Рішення № 140253038, 30.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 року Справа № 280/8222/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 08.07.2026 № 083950030140 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.2000 по 06.05.2003 до стажу роботи в металургії, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та призначити йому пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 29.06.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем при розгляді заяви про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» безпідставно не зараховано до його пільгового стажу періоду навчання з 01.09.2000 по 06.05.2003, що слугувало підставою для відмови у призначенні такої пенсії.

Ухвалою судді від 12 серпня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, а також витребувано докази по справі.

20 серпня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідач зазначив, що до пільгового стажу позивача не враховано період навчання за фахом з 01.09.2000 по 06.05.2003, оскільки Законом України №4574-ІХ від 12.08.2025 «Про професійну освіту» зарахування до пільгового стажу навчання по здобутій професії не передбачено (Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту від 10.02.1998 року №103/98-ВР втратив чинність). У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачу на даний час відсутнє. На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач 29.06.2026 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 083950030140 від 08.07.2026 відмовлено позивачу в призначенні пенсії згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

При прийнятті рішення, Головне управління виходило з того, що пільговий стаж, що дає право виходу на пенсію складає відповідно до пункту 3 статті 114 Закону 25 років.

Пільговий стаж заявника 22 роки 8 місяців 05 днів.

До пільгового стажу згідно наданих документів зараховано всі періоди.

Також, вказаним рішенням позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до пільгового стажу не зараховано період навчання з 01.09.2000 по 06.05.2003 за професією машиніст крану металургійного виробництва як навчання за фахом згідно з дипломом НОМЕР_1 у зв`язку із втратою чинності Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту».

Позивач, не погодившись з діями і рішенням відповідача, вважаючи їх протиправними, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202. До працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, віднесено, зокрема, усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, а також керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За приписами частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, яка втратила чинність 01 березня 2026 року, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічне за змістом положення було закріплено в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 № 1240.

Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначався перелік професійно-технічних навчальних закладів, до яких, окрім професійно-технічних училищ, професійних ліцеїв, центрів професійно-технічної освіти, навчально-курсових комбінатів та навчальних центрів, віднесено також інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець не пов`язав можливість зарахування часу навчання до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, виключно з формальною назвою або типом навчального закладу. Визначальним є те, чи надавав заклад професійну освіту та чи здійснював професійне навчання за професією, зайнятість за якою дає право на пільгове пенсійне забезпечення, а також дотримання умови про тримісячну перерву між закінченням навчання і зарахуванням на роботу за набутою професією.

Судом встановлено, що згідно запису № 1 у трудовій книжці позивача, який зроблений на підставі диплому, та сам диплом НОМЕР_1 підтверджує, що ОСОБА_1 навчався у ПТУ № 8 м. Запоріжжя з 01.09.2000 по 06.05.2003, що складає 2 роки 8 місяців 6 днів, за професією «машиніст крану металургійного виробництва» та після закінчення навчання здобув професію «машиніст крану металургійного виробництва». Після закінчення навчального закладу 13.05.2003 він був прийнятий на роботу в ПАТ «Запоріжсталь» машиністом крану металургійного виробництва 4 розряду в цеху холодної прокатки № 1

Отже, навчання позивача спрямоване саме на здобуття загальнопромислової будівельно-монтажної робітничої спеціальністі для подальшої роботи на підприємствах металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості чи в енергетиці, а сам заклад освіти за характером наданої підготовки здійснював професійне навчання за професією, зайнятість за якою дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Умова щодо тримісячної перерви позивачем також дотримана. Перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією становить менше тижня, тобто не перевищує трьох місяців.

При цьому професія, за якою позивача працевлаштовано, передбачена Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV.

Отже, період навчання позивача з з 01.09.2000 по 06.05.2003 підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.

Щодо посилання відповідача на втрату чинності Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» та на те, що Закон України від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту» зарахування періодів навчання до пільгового стажу не передбачає, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Спірні правовідносини щодо набуття позивачем стажу роботи за професією виникли у період з 01 вересня 2000 року по 27 червня 2001 року, тобто під час дії Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», статті 38 якого і визначала правові наслідки навчання для обчислення стажу. Права, набуті особою за чинним на той час законодавством, не можуть бути скасовані законом, ухваленим згодом. Отже, доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно з частиною 4 цієї статті, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд враховує, що позивач заявив вимоги про зобов`язання призначити йому пенсію. В той же час, перевірка наявності у позивача сукупності умов, необхідних для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, у тому числі тривалості стажу на зазначених роботах після зарахування спірного періоду, належить до компетенції органу, що призначає пенсію, його дискреційних повноважень і здійснюється ним під час повторного розгляду заяви. Суд не підміняє пенсійний орган у вирішенні цього питання.

Оскільки відмова у призначенні позивачу пенсії зумовлена незарахуванням спірного періоду до пільгового стажу, рішення № 083950030140 від 08.07.2026 як прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а на відповідача слід покласти обов`язок зарахувати спірний період до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, та повторно розглянути заяву позивача від 29.06.2026 з урахуванням висновків суду.

Згідно з частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень правомірності оскаржуваного рішення не довів. Натомість позивач підтвердив належними та допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням положень статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань цього відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 083950030140 від 08.07.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання з 01.09.2000 по 06.05.2003 та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова