Рішення № 140252085, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №160/13799/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання протиправним і скасування висновку,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації» від 21.04.2026 61/6101-14882/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний висновок видано на підставі неповної та недостовірної інформації, з проведеною з істотним порушенням закону процедурою, тому оскаржуваний висновок не відображає реальні результати оцінки впливу на довкілля.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

01.06.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відмовлено у залученні до розгляду справи як третіх осіб Благодійну організацію «Благодійний фонд «Новоселівський» та Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»; установлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

24.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що Мінекономіки дотримано процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а твердження позивача у позовній заяві про неналежне врахування відповідачем зауважень та пропозицій до планованої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», отриманих від громадськості, є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, відповідач указує, що Міністерством дотримано процедуру громадського обговорення планованої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та вимоги Закону та Порядку № 989, а твердження про неврахування у висновку з оцінки впливу на довкілля зауважень і пропозицій громадськості є безпідставним та необґрунтованим.

29.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в якій позивач підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.

03.07.2026 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України подало заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав доводи, наведені у відзиві на позовну заяву.

20.07.2026 від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що у даній справі предметом оскарження є не поведінка позивача і не достовірність його громадської позиції, а правомірність рішення Мінекономіки про допустимість планованої діяльності. Отже саме уповноважений центральний орган зобов`язаний процесуальним законом довести, що інформаційна база, покладена в основу оскаржуваного висновку, достатня; що результати участі громадськості належним чином розглянуті; що альтернативи оцінені відповідно до закону, а ризики для водного, геологічного та інших компонентів довкілля з`ясовані у необхідному обсязі. Натомість заперечення відповідача зводяться до повторного посилання на звіт з оцінки впливу на довкілля та оскаржуваний висновок, законність яких і є предметом судового спору. На думку позивача, такі посилання відповідача не можуть визнаватися судом належним доведенням правомірності адміністративного акта.

21.07.2026 від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України надійшли додаткові пояснення, згідно з якими відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. У поясненнях відповідач підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та зазначив, що Мінекономіки у Звіті про громадське обговорення та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Звіті з оцінки впливу на довкілля надано відповіді на усі зауваження та пропозиції до планованої діяльності та вказано про їх «врахування», «часткове врахування» або «обґрунтоване відхилення» та наведені відповідні обґрунтування. У свою чергу, вказане твердження позивача свідчить про незгоду з наданими відповідями, однак матеріали справи не містять належних правових підстав та фактичних обґрунтувань порушення Мінекономіки процедури громадського обговорення.

27.07.2026 позивач подав відповідь на додаткові пояснення відповідача, в яких підтримав позицію, викладену в позовній заяві. Позивач зазначив, що додаткові пояснення Мінекономіки не містять нових фактичних чи правових доводів, які б спростовували позовні вимоги, та зводяться переважно до повторного посилання на формальне дотримання процедури оцінки впливу на довкілля і наявність дискреційних повноважень, що саме по собі не свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваного висновку.

Ухвалою від 15.06.2026 суд задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача; залучив до участі у справі Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача.

07.07.2026 від Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшли письмові пояснення, згідно з якими третя особа заперечує проти позовних вимог. Третя особа вказує, що процедура з оцінки впливу на довкілля у справі № 14882 була дотримана; висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням продовження терміну його експлуатації» за № 61/6101-14882/1 від 21.04.2026 прийнятий Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України у межах дискреційних повноважень.

Ухвалою від 15.07.2026 продовжено Громадській організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» строк для надання заперечень на пояснення третьої особи у справі №160/13799/26 до 17 липня 2026 року включно.

15.07.2026 від позивача надійшов відзив на письмові пояснення Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в якому підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що пояснення третьої особи є законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів, викладених в позовній заяві.

29.07.2026 від третьої особи надійшли додаткові пояснення, в яких третя особа зазначає, що позивач не може підміняти доказування конкретних порушень законодавства загальними твердженнями про «неповноту», «недостатність» або «сумнівність» проведеної оцінки. Третя особа повідомляє, що сама по собі наявність у позивача іншого бачення щодо достатності проведеної оцінки не свідчить про незаконність Висновку з ОВД. Для скасування Висновку з ОВД позивач має довести конкретні порушення процедури або інші порушення законодавства, передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Водночас, позивач не зазначає конкретних норм закону, яким не відповідає звіт з оцінки впливу на довкілля в частині повноти та належності вихідних даних, не зазначає конкретних порушень норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» при проведенні оцінки впливу на довкілля №14882, а наведені позивачем твердження фактично зводяться до незгоди з результатами оцінки та не свідчать самі по собі про незаконність оскаржуваного Висновку.

