповноваженими особами обох сторін і скріпленим їхніми печатками, до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №72272487 від 16.09.2022 на суму 28 000,00 грн, з яких 7 000,00 грн - основна сума, 21 000,00 грн - проценти . Оплату ціни придбання підтверджено платіжною інструкцією №767 від 06.03.2023 на суму 6 770,00 грн з призначенням платежу «сплата фінансування згідно реєстру, Договір факторингу №031-050123 від 05.01.2023» (а.с. 30).

05.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (фактор) укладено договір факторингу №05/12/25-01, за п. 2.1.3 якого право вимоги також переходить у день підписання реєстру. Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за тим самим договором позики в тому самому обсязі: 28 000,00 грн, з яких 7 000,00 грн - основна сума, 21 000,00 грн - проценти (а.с. 30 зворот-36).

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд керується наступними нормами права.

За приписами ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Суд відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Судовим розглядом встановлено, що вищевказаний договір був укладений між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Істотні умови електронного договору визначені Цивільним кодексом України та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому суд приходить до висновку, що укладення договору позики №72272487 від 16.09.2022 р. узгоджується зі ст.6,627 ЦК України та ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 ч.1ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч.1ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право вимоги до відповідача по договору позики №72272487 від 16.09.2022 р.

Досліджені докази (договори факторингу, реєстри прав вимог, підписані сторонами та скріплені печатками, платіжна інструкція про оплату ціни придбання) підтверджують, що право вимоги за договором позики №72272487 від 16.09.2022 послідовно перейшло від первісного кредитора до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», а від нього до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП». Обсяг переданих вимог у обох реєстрах є тотожним і не перевищує обсягу вимог, що існували у первісного кредитора (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Доводи відповідача про неправомірність переходу права вимоги суд відхиляє. Договори факторингу та реєстри прав вимог у встановленому порядку недійсними не визнавалися. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, а неповідомлення боржника про заміну кредитора не впливає на дійсність відступлення: у такому разі новий кредитор лише несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, зокрема виконання боржником обов`язку первісному кредиторові. Доказів погашення заборгованості будь-якому з кредиторів відповідач не надав.

Отже, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є належним позивачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття «строк дії договору» і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530,631 ЦК України).

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані устатті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання зазначеного зобов`язання.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором. При цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За змістом статті 1056-1ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом. В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Строк повернення позики за договором настав 16.10.2022, отже перебіг позовної давності мав розпочатися 17.10.2022.

Водночас на цю дату діяли: пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (продовження строків, визначених ст. 257 ЦК України, на строк дії карантину, встановленого у зв`язку з поширенням COVID-19, скасованого з 24:00 30.06.2023 постановою КМУ від 27.06.2023 №651), а також пункт 19 цього розділу, доповнений Законом України від 15.03.2022 №2120-IX, яким на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, передбачено продовження / зупинення у відповідний період позовної давності. Законом України від 14.05.2025 №4434-IX пункт 19 виключено з 04.09.2025.

Оскільки строк виконання зобов`язання настав у період дії воєнного стану, перебіг трирічної позовної давності за вимогами до відповідача фактично розпочався не раніше 04.09.2025. Позивач звернувся до суду 27.08.2026, тобто в межах позовної давності. Тому підстав для відмови в позові з цих мотивів немає.

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р., ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 28 000,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 21 000,00 грн. заборгованість за відсотками.

У даному випадку, доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р. суду не надано.

Утім, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р., відсотки за користування грошовими коштами наданими відповідачу у позику, нараховані первісним кредитором за період з 16.09.2022 по 14.01.2023, тоді як згідно п . 2.2 та п. 2.3 Договору позики №72272487 від 16.09.2022 р. строк позики становить 30 днів, а процентна ставка 2,5% (тип: фіксована). Доказів про продовження строку користування відповідачем позикою, а саме укладення Додаткової угоди між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , як того вимагає п. 6 Договору позики №72272487 від 16.09.2022 р., до суду не надано.

