Рішення № 140252188, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа №160/25076/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Солода Романа Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Солода Романа Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі відповідач, 3 ДПРЗ), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 15 червня 2022 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в повному обсязі;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 червня 2022 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 15 червня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет України на 2020, 2021 та 2022 роки станом на 01 січня відповідного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 15 червня 2022 року, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет України на 2020, 2021 та 2022 роки станом на 01 січня відповідного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 з 02 серпня 2013 року по 15 червня 2022 року проходив службу у підрозділах ДСНС України у Дніпропетровській області, зокрема у 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, на різних посадах. 15 червня 2022 року позивача звільнено зі служби цивільного захисту на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

10 серпня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення. 14 серпня 2026 року відповідач надав відповідь на адвокатський запит, до якої додав довідку про грошове забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 15.06.2022 та копію наказу про звільнення.

Представник позивача зазначає, що станом на день виключення позивача зі списків особового складу (15 червня 2022 року) відповідачем не проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в повному обсязі, а саме: за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація мала обчислюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року, в якому востаннє відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294; за період з 01.03.2018 по 15.06.2022 відповідач не нарахував та не виплатив позивачу фіксовану суму індексації (індексацію-різницю) відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Крім того, представник позивача вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яким було внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. Тому, починаючи з 29.01.2020, посадовий оклад та оклад за спеціальним званням позивача мали обчислюватися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018 року. Відповідно, підлягають перерахунку і виплати, розмір яких залежить від розміру грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, одноразова грошова допомога при звільненні, премія).

Представник позивача вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує право позивача на отримання в повному обсязі грошового забезпечення та остаточного розрахунку під час звільнення, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази.

На виконання вимог ухвали суду відповідач надав суду інформацію від 26.08.2026, довідку про грошове забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 15.06.2022 та розрахункові листи (картки особового рахунку) позивача за 2015-2022 роки. У наданій інформації відповідач зазначив, що базовими місяцями для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача ним визначено: у грудні 2015 року січень 2008 року; за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 січень 2016 року; за період з 01.03.2018 по 15.06.2022 березень 2018 року. При нарахуванні грошового забезпечення позивачу за період з 29.01.2020 по 15.06.2022 застосовувалася розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

31.08.2026 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на те, що позивач проходив службу цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, а грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 № 623.

Щодо періоду з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» не лише змінено порядок проведення індексації з 01.12.2015, а й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно здійснювати розрахунок індексації. Відповідач вважає, що виконав умови абзацу першого пункту 3 постанови № 1013 та правомірно врахував як місяць підвищення січень 2016 року. Крім того, кошторисами 3 ДПРЗ на 2016-2018 роки не було передбачено видатків на індексацію грошового забезпечення, а видатки на грошове забезпечення здійснюються лише в межах асигнувань, затверджених кошторисом.

Щодо періоду з 01.03.2018 по 15.06.2022 відповідач зазначив, що з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 відбулося підвищення посадових окладів, що стало підставою для встановлення базового місяця березень 2018 року, і індексація за цей період нарахована та виплачена позивачу в повному обсязі. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок № 1078 поняття «фіксованої» суми індексації не містять, а для визначення такої суми необхідно порівняти розмір підвищення доходу із сумою індексації, що склалася у березні 2018 року з урахуванням попереднього базового місяця (січня 2008 року), яка відповідачем не нараховувалася. Тому, на думку відповідача, вимоги в цій частині є передчасними.

Також відповідач вважає передчасними вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44, оскільки обов`язок щодо виплати такої компенсації виникає одночасно з виплатою грошового забезпечення, а суд не може здійснювати превентивний захист.

Щодо вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 15.06.2022 відповідач зазначив, що посадові оклади осіб рядового і начальницького складу ДСНС визначаються відповідно до наказу МВС України від 06.03.2018 № 179 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт; бюджетні асигнування на обчислення посадових окладів виходячи з прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня 2020-2022 років, не надходили. Скасування судом пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 не відновлює дію попередньої редакції пункту 4 постанови № 704, оскільки відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України визнання акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акта; первинна редакція пункту 4 постанови № 704 не набрала чинності. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за спеціальними званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. Також відповідач зазначив, що відповідно до наказу про звільнення позивачу виплачено одноразову грошову допомогу.

З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з 02.08.2013 по 01.07.2021 проходив службу на посаді водія 41 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, з 01.07.2021 по 15.06.2022 на посаді водія 41 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 27.08.2026 № 429/03-2026 та записами трудової книжки позивача.

Наказом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 15.06.2022 № 268 о/с старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту згідно з підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) та виключено з кадрів ДСНС України 15 червня 2022 року без виплати одноразової грошової допомоги; вирішено виплатити позивачу грошову компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік.

Згідно з довідкою відповідача про грошове забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 15.06.2022 та розрахунковими листами позивача грошове забезпечення позивачу за весь спірний період нараховувалося та виплачувалося відповідачем.

Дослідженням довідки про грошове забезпечення та розрахункових листів позивача встановлено, що за грудень 2015 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 1058,30 грн; з січня 2016 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась; за грудень 2018 року нарахована та виплачена індексація в сумі 71,08 грн, за січень-лютий 2019 року індексація не нараховувалась, за березень 2019 року 276,63 грн, з квітня по червень 2019 року по 134,47 грн щомісяця, з липня по грудень 2019 року по 206,72 грн щомісяця, з січня по червень 2020 року по 216,51 грн щомісяця, з липня по листопад 2020 року по 226,29 грн щомісяця, за грудень 2020 року 233,81 грн, з січня по березень 2021 року по 331,42 грн щомісяця, з квітня по червень 2021 року по 415,41 грн щомісяця, з липня по листопад 2021 року по 540,03 грн щомісяця, за грудень 2021 року та січень 2022 року по 563,19 грн, з лютого по квітень 2022 року по 672,35 грн щомісяця, за травень 2022 року 913,01 грн, за червень 2022 року 101,72 грн.

Також з довідки про грошове забезпечення та розрахункових листів судом встановлено, що посадовий оклад позивача в період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно становив 605,00 грн (за грудень 2015 року грошове забезпечення нараховано позивачу за 30 календарних днів, посадовий оклад 585,48 грн), оклад за спеціальним званням 45,00 грн, а з березня 2018 року посадовий оклад позивача становив 2910,00 грн.

Позивачем за лютий-березень 2018 року отримано таке грошове забезпечення (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення):

за лютий 2018 року в загальній сумі 7313,18 грн, у тому числі: посадовий оклад 605,00 грн, оклад за спеціальним званням 45,00 грн, надбавка за вислугу років 130,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, 390,00 грн, надбавка за ризик 162,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 5929,00 грн, надбавка за службу в нічний час 51,68 грн;

за березень 2018 року в загальній сумі 7740,06 грн, у тому числі: посадовий оклад 2910,00 грн, оклад за спеціальним званням 740,00 грн, надбавка за вислугу років 1095,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, 390,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 2277,60 грн, надбавка за службу в нічний час 37,06 грн, щомісячна премія 290,40 грн.

Крім того, з довідки про грошове забезпечення встановлено, що в період з 29.01.2020 по 15.06.2022 позивачу виплачувалися щомісячна премія, грошова допомога на оздоровлення (у лютому 2020 року 10658,70 грн, у січні 2021 року 11037,00 грн, у травні 2022 року 12011,00 грн), а в червні 2022 року компенсація за невикористану щорічну відпустку в сумі 6095,54 грн. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні позивачу у вказаний період не нараховувались та не виплачувались.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) служба цивільного захисту це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами першою, другою статті 125 КЦЗ України визначено, що держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 № 623, визначено, що індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частинами першою, другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий).

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий).

У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

З вище викладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

Враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вона входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення). Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а). З огляду на це суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у кошторисах 3 ДПРЗ видатків на індексацію грошового забезпечення та на виплату грошового забезпечення у підвищеному розмірі.