У відповіді на додаткові пояснення третьої особи, які надійшли до суду 04.08.2026, позивач указує, що за відсутності належного аналізу фактичного стану території впливу планованої діяльності уповноважений орган позбавлений можливості повною мірою оцінити масштаби потенційного кумулятивного впливу та визначити достатні й ефективні екологічні умови провадження діяльності. Тому позовні вимоги ґрунтуються не на загальному посиланні на складну екологічну ситуацію, а на твердженні про те, що неврахування та/або неналежне врахування суттєвої екологічної інформації, наданої громадськістю, негативно вплинуло на повноту оцінки впливу на довкілля та, відповідно, на законність прийнятого рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», маючи намір здійснювати плановану діяльність із здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 20.11.2025 на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля оприлюднило Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля (Реєстраційний номер 14882).

Зі змісту Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля № 14882 від 20.11.2025 вбачається, що планована діяльність полягає у здійсненні операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику - комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації. Подовження терміну експлуатації комплексу споруд шламонакопичувачів здійснюється на підставі уточненого корисного об`єму, визначеного за результатами науково-технічної оцінки з урахуванням фактичного зневоднення та ущільнення накопичених відходів. Експлуатація комплексу споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва для приймання та зберігання відходів металургійного (доменного, конвертерного, агломераційного) та допоміжних виробництв, без передачі на подальше оброблення.

08.12.2025 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» вих. №ОВД-8 з додатками.

05.03.2026 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Звіт з оцінки впливу на довкілля «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації» та Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно зі Звітом про громадське обговорення планованої діяльності «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації» №61/6101-14882/2 від 21.04.2026, громадські слухання з обговорення Звіту з ОВД планованої діяльності відбулись 24.03.2026 о 10:00 годині в режимі відеоконференції.

Громадське обговорення Звіту з ОВД було розпочато 06.03.2026, тривало 25 робочих днів та завершилося 09.04.2026.

До звіту про громадське обговорення планованої діяльності «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації» №61/6101-14882/2 від 21.04.2026 додано, зокрема, Протокол громадських слухань з усіма додатками з посиланням на аудіо- та/або відеозапис громадських слухань.

21.04.2026 Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднено Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації» №61/6101-14882/1.

Вважаючи висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації №61/6101-14882/1 від 21.04.2026 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Враховуючи обставини справи, предмет спору та особу позивача, суд вважає за необхідне дослідити наявність чи відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача оскаржуваним Висновком з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Суд тлумачить підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України № 832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 120/2553/19-а.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 687/1539/16-а та від 04 лютого 2020 року у справі № 320/7969/17.

Так, відповідно до Статуту Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (нова редакція), основною метою діяльності Бюро є захист довкілля та прав людини відповідно до Загальної Декларації прав людини, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Стокгольмської декларації 1972 року, Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, Конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція)», інших міжнародних законодавчо-нормативних актів й законів України.

Отже, беручи до уваги, що діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» має безпосередній вплив на навколишнє середовище, суд вважає, що оскаржуваний Висновок безпосередньо стосується прав та інтересів, як позивача, так і прав і інтересів мешканців Криворізької міської громади Дніпропетровської області.

А тому Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» в цьому випадку наділена правом на звернення до суду із цим позовом.

Отже, вирішивши питання щодо наявності у позивача права звернення до суду з позовом, суд вважає за можливе, надати правову оцінку правомірності, законності та обґрунтованості спірного висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації №61/6101-14882/1 від 21.04.2026.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі - Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»/Закон № 2059-VIII/ в редакції на час спірних правовідносин).

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша статті третьої Закону № 2059-VIII).

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина четверта статті третьої Закону № 2059-VIII).

У частині п`ятій статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» зазначено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Як зазначено у частині десятій статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає, зокрема: 10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону.

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина друга статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля здійснює уповноважений центральний орган (частина дев`ята статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Нормами частин першої - п`ятої статті 9 Закону № 2059-VIII визначено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок зі здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок зі здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Отже, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої Закону № 2059-VIII. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, а якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2025 року по справі № 160/3901/23.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові від 13.09.2021 у справі №520/8862/2020 Верховний Суд зазначив про таке:« 30. Питання, пов`язані з оскарженням в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані статтею 12 Закону № 2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.».

Відповідно до ст. 12 Закону №2059-VIII підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.

Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду.

Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2025 року у справі № 300/146/23.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №460/8998/20), зазначивши таке: « 94. Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

Частиною 9 ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 989 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля (далі - Порядок №989, в редакції на час спірних правовідносин).

Згідно з п. 3 Порядку №989 уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності шляхом:

- оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності - оголошення про проведення повторних громадських слухань;

- проведення громадських слухань;

- розгляду, повного врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій громадськості, отриманих під час громадських слухань;

- підготовки і оприлюднення шляхом внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля звіту про громадське обговорення.

- Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган може залучати до проведення громадських слухань організатора громадських слухань.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 8 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону.

На офіційному веб-сайті уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженого центрального органу в мережі Інтернет та на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього часу з дня офіційного оприлюднення до завершення строку обговорення.

Як уже зазначав суд, 21.04.2026 Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднено Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації» №61/6101-14882/1.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного висновку посилається на те, що оскаржуваний висновок з оцінки впливу на довкілля ухвалено без належного врахування базового, тобто реального, стану довкілля, без повної оцінки кумулятивного впливу діяльності та без належної правової реакції на доведені ризики для населення. Тому, на думку позивача він не може вважатися ані законним, ані обґрунтованим дозвільним документом, адже ним фактично санкціоновано подальше провадження діяльності в умовах, коли права людей на безпечне для життя і здоров`я довкілля вже є істотно порушеними.

Позивач наголошує, що оскаржуваним висновком порушено гарантоване громадськості право на участь у прийнятті екологічно значущих рішень.

Позивач вважає, що процедуру громадського обговорення у межах оцінки впливу на довкілля в реєстраційному номері справи: 14882 зведено до формальності, а подані Громадськістю зауваження та пропозиції фактично проігноровані.

При цьому, суд зауважує, що позивач, указуючи про ігнорування зауважень та пропозицій громадськості, має на увазі відхилення його зауважень та пропозицій, яке здійснено, на його думку, необґрунтовано та безпідставно.

Враховуючи вказане, суд зазначає про таке.

Суд установив, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було оприлюднено в 12 публічних місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, та в усіх населених пунктах, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, що підтверджується матеріалами фотофіксації, а також оприлюднене в друкованих медіа: «Наше місто Дніпро» від 20.11.2025 № 47 та «Зоря» від 19.11.2025 № 46.

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля було оприлюднено в 12 публічних місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, та в усіх населених пунктах, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, що підтверджується матеріалами фотофіксації, а також оприлюднене в друкованих медіа: «Наше місто Дніпро» від 05.03.2026 року № 10 та «Зоря» від 04.03.2026 року № 9.

Громадські слухання з обговорення Звіту з ОВД планованої діяльності відбулись 24.03.2026 о 10:00 годині в режимі відеоконференції.

Врахування пропозицій та зауважень, що надходили з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з ОВД, а також протягом громадського обговорення планованої діяльності після подання Звіту з ОВД, відображено в звіті про громадське обговорення, що є невід`ємною частиною цього висновку.

Інформація про результати розгляду зауважень та пропозицій, наданих заінтересованими органами в рамках консультацій відображена в звіті про громадське обговорення, що є невід`ємною частиною цього висновку.

Таким чином, зокрема, відповідачем, як уповноваженою особою, та третьою особою, як суб`єктом господарювання, який здійснює плановану діяльність, було дотримано вимоги ст.4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Стосовно доводів позивача щодо неврахування при громадському обговоренні Звіту з ОВД зауважень позивача, суд указує, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами;

5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами; ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються;

6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Як зазначено вище, 08.12.2025 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» вих. №ОВД-8 з додатками.

При цьому, зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було подано також і Коаліцією громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» від 25.11.2025 № 43 разом із додатками.

05.03.2026 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Звіт з оцінки впливу на довкілля «Здійснення операцій з оброблення відходів, що не є небезпечними на промисловому майданчику комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва, з урахуванням подовження терміну його експлуатації» та Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

З наявного в матеріалах справи Звіту з ОВД вбачається врахування певних зауважень та пропозицій позивача під час громадського обговорення Звіту з ОВД, що відображено у таблиці врахувань наданих зауважень та пропозицій громадськості на сторінках 204 212, 214 221, 230, 231, 238 Звіту про громадське обговорення планованої діяльності №61/6101-14882/2 від 21.04.2026.

Поряд із цим, позивач звертає увагу, що його зауваження було прийнято формально.

Суд зазначає, що у позові акцентовано увагу на тому, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ініційовано окремі процедури щодо оцінки впливу на довкілля на комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництва. Йдеться про шламову дільницю № 1 цеху водопостачання, розташовану у південній частині м. Кривого Рогу в балці Грушевата, до складу якої входять ставки-освітлювачі №?1 та №?2 (СО-1, СО-2), карти зневоднення шламів (загалом вісім), буферні та акумулюючі ємності, насосні станції, а також система нагірного й обвідного каналів, що, на думку позивача, вказує на маніпулювання процедурою видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.

Щодо таких доводів позивача, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 6-10 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначеному статтею 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 13.12.2017 № 1026, за результатами розгляду документів, поданих суб`єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5.

Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно з додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV (далі - Закон №2806-IV) виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону №2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Отже, за відсутності у відповідача законних підстав для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля видача документу дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля, є його обов`язком.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявність у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» окремих процедур щодо отримання висновку про оцінку впливу на довкілля на комплекс споруд шламонакопичувачів металургійного виробництв на шламовій дільниці № 1 цеху водопостачання, розташовану у південній частині м. Кривого Рогу в балці Грушевата, до складу якої входять ставки-освітлювачі №?1 та №?2 (СО-1, СО-2), карти зневоднення шламів (загалом вісім), буферні та акумулюючі ємності, насосні станції, а також система нагірного й обвідного каналів, не є підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, оскільки такі підстави є вичерпними та визначеними Законом №2806-IV.

Щодо інших доводів і тверджень позивача, викладених у позові, суд зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону №2059-VIII підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.

Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду.

Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 січня 2025 року у справі № 300/146/23.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №/8998/20), зазначивши наступне:

« 94. Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.

95. В силу положень статті 2 КАС України і частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

При цьому суди не можуть досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною.».

Враховуючи викладене, в силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України та ст. 12 Закону №2059-VIII суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом №2059-VIII процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Водночас, позивач не довів, що відповідач поставився формально до оцінки його аргументів, а тому позивач дійшов необґрунтованих висновків.

Саме лише зазначення у позові, що відповіді на зауваження громадськості зведені до шаблонних формулювань і загальних посилань на закон без перевірки фактів, без індивідуалізованого аналізу кожного доводу не є доводам та підставою для висновків, що відповідачем прийнято спірний Висновок не на підставі та не у межах повноважень та/або без дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.

При цьому, суд повторно наголошує, що суд не може здійснювати дослідження екологічних показників, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною, а тому правова оцінка надана в межах перевірки наявності чи відсутності передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач дотримався процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, передбаченої частиною 1 статті 2 Закону № 2059-VIII, а саме: суб`єкт господарювання підготував звіт з оцінки впливу на довкілля; відповідач оприлюднив в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень, зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади; підготував та оприлюднив звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який є невід`ємною частиною спірного висновку та до якого додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.

За вказаних обставин, відсутні передбаченні ч. 2 ст. 12 Закону № 2059-VIII підстави для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля. При цьому, наявність можливих несуттєвих порушень під час процедури громадських слухань, зокрема, не врахування, чи залишення без розгляду окремих незначних пропозицій чи зауважень громадських діячів чи інших осіб не впливає на правомірність висновку.

За таких обставин суд вважає безпідставними позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання протиправним і скасування висновку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту».

Відповідач: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Суддя Н.В. Кучугурна