Рішення № 140253945, 30.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1511/26

Провадження №2/338/1316/26

30 вересня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 116717 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 18.12.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №40392-12/2024, за умовами якого відповідачу надано 10000 грн на 120 днів, до 16.04.2025, зі сплатою процентів у розмірі 1% на день; 21.10.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено електронний кредитний договір №8406703 про надання 12500 грн на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1% на день та зниженою ставкою 0,01% на день у першому розрахунковому періоді за умовами програми лояльності; 08.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено електронний кредитний договір №8413797 про надання 10000 грн на 30 днів, до 06.02.2025, зі сплатою процентів у розмірі 0,01% на день та комісії за надання кредиту в сумі 2371 грн; 22.01.2025 між цим самим кредитодавцем та відповідачем укладено електронний кредитний договір №73372712 про надання 8000 грн на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,25% на день та комісії за надання кредиту в сумі 1200 грн; 23.01.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та відповідачем укладено електронний кредитний договір №1105242 про надання 5000 грн на 345 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,001% річних, одноразової комісії за надання кредиту в сумі 1250 грн та періодичної комісії за обслуговування кредиту. Кредитодавці надали відповідачу обумовлені договорами кошти, однак він належним чином не виконував зобов`язань щодо їх повернення та сплати передбачених договорами платежів, унаслідок чого, за розрахунками позивача, утворилася заборгованість у загальному розмірі 116717 грн.

На підставі договору факторингу №250425 від 25.04.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», договору факторингу №12092025 від 12.09.2025 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 із відповідними додатковими угодами та реєстрами боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», договору факторингу №25062025 від 25.06.2025 ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» відступили позивачу права грошової вимоги до відповідача за зазначеними кредитними договорами. Посилаючись на невиконання відповідачем кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

За кредитним договором №40392-12/2024 від 18.12.2024 позивач просить стягнути 24000 грн, з яких 10000 грн основного боргу, 9000 грн процентів та 5000 грн штрафу; за кредитним договором №8406703 від 21.10.2024 32917 грн, з яких 12121,36 грн основного боргу, 14545,64 грн процентів та 6250 грн штрафних санкцій; за кредитним договором №8413797 від 08.01.2025 13000 грн, з яких 10000 грн основного боргу, 1001 грн процентів за понадстрокове користування кредитом та 1999 грн комісії за надання кредиту; за кредитним договором №73372712 від 22.01.2025 25800 грн, з яких 8000 грн основного боргу, 600 грн процентів, 16000 грн пені та 1200 грн комісії за надання кредиту; за кредитним договором №1105242 від 23.01.2025 21000 грн, з яких 5000 грн основного боргу, 7000 грн комісії за обслуговування кредиту та 9000 грн неустойки.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо укладення електронних кредитних договорів та надання коштів.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до законодавства.

За статтями 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України письмова форма правочину охоплює фіксацію його змісту в електронних документах із застосуванням передбаченого законом способу підписання.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом прийняття пропозиції та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

У постанові від 08.04.2026 у справі №705/1938/25 Верховний Суд підтвердив, що кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, прирівнюється до письмового договору за умови погодження сторонами всіх істотних умов та дотримання процедури його підписання.

Судом встановлено, що 18.12.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №40392-12/2024. За його умовами відповідачу надано 10000 грн на 120 днів із кінцевою датою повернення 16.04.2025. Процентна ставка визначена в розмірі 1% на день на залишок заборгованості за кредитом. Договір містить індивідуальні дані позичальника, умови кредитування, графік платежів та електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором Y496.

Перерахування 10000 грн 18.12.2024 на платіжну картку, зазначену в договорі, підтверджено відомостями надавача платіжних послуг із зазначенням дати, часу, номера транзакції та суми переказу.

21.10.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №8406703, за яким надано 12500 грн на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. Умовами програми лояльності передбачено застосування зниженої ставки 0,01% на день у першому розрахунковому періоді за умови виконання встановлених договором вимог. Періодичність сплати процентів визначена кожні 30 днів. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором C9260.

Надання кредиту підтверджено листом ТОВ «ПЕЙТЕК», який містить відомості про виконаний 21.10.2024 переказ 12500 грн, номер транзакції та маску платіжної картки, що відповідає реквізитам кредитування.

08.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір №8413797. Сума кредиту становить 10000 грн, строк кредитування 30 днів, кінцева дата повернення 06.02.2025, процентна ставка 0,01% на день. Договором також передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 2371 грн і підвищені проценти за понадстрокове користування кредитом. Відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором 464631.