Щодо позовних вимог, які стосуються ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, суд зазначає таке.

Пункт 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, передбачав:

у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);

обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);

якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

У справах №№ 400/1118/21, 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

З грудня 2015 року (з дня початку застосування пункту 10-2 Порядку № 1078) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, підставою для встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів (далі Постанова № 1294).

Пунктом 13 Постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинності з 01 січня 2008 року.

Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності Постановою № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а саме до 01 березня 2018 року.

Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року (період оскаржуваних правовідносин), суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів. Зазначене підтверджується і довідкою про грошове забезпечення позивача, згідно з якою посадовий оклад позивача протягом грудня 2015 року лютого 2018 року не змінювався.

Відтак, оскільки останнє підвищення окладу за посадою позивача відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 17 січня 2022 року у справі № 420/15397/21, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Так, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

У наведених постановах Верховний Суд зазначив, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.

При цьому Верховний Суд акцентував увагу на тому, що повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що місяцем підвищення для позивача є січень 2016 року на підставі абзацу другого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, оскільки обчислення індексу споживчих цін з січня 2016 року відповідно до вказаної норми можливе лише за умови вжиття заходів щодо підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок) відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови № 1013. Водночас посадові оклади осіб рядового і начальницького складу, у тому числі позивача, з 01 грудня 2015 року не підвищувалися, що підтверджується наданою відповідачем довідкою про грошове забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а.

Враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку, що при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів.

Сума індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для відповідного місяця, на величину приросту індексу споживчих цін у відповідному місяці, поділений на 100 відсотків.

Застосовуючи для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 місяць підвищення доходу січень 2008 року, суд встановив, що за цей період позивачу мала бути нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 85734,61 грн (вісімдесят п`ять тисяч сімсот тридцять чотири грн 61 коп.).

Так, у грудні 2015 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1378,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2015 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 2298,50 грн (1378,00 грн (прожитковий мінімум) х 166,80% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100). З урахуванням того, що грошове забезпечення за грудень 2015 року нараховано позивачу за 30 календарних днів: 2224,35 грн (2298,50 грн / 31 день * 30 днів);

У січні-квітні 2016 року прожитковий мінімум складав 1378,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у січні-квітні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 2357,76 грн щомісячно (1378,00 грн (прожитковий мінімум) х 171,10% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У травні 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 2480,95 грн (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 171,10% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У червні-листопаді 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-листопаді 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 2708,60 грн щомісячно (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 186,80% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2016 року прожитковий мінімум складав 1550,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3078,30 грн (1550,00 грн (прожитковий мінімум) х 198,60% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У січні-лютому 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у січні-лютому 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3177,60 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 198,60% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У березні-квітні 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у березні-квітні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3360,00 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У травні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3536,40 грн (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У червні-серпні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-серпні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3730,06 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 221,50% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У вересні-листопаді 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у вересні-листопаді 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 3896,78 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 231,40% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2017 року лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2017 року лютому 2018 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року складає 4258,75 грн щомісячно (1762,00 грн (прожитковий мінімум) х 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

Як вже вище вказано, дослідженням довідки про грошове забезпечення та розрахункових листів позивача встановлено, що за грудень 2015 року відповідачем нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення в сумі 1058,30 грн, а в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно індексація грошового забезпечення позивача відповідачем не здійснювалась.

Отже, з урахуванням раніше виплаченої суми, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачу належить до нарахування та виплати індексація грошового забезпечення в сумі 84676,31 грн (85734,61 грн 1058,30 грн).

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Відповідно суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.

Щодо періоду проходження позивачем служби з 01.03.2018 по 15.06.2022 суд зазначає таке.

Згідно з Постановою № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, є місяцем підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Тобто обчислення індексу споживчих цін здійснюється з квітня 2018 року.

Як слідує з довідки про грошове забезпечення та розрахункових листів позивача, відповідачем починаючи з грудня 2018 року здійснювалось нарахування та виплата позивачу поточної індексації із застосуванням місяця підвищення доходу березень 2018 року.

Суд зауважує, що спір між сторонами щодо нарахування та виплати поточної індексації з березня 2018 року відсутній.

Однак слід звернути увагу на положення абзаців четвертого-п`ятого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 400/9920/21 та від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

З 1 грудня 2015 року в абзацах третьому-шостому пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у чинному законодавстві поняття «фіксованої» суми індексації та про передчасність позовних вимог у цій частині з огляду на ненарахування відповідачем суми індексації, що склалася у березні 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Відсутність у Порядку № 1078 терміну «фіксована сума індексації» не скасовує обов`язку роботодавця нарахувати й виплачувати суму індексації-різниці, визначену відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, а ненарахування самим відповідачем індексації за березень 2018 року із застосуванням належного базового місяця не може бути підставою для відмови позивачу в захисті порушеного права. Необхідні для такого розрахунку обставини встановлені судом у цьому рішенні.

Для правильного застосування абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі № 400/3826/21, судам потрібно встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 1078).

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Керуючись вище вказаним способом, застосованим Верховним Судом у справі № 400/3826/21, суд зазначає таке.

Так, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу відповідно до Постанови № 704.

Як слідує з довідки про грошове забезпечення та розрахункових листів позивача, позивачем за лютий-березень 2018 року отримано таке грошове забезпечення (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення):

за лютий 2018 року в загальній сумі 7313,18 грн, у тому числі: посадовий оклад 605,00 грн, оклад за спеціальним званням 45,00 грн, надбавка за вислугу років 130,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, 390,00 грн, надбавка за ризик 162,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 5929,00 грн, надбавка за службу в нічний час 51,68 грн;

за березень 2018 року в загальній сумі 7740,06 грн, у тому числі: посадовий оклад 2910,00 грн, оклад за спеціальним званням 740,00 грн, надбавка за вислугу років 1095,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, 390,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 2277,60 грн, надбавка за службу в нічний час 37,06 грн, щомісячна премія 290,40 грн.

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 426,88 грн (7740,06 грн (грошове забезпечення за березень 2018 року) 7313,18 грн (грошове забезпечення за лютий 2018 року)).

При цьому сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 4463,15 грн (1762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, актуальний для березня 2018 року) * 253,30 (величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обчислена за наростаючим принципом з лютого 2008 року) / 100 %).

Сума індексації-різниці в березні 2018 року складає 4036,27 грн (4463,15 грн (сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року) 426,88 грн (розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року)).

Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Тобто, відповідач був зобов`язаний з березня 2018 року виплачувати позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення (різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу), а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 816/1728/16.

Доказів підвищення тарифних ставок (посадових окладів) осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту після березня 2018 року і до дня звільнення позивача зі служби (15.06.2022) матеріали справи не містять; згідно з довідкою про грошове забезпечення посадовий оклад позивача в цей період не змінювався і становив 2910,00 грн.

Зважаючи, що відповідачем у спірний період виплата суми індексації-різниці позивачу не здійснювалась, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача у вказаному періоді здійснена відповідачем без врахування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, тобто є протиправною.

Сума індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 15.06.2022, яку відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу, становить 207867,91 грн, з яких: за період з 01.03.2018 по 31.05.2022 205849,77 грн (по 4036,27 грн * 51 місяць), за період з 01.06.2022 по 15.06.2022 2018,14 грн (4036,27 грн / 30 днів * 15 днів).

Щодо позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 15.06.2022 суд зазначає таке.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103) внесено зміни до Постанови № 704, зокрема пункт 4 Постанови № 704 викладено в редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Верховний Суд у рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025, дійшов висновку, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача про те, що скасування пункту 6 Постанови № 103 не відновлює дію первинної редакції пункту 4 Постанови № 704, а також посилання відповідача на наказ МВС України від 06.03.2018 № 179, оскільки розрахункова величина для визначення посадових окладів та окладів за спеціальними званнями встановлена саме пунктом 4 Постанови № 704, який має вищу юридичну силу, а наказ № 179 визначає лише тарифні розряди та тарифні коефіцієнти за посадами.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 суд також не бере до уваги, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.05.2023 і в силу статті 58 Конституції України не поширює свою дію на правовідносини, які виникли та закінчилися до набрання нею чинності, у тому числі на спірний період, що завершився 15.06.2022.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб становив: станом на 01 січня 2018 року 1762,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), станом на 01 січня 2020 року 2102,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»), станом на 01 січня 2021 року 2270,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»), станом на 01 січня 2022 року 2481,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»).

Як вбачається з наданої відповідачем інформації від 26.08.2026, при нарахуванні грошового забезпечення позивачу за період з 29.01.2020 по 15.06.2022 застосовувалася розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, тобто 1762,00 грн.

Таким чином, у період з 29.01.2020 по 15.06.2022 посадовий оклад та оклад за спеціальним званням позивача мали визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (2020, 2021, 2022 років), на відповідні тарифні коефіцієнти, а визначення відповідачем цих окладів із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року є протиправним.

Оскільки від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням залежить розмір інших складових грошового забезпечення та виплат, які обчислюються виходячи з грошового забезпечення, зокрема премії, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану щорічну відпустку, які були нараховані та виплачені позивачу у спірному періоді, такі виплати також підлягають перерахунку.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки, як встановлено судом, зазначені виплати позивачу у період з 29.01.2020 по 15.06.2022 не нараховувались та не виплачувались, а наказом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 15.06.2022 № 268 о/с позивача звільнено зі служби без виплати одноразової грошової допомоги. Вказаний наказ позивачем у цій справі не оскаржується, а вимог щодо права на отримання зазначених виплат позивачем не заявлено. Відтак перерахунок виплат, які позивачу не нараховувались, є неможливим, а порушення прав позивача у цій частині судом не встановлено. Доводи відповідача про виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні спростовуються змістом наказу про звільнення та довідкою про грошове забезпечення.

Щодо позовних вимог в частині одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі Порядок № 44), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі грошова компенсація).

Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (абзац перший пункту 2 Порядку № 44).

За приписами пунктів 3, 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку № 44).

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі № 160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 360/700/23, від 27 червня 2024 року у справі № 580/602/22 та від 10 жовтня 2024 року у справі № 500/8015/23.

Таким чином, виплата індексації грошового забезпечення за спірний період, а також виплата сум грошового забезпечення за результатами його перерахунку мають бути проведені позивачу з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, а доводи відповідача про передчасність позовних вимог у цій частині є безпідставними.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року; за період з 01.03.2018 по 15.06.2022 включно з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 84676,31 грн (вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість грн 31 коп.), за період з 01.03.2018 по 15.06.2022 у розмірі 207867,91 грн (двісті сім тисяч вісімсот шістдесят сім грн 91 коп.), а всього 292544,22 грн (двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот сорок чотири грн 22 коп.), з утриманням з нарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 15.06.2022 грошового забезпечення, премії, грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану щорічну відпустку виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, премії, грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 29.01.2020 по 15.06.2022, визначивши розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (2020, 2021, 2022 років), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до часткового задоволення з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений. Доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду не надано, у зв`язку з чим підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Солода Романа Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38255196, місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Каховська, буд. 38) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року; за період з 01.03.2018 по 15.06.2022 включно з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у розмірі 84676,31 грн (вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість грн 31 коп.), за період з 01.03.2018 по 15.06.2022 у розмірі 207867,91 грн (двісті сім тисяч вісімсот шістдесят сім грн 91 коп.), а всього 292544,22 грн (двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот сорок чотири грн 22 коп.), з утриманням з нарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 15.06.2022 грошового забезпечення, премії, грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану щорічну відпустку виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, премії, грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 29.01.2020 по 15.06.2022, визначивши розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (2020, 2021, 2022 років), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун