Рішення № 140251951, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/18421/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області у перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідок про заробітну плату № 15 від 09.05.2005 року за 1995 - 1999 роки, видану Товариством "Крок" та № 19 від 24.05.2001 року, за період 1996 - 1999 роки, видану ТЗоВ "Тріол", скасувавши рішення про відмову в перерахунку пенсії № 045550029855 від 22.05.2026 року;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок йому пенсії по інвалідності з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії, а саме з 15.05.2026 року, з урахуванням довідок № 15 від 09.05.2005 року за 1995 - 1999 роки, видану Товариством "Крок" та № 19 від 24.05.2001 року, за період 1996-1999 роки, видану ТЗоВ "Тріол".

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 15.05.2026 звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням заробітної плати за періоди роботи до 01.07.2000. До заяви позивач додав довідку про заробітну плату від 09.05.2005 № 15 за період 1995 1999 роки, видану Товариством «Крок» та довідку від 24.05.2001 № 19 за 1996 1999 роки, видану ТЗоВ «Тріол», на яких працював за сумісництвом, а також довідки, що підтверджують факт роботи на зазначених підприємствах. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто відповідачем-2, який прийняв рішення від 22.05.2026 № 045550029855 про відмову в перерахунку пенсії. Підставою для відмови стало неврахування поданих довідок про заробітну плату у зв`язку з їх не підтвердженням первинними документами та відсутністю акта перевірки. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки надав документи, що підтверджують отримання заробітної плати та роботу на відповідних підприємствах. Посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зазначає, що пенсійний орган повинен вирішувати питання про право особи на перерахунок пенсії на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду поданих документів, а за необхідності - витребувати додаткові документи та перевіряти обґрунтованість їх видачі. Наголошує, що перевірка достовірності відомостей, зазначених у довідках про заробітну плату, покладається на орган Пенсійного фонду України, а сумніви щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути достатньою підставою для відмови у врахуванні заробітної плати під час обчислення пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідачів надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

Відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. 15.05.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав довідку про заробітну плату від 09.05.2005 № 15 за 1995 1999 роки, видану Товариством «Крок», та довідку від 24.05.2001 № 19 за 1996 1999 роки, видану ТЗоВ «Тріол», на яких працював за сумісництвом. Зазначену заяву було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області та прийнято рішення від 22.05.2026 №045550029855 про відмову позивачу в перерахунку пенсії. Посилаючись на положення ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач-2 зазначив, що врахування заробітної плати за періоди роботи до 01.07.2000 можливе за умови підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами. Згідно із підпунктом 3 пункту 2.1 та пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, такі довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату й мають містити відомості про первинні документи, їх місцезнаходження та адресу, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідок цим документам. Оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відомості, зазначені в довідках від 09.05.2005 № 15 та від 24.05.2001 № 19, не були підтверджені такими документами, підстав для врахування зазначеної в них заробітної плати не було. Також відповідач-2 зазначив, що позивач не позбавлений можливості звернутися до підприємств, які видали довідки, для отримання належним чином засвідчених копій витягів з особових рахунків про нарахування йому заробітної плати. Наголосив, що призначення та перерахунок пенсій належать до виключної компетенції органів ПФУ й повинні здійснюватися з дотриманням установленої законодавством процедури. З огляду на викладене, відповідач-2 вважає оскаржуване рішення правомірним, а позовні вимоги безпідставними, у зв`язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Відповідачу-1 позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 30.06.2026 року та 10.07.2026 року відповідно, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-1 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача-2, викладену у відзиві на позовну заяву оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, надавши документи, а саме довідки про отриману заробітну плату до 2000 року.

Для перерахунку пенсії надано довідки про заробітну плату № 15 від 09.05.2005 за 1995 - 1999 роки, видану ПП «Крок» та № 19 від 24.05.2001 за 1996 - 1999 роки, видану ТОВ «Тріол».

За принципом екстериторіальності заява позивача від 15.05.2026 року щодо призначення пенсії була розглянута Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 22.05.2026 №045550029855 було відмовлено в перерахунку пенсії.

У зазначеному рішенні встановлено наступне

...15.05.2026 ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернувся із заявою про перерахунок пенсії шляхом зміни періоду 60 календарних місяців до 01.07.2000, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії. Для проведення перерахунку позивач надав довідку про заробітну плату від 09.05.2005 № 15 за 1995 1999 роки, видану Товариством «Крок», та довідку від 24.05.2001 № 19 за 1996 1999 роки, видану ТЗоВ «Тріол».

За результатами розгляду поданих документів пенсійний орган дійшов висновку, що зазначені довідки не підлягають врахуванню, оскільки не підтверджені первинними документами та відсутній акт перевірки. При цьому наведено положення частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

У зв`язку з викладеним вирішено:

1. Відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії шляхом зміни періоду 60 календарних місяців до 01.07.2000 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»...

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із частиною четвертої статті 45 вказаного Закону, яка визначає строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Аналогічні положення містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних, зокрема для призначення, перерахунку пенсії, одним з яких є довідка про заробітну плату.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований нормами статті 40 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно із підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 22-1 (який визначає документи, що додаються до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми (пункт 2.10 розділу II зазначеного Порядку).

Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року (тобто, по 30 червня 2000 року включно) є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 року у справі №341/1132/17.

Поряд з чим, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 р. у справі № 280/1411/16-а та від 26.10.2022 р. у справі №808/1735/18.

З матеріалів справи видно, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №15 від 09.05.2005, видана ПП «Крок», містить відомості про розмір заробітної плати позивача за період з березня 1995 року по грудень 1999 року (включно) з помісячною розбивкою. Довідка видана на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за 1995 1999 роки, які зберігаються за адресою: м.Дніпродзержинськ, проспект Леніна, буд.61. У довідці зазначено, що на всі виплати нараховано страхові внески, а також висловлено згоду