Перерахування 10000 грн 08.01.2025 на платіжну картку відповідача підтверджено довідкою надавача платіжних послуг із зазначенням номера платежу, суми та отримувача.

22.01.2025 між цим самим кредитодавцем та відповідачем укладено договір №73372712 про надання 8000 грн на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,25% на день. Комісію за надання кредиту визначено в сумі 1200 грн. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 20176. Надання кредитних коштів підтверджується документом надавача платіжних послуг щодо виконаної платіжної операції.

23.01.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1105242, за яким відповідачу надано 5000 грн загальним строком на 345 днів. Процентна ставка становить 0,001% річних. Договором передбачено одноразову комісію за надання кредиту в сумі 1250 грн та періодичну комісію за обслуговування кредиту. Договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором 271348. Перерахування 5000 грн підтверджується платіжним документом від 23.01.2025 із призначенням платежу за договором №1105242.

Надані договори містять погоджені індивідуальні умови кредитування, дані відповідача, реквізити його електронних підписів. Документи щодо переказів підтверджують виконання кредитодавцями зобов`язань із надання коштів, а розрахунки відображають подальші платежі відповідача за окремими договорами. Оцінюючи ці докази у взаємному зв`язку, суд встановлює виникнення між відповідачем та первісними кредиторами кредитних правовідносин.

Відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути наданий кредит та сплатити проценти. За статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання підлягає належному виконанню в установлений строк, а договір є обов`язковим для сторін.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу.

Статтею 1077 ЦК України визначено зміст договору факторингу, за яким фактор передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги до боржника.

25.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем укладено договір факторингу №250425. Відповідно до договору, документів приймання-передачі та витягу з реєстру боржників позивачу передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №40392-12/2024 із визначеною в реєстрі заборгованістю 24000 грн.

12.09.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем укладено договір факторингу №12092025. Акт приймання-передачі реєстру боржників №2 та витяг із цього реєстру підтверджують передання позивачу вимоги за договором №8406703 у сумі 32917 грн.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25. На підставі додаткової угоди №4 від 27.05.2025, документів приймання-передачі та реєстру боржників №5 позивачу передано право вимоги за договором №8413797. На підставі додаткової угоди №5 від 26.06.2025 та документів передання реєстру боржників №8 відступлено право вимоги за договором №73372712.

25.06.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та позивачем укладено договір факторингу №25062025. Включення вимоги до відповідача за договором №1105242 до переданого портфеля підтверджується витягом із реєстру боржників та документами приймання-передачі.

Витяги з реєстрів містять прізвище, ім`я, по батькові відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків та номери відповідних договорів, що дає змогу ідентифікувати відступлені вимоги.

Отже, позивач набув права кредитора за зазначеними договорами.

Щодо комісій за надання та обслуговування кредитів.

Спірні кредити надано фізичній особі для задоволення особистих потреб, тому до правовідносин застосовується Закон України «Про споживче кредитування».

Стаття 8 цього Закону передбачає включення відповідних комісій до загальних витрат за кредитом. Проте зазначення платежу в договорі та розрахунку вартості кредиту саме собою не підтверджує правомірності стягнення плати за будь-які дії кредитодавця. Необхідно встановити зміст послуги та допустимість покладення її вартості на споживача.

За статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» інформація про стан кредитної заборгованості на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць надається безоплатно. Частиною п`ятою статті 12 цього Закону встановлено нікчемність умов, які обмежують права споживача порівняно з визначеними законом.

У постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду розмежувала допустимі платні послуги та інформацію, яка повинна надаватися безоплатно. Умови про оплатність такої інформації є нікчемними. Висновок про нікчемність суд зазначає в мотивувальній частині рішення; окреме визнання нікчемної умови недійсною не вимагається.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 зазначила, що за відсутності визначеного переліку та доказів надання додаткових і супутніх послуг, за які встановлено щомісячну комісію, відповідні умови про плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

За договором №1105242 комісія за обслуговування охоплює облік заборгованості, функціонування особистого кабінету, інформування про платежі, надсилання сервісних повідомлень, консультування та інформацію щодо виконання договору. Договір не відокремлює в розмірі комісії плату за інформацію, яка повинна надаватися безоплатно. Позивач не підтвердив надання відповідачу за заявлені 7000 грн окремих додаткових послуг, відмінних від виконання кредитодавцем своїх обов`язків та обліку власної вимоги.