Щодо розміру процентів за строк позики суд зазначає, що п. 2 договору встановлено базову фіксовану процентну ставку 2,5 % на день. Знижена ставка 0,875 % на день застосовувалася за умови дотримання позичальником умов програми лояльності. Відповідно до п. 15 договору, підписаного відповідачем, у разі недотримання таких умов знижена процентна ставка припиняє дію, застосовується базова ставка, а нараховані проценти підлягають перерахунку за базовою ставкою за весь строк позики. Відповідач позику у строк не повернув, отже умов програми лояльності не дотримався. За таких обставин проценти за строк позики обґрунтовано визначено за ставкою 2,5 % на день: 7 000,00 грн ? 2,5 % ? 30 днів = 5 250,00 грн (строк визначено відповідно до п. 2 договору та додатка №1 до нього).

Вимоги про стягнення процентів, нарахованих після 16.10.2022, задоволенню не підлягають. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після цього кредитор має право на захист інтересів у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України. Пунктом 6 договору продовження строку користування позикою передбачено лише шляхом укладення додаткової угоди за зверненням позичальника; такої угоди суду не надано. Посилання позивача на положення Правил надання грошових коштів у позику щодо пролонгації (автопролонгації) суд не бере до уваги, оскільки Правила позичальником не підписані, а тому не можуть вважатися погодженими ним умовами договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17). Проценти за понадстрокове користування за ставкою, визначеною п. 2 договору, позивачем до стягнення не заявлялися.

Доводи відповідача про кабальність процентної ставки та порушення обмежень Закону України «Про споживче кредитування» суд відхиляє. Обмеження максимального розміру денної процентної ставки (ч. 5 ст. 8 цього Закону з перехідними положеннями) запроваджено Законом України від 22.11.2023 №3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023. Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, тому це обмеження не поширюється на договір, укладений 16.09.2022. Договір позики в установленому порядку недійсним не визнавався, зустрічних вимог про визнання його недійсним на підставі ст. 233 ЦК України відповідач не заявляв. Водночас суд стягує проценти лише за 30 днів строку позики, що виключає несправедливо обтяжливі для споживача наслідки.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки нараховані за період з 16.09.2022 по 16.10.2022 за процентною ставкою 2,5% в розмірі 5 250,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики в розмірі 12 250,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 250,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Ухваливши рішення по суті справи суд повинен вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України, згідно з частиною першою якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних.

Позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 579947905.1 від 15.09.2026 (а.с. 63).

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 164,80 грн. (43,75 %).

Щодо вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4 500,0 грн., суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Представником позивача на виконання вказаних вище вимог, а саме підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500.0 грн., суду надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25 ДІЛ від 22 серпня 2025 року укладений між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом Ткаченко Ю.О., акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту №8-ДІЛ від 16 лютого 2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги, платіжна інструкція на підтвердження оплати наданої правничої допомоги, ордер серія АХ №1287255, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 36 зворот-43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн, суд враховує таке. Справа є малозначною та нескладною, належить до типових спорів про стягнення заборгованості за договорами позики. Позовна заява має шаблонний характер, окремого дослідження доказів чи значного обсягу аналітичної роботи не потребувала. Крім того, акт №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги датовано 16.02.2026 і фіксує послуги з підготовки та подання позовної заяви як уже надані, тоді як позовну заяву сформовано 27.08.2026, а частину доданих до неї доказів отримано після дати акту.

За таких обставин, керуючись критеріями ч. 3 ст. 141 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України (пов`язаність витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість, пропорційність до предмета спору, складність справи та обсяг наданих послуг), а також з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, суд вважає обґрунтованим і співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн.

Таким чином, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, Суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 5, 11, 15, 16, 207, 257, 261, 267, 509, 512-517, 525-527, 530, 549-552, 610-612, 629, 1046, 1048-1050, 1054-1056-1, 1077 ЦК України, пп. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики №72272487 від 16.09.2022 р., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором позики №72272487 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 16.09.2022 в розмірі 12 250 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 5 250,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддя К. С. Романенко