Ухвала суду № 140252153, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 жовтня 2026 року Справа 160/16156/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про розгляд справи 160/16156/26 в порядку загального позовного провадження ,-

УСТАНОВИВ:

11.06.26 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати пункт 19 рішення Міністерства оборони України оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційни х сум, від 04 квітня 2026 №29/д щодо повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , та її малолітній дочці ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядов ого і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного ста ну» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сі мей» у розмірі 15 000 000,00 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень), як членам сім`ї (дружині та дочці) загиблого (померлого) під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_3 .

19.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

28.09.2026 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про розгляд справи 160/16156/26 у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що не надання відомостей військовою частиною НОМЕР_1 та відмова у наданні інформації, наприклад, такої як витяг з журналу бойових дій в день коли настала смерть ОСОБА_3 свідчіть про незаконне, не обґрунтоване рішення суб`єкта владних повноважень, яке також свідчить про штучні перешкоди для встановлення істотної причини смерті зазначеного військовослужбовця, оскільки саме в журналі бойових дій зазначається саме, що відбувалося у визначеному квадраті (території) де відбувалися бойові дії. І такі обставини не дозволяють повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати обставини справи та перевірити їх доказами, що змушує позивачів просити суд призначити розгляд справи у судових засідання з викликом сторін, та визнання їх явку обов`язковою.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, 4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначенихчастиною першоюстатті 266-1цього Кодексу.

Згідно ч.2, 3, 4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначенихчастиною першоюстатті 266-1цього Кодексу.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено перелік адміністративних справ, які належить розглядати за правилами загального позовного провадження. В свою чергу, дана адміністративна справа не віднесена до вказаного переліку.

Разом з тим, суд, дослідивши подане клопотання, зазначає, що представником позивача не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З огляду на предмет спору суд не вважає, що він є новим та пріоритетним, справа не становить значний суспільний інтерес та сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв з процесуальних питань, або заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не свідчить про необхідність розглядати дану справу з викликом сторін, характер даного спору не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Керуючись ст.12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи 160/16156/26 в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Рищенко