Тому умова про зазначену комісію за обслуговування обмежує права споживача, а вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

За договорами №8413797 та №73372712 комісії визначено як плату за надання кредиту. При цьому їх зміст зводиться до платежу за надання та користування кредитними коштами, без визначення окремої додаткової чи супутньої послуги для позичальника. Аналогічно за договором №1105242 одноразову комісію 1250 грн нараховано в момент видачі кредиту.

Надання кредиту є основним зобов`язанням кредитодавця. Матеріали справи не містять доказів надання відповідачу за ці комісії окремих послуг, за які закон допускає стягнення додаткової плати. Саме визначення розміру комісії у відсотках від кредиту або включення її до розрахунку денної процентної ставки не усуває необхідності встановлення правомірного змісту такого платежу.

За встановлених обставин суд не застосовує умови про оплату цих дій кредитодавців як такі, що обмежують права споживача, та відмовляє у стягненні 1999 грн комісії за договором №8413797, 1200 грн комісії за договором №73372712 і 7000 грн комісії за договором №1105242.

Наслідки незастосування відповідних умов охоплюють також платежі, які кредитодавці вже зарахували на комісії. Ці кошти мають бути враховані під час визначення дійсного залишку кредитної заборгованості.

Щодо штрафів та пені.

Позивач заявив до стягнення 5000 грн штрафу за договором №40392-12/2024, 6250 грн штрафних санкцій за договором №8406703, 16000 грн пені за договором №73372712 та 9000 грн неустойки за договором №1105242. Загальний розмір цих вимог становить 36250 грн.

Законом України №2120-IX від 15.03.2022 доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 18, який передбачає звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України та обов`язку сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання в період дії воєнного, надзвичайного стану і протягом тридцяти днів після його припинення або скасування. Нараховані з 24.02.2022 платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

Усі заявлені штрафи та пеня нараховані за прострочення виконання договорів, укладених у 2024-2025 роках, у період дії воєнного стану. Отже, вимоги про стягнення 36250 грн неустойки задоволенню не підлягають.

Щодо процентів за понадстрокове користування кредитом.

За договором №8413797 позивач просить стягнути 1001 грн процентів за понадстрокове користування кредитом.

Первісний строк кредитування за цим договором закінчився 06.02.2025. Наданий розрахунок містить нарахування після цієї дати, зокрема по 100 грн за 07-10.02.2025 та підвищені проценти по 500 грн за наступні дні прострочення. Саме відображення ставки пролонгації в розрахунку не підтверджує укладення сторонами додаткової угоди про продовження строку кредитування.

У постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила, що проценти за період після прострочення повернення кредиту можуть мати характер відповідальності за статтею 625 ЦК України. Суд повинен визначити правову природу платежу за змістом договору, а не лише за його назвою.

У цьому випадку понадстрокові проценти пов`язані саме з неповерненням кредиту в установлений строк. Тому вони не є платою за правомірне користування коштами в межах погодженого строку кредитування. Якщо такі проценти розглядати як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, їх стягнення виключається пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, заявлені 1001 грн не узгоджуються зі складом заборгованості в розрахунку первісного кредитора та реєстрі відступлених вимог. У цих документах зазначено 401 грн звичайних процентів і 5000 грн підвищених процентів за понадстрокове користування. Позивач не навів розрахунку, який пояснював би походження заявлених 1001 грн. Отже, у стягненні цієї суми слід відмовити.

Щодо розміру заборгованості та врахування оплат.

За статтями 12, 81 ЦПК України позивач повинен довести обставини, на які посилається як на підставу вимог. Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від доказування розміру боргу.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює кожний доказ окремо та їх сукупність. Розрахунок кредитора підлягає перевірці щодо умов договору, періодів нарахування, ставок, залишку основного боргу та здійснених платежів.

Стаття 19 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює черговість погашення вимог у разі недостатності платежу. З урахуванням цієї норми та наслідків незастосування умов про комісії сплачені кошти не можуть залишатися зарахованими на платежі, які не підлягають стягненню.

За договором №40392-12/2024 проценти нараховувалися на 10000 грн за ставкою 1% на день, тобто по 100 грн за кожний день погодженого 120-денного строку. Їх загальна сума становить 12000 грн. Відповідач 16.01.2025 сплатив 3000 грн, які зараховано на проценти. Залишок процентів становить 9000 грн: 12000 грн - 3000 грн. Основний борг не погашено, його залишок становить 10000 грн. Отже, за цим договором підлягає стягненню 19000 грн. Штраф 5000 грн виключається.

За договором №8406703 відповідач здійснив платежі 18.11.2024 у сумі 40 грн, 18.12.2024 у сумі 3500,20 грн та 14.01.2025 у сумі 3748,88 грн. Загалом сплачено 7289,08 грн.

Із цих коштів 378,64 грн зараховано на основний борг та 6910,44 грн на проценти. Залишок основного боргу становить 12121,36 грн: 12500 грн - 378,64 грн.

Нарахування процентів здійснювалося із застосуванням зниженої ставки першого періоду та стандартної ставки наступних періодів на фактичний залишок основного боргу. Після часткового погашення основного боргу розрахунок враховує його зменшення. Загальна сума нарахованих процентів становить 21456,08 грн, із яких сплачено 6910,44 грн. Несплачений залишок дорівнює 14545,64 грн: 21456,08 грн - 6910,44 грн.

Зазначені проценти нараховано в межах погодженого 360-денного строку кредитування. Отже, за договором №8406703 підлягає стягненню 26667 грн, з яких 12121,36 грн основного боргу та 14545,64 грн процентів. Штрафні санкції 6250 грн виключаються.

За договором №8413797 відповідач 05.02.2025 сплатив 400 грн. За розрахунком первісного кредитора 28 грн зараховано на нараховані до цієї дати проценти, а 372 грн на комісію за надання кредиту.

Оскільки умова про зазначену комісію не застосовується, сплачені на неї 372 грн суд враховує в погашення основного боргу. Його залишок становить 9628 грн: 10000 грн - 372 грн.

Звичайні проценти за користування кредитом у прохальній частині позову за цим договором визначені в сумі 0 грн. Тому суд не присуджує їх додатково та не замінює ними заявлену вимогу про понадстрокові проценти.

Таким чином, за договором №8413797 підлягає стягненню 9628 грн основного боргу. У стягненні 1999 грн комісії та 1001 грн понадстрокових процентів слід відмовити.

За договором №73372712 кредит надано в сумі 8000 грн на 30 днів за ставкою 0,25% на день. Належна плата за користування кредитом становить 600 грн: 8000 грн ? 0,25% ? 30 днів. Платежів відповідача розрахунок не містить.

Отже, за цим договором підлягає стягненню 8600 грн, з яких 8000 грн основного боргу та 600 грн процентів. Комісія 1200 грн і пеня 16000 грн виключаються.

За договором №1105242 відомість щоденних нарахувань та погашень містить запис про сплату відповідачем 09.02.2025 комісії за надання кредиту в сумі 1250 грн.

Незастосування умови про цю комісію має наслідком врахування сплачених 1250 грн у погашення основного боргу. Заявлені за договором проценти становлять 0 грн; інших законних нарахувань, на погашення яких необхідно було б спрямувати цей платіж, позивач не довів.

Тому залишок основного боргу становить 3750 грн: 5000 грн - 1250 грн. Саме ця сума підлягає стягненню за договором №1105242. Комісія за обслуговування 7000 грн і неустойка 9000 грн виключаються.

Зазначені у відомості бухгалтерські операції зі списання заборгованості за рахунок фінансового результату у зв`язку з її відступленням не є платежами відповідача. Вони також не підтверджують прощення боргу чи припинення кредитного зобов`язання.

Отже, після виключення комісій, неустойки, понадстрокових процентів та належного врахування оплат заборгованість за п`ятьма договорами становить 67645 грн: 19000 грн + 26667 грн + 9628 грн + 8600 грн + 3750 грн.

Із цієї суми 43499,36 грн становить основний борг та 24145,64 грн проценти за користування кредитами в межах погоджених строків. Решта вимог у розмірі 49072 грн задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №172727 від 14.08.2026.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки з заявлених 116717 грн підлягає стягненню 67645 грн, відповідач повинен відшкодувати позивачу 1543,03 грн судового збору: 2662,40 грн ? 67645 грн / 116717 грн. Решта сплаченого судового збору залишається за позивачем.

Вимоги про стягнення визначеної суми витрат на професійну правничу допомогу позивач не заявив.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-284, 287, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 67645 грн, а саме: за договором №40392-12/2024 від 18.12.2024 - 19000 грн, з яких 10000 грн основного боргу та 9000 грн процентів; за договором №8406703 від 21.10.2024 - 26667 грн, з яких 12121,36 грн основного боргу та 14545,64 грн процентів; за договором №8413797 від 08.01.2025 - 9628 грн основного боргу; за договором №73372712 від 22.01.2025 - 8600 грн, з яких 8000 грн основного боргу та 600 грн процентів; за договором №1105242 від 23.01.2025 - 3750 грн основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1543,03 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити рішення в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо справу розглянуто без повідомлення учасників або оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса, зазначена в позовній заяві: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко