Рішення № 140253247, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/55906/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Дитячо-юнацької спортивної школи «Дарниця» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про скасування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Дитячо-юнацька спортивна школа «Дарниця» (02121, м. Київ, вул. Вакуленчука, 1, код ЄДРПОУ 41081374) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155), в якому просило:

- скасувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвального приміщення Дитячо-юнацької спортивної школи «Дарниця» за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2 у Дарницькому районі м. Києва.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 30.12.2023 позивач звільнив та не користується приміщенням з окремою вхідною групою, загальною площею 641,6 кв.м в будівлі гімназії «Київська Русь» Дарницького району м. Києва за адресою: вул. Бориса Гмирі,2в. Відтак, вважає, що підстави для зупинення експлуатації об`єкта перестали існувати, а заходи реагування підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву. В якому вказав, що механізм відновлення зупинених підприємств, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень чітко окреслений КЦЗ України. Зауважив, що можливість застосування заходів реагування не ставиться в залежність від суб`єкта, який допустив порушення, а виключно до об`єкта, який експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У 2019 році Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою до комунальної організації (установи, закладу) Дитячо-юнацька спортивна школа «Дарниця» (надалі - ДЮСШ «Дарниця») та просив суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвального приміщення ДЮСШ «Дарниця», за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2В у Дарницькому районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом повного відключення електроспоживання, накладення печаток на вхідні двері підвального приміщення.

Позовні вимоги ГУ ДСНС у м. Києві обґрунтовувало тим, що під час здійснення перевірки ДЮСШ «Дарниця» встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

ГУ ДСНС у м. Києві видано наказ № 1086 від 17.12.2019 «Про проведення позапланової перевірки», яким доручено провести позапланову перевірку приміщення ДЮСШ «Дарниця», розташованого за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2В у Дарницькому районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

В ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що підвальне приміщення ДЮСШ «Дарниця» за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2 В у Дарницькому районі м. Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 року позов ГУ ДСНС у м. Києві задоволено частково.

Застосовано захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвального приміщення ДЮСШ «Дарниця» за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2-В у Дарницькому районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки № 1210 від 24.12.2019, шляхом повного відключення електроспоживання, накладення печаток на вхідні двері підвального приміщення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 у справі № 640/2126/20 набрало законної сили 26.10.2021.

Звертаючись до суду у даній справі позивач зазначає, що ДЮСШ «Дарниця» на момент проведення ГУ ДСНС у м. Києві планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної загальною площею 641,6 кв.м. в будівлі Гімназії «Київська Русь» Дарницького району м. Києва, за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2 В, на підставі розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 30.07.2019 року № 664 «Про розміщення відділення бейсболу Дитячо-юнацької спортивної школи «Дарниця».

На підставі розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 29.12.2023 № 914 «Про передачу в оренду без проведення аукціону нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва», розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 30.07.2019 року № 664 втратило чинність.

Згідно вищезазначеного розпорядження, ДЮСШ «Дарниця» більше не користується приміщенням з окремою вхідною групою, загальною площею 641,6 кв.м. в будівлі Гімназії «Київська Русь» Дарницького району м. Києва, за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2 В, про що повідомило листом від № 45 балансоутримувача -Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації .

У зв?язку з тим, що позивач не розміщується у приміщенні будівлі Гімназії «Київська Русь» Дарницького району м. Києва, за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2 В, вважає, що підстави для зупинення експлуатації об`єкта перестали існувати, тому заходи реагування підлягають скасуванню.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту- Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України Закон №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частини 1 і 4 статті 4 Закону України Закон №877-V передбачають, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За правилами частин 7 і 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац перший), відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (абзац другий).

Абзацом 4 частини 1 статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно частини 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI врегульовано відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).

Судом встановлено, що в результаті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) виявлено, що підвальне приміщення ДЮСШ «Дарниця» за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2-В у Дарницькому районі м. Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач зазначає, що на підставі розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 29.12.2023 № 914 «Про передачу в оренду без проведення аукціону нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва», розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 30.07.2019 року № 664, яким було надано в оренду приміщення для ДЮСШ «Дарниця», втратило чинність.

Згідно вищезазначеного розпорядження, ДЮСШ «Дарниця» більше не користується приміщенням з окремою вхідною групою, загальною площею 641,6 кв.м. в будівлі Гімназії «Київська Русь» Дарницького району м. Києва, за адресою: вул. Бориса Гмирі, 2-В.

Позивач листом від № 45 повідомив балансоутримувача - Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про те, що з 30 грудня 2023 року приміщення орендарем звільнено.

У зв`язку з чим позивач вважає, що підстави для зупинення експлуатації об`єкта перестали існувати, тому просить суд заходи реагування скасувати.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими доводами позивача з огляду на наступне.

Відповідно до частини 12 статті 183-2 КАС України (в редакції що діяла до 15 грудня 2017 року) передбачалось право подати до суду заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, яким КАС України викладено в новій редакції. Зокрема, нова редакція Кодексу не визначає особливості розгляду справ за позовом органу державного нагляду (контролю) про застосування заходів реагування до суб`єкта господарської діяльності, а також процедуру скасування таких вжитих заходів.

За частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Враховуючи, що відповідні норми попередньої редакції КАС України щодо порядку розгляду заяв про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) були виключені без впровадження аналогічної процедури, то питання скасування таких заходів повинно відбуватися за процедурою, встановленою абз.2 частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Зазначена процедура передбачає право органу державного нагляду самостійно скасовувати заходи реагування після підтвердження усунення встановлених судом порушень. У разі відмови органу державного нагляду (контролю) скасувати заходи реагування самостійно, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовною заявою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року по справі № 807/2248/16, 26 листопада 2020 по справі №400/1749/19.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували проведення посадовими особами відповідача перевірки, в ході якої було б підтверджено усунення виявлених під час перевірки та зазначених в акті порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення відповідача до суду для застосування заходів реагування, як і доказів того, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Натомість, позивач посилається лише на те, що з 30.12.2023 не користується даним приміщенням, відтак підстави для застосування заходів реагування відпали.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з положеннями Кодексу цивільного захисту України можливість застосування заходів реагування не ставиться в залежність від суб`єкта, який допустив порушення, а виключно до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки.

Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 23.12.2019 по справі №804/8378/17.

Відтак, перекладення позивачем обов`язку дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та несення відповідальності за порушення у цій сфері, на власника чи балансоутримувача майна, є неприйнятим та безпідставним.

Комплексний аналіз наведених положень законодавства в контексті встановлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що у даному випадку законодавець не наділив суд правом підміняти функції органу державного нагляду (контролю) та приймати рішення про скасування заходів реагування та поновлення роботи ДЮСШ «Дарниця».

Суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Водночас, поновити права позивача, обраним ним способом захисту, неможливо з причин недотримання останнім процедури скасування відповідних заходів реагування.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, врегульовані Кодексом цивільного захисту України.

Згідно пункту 5 статті 68 Кодексу цивільного захисту України відновлення роботи зупинених підприємств, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, суб`єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.

З аналізу наведених процесуальних норм КАС України слід дійти висновку, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки у суду відсутні докази проведення державного нагляду (контролю) посадовими особами відповідача, за результатами якого встановлено усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та про відсутність підстав для задоволення позову.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дитячо-юнацької спортивної школи «Дарниця» (02121, м. Київ, вул. Вакуленчука, 1, код ЄДРПОУ 41081374) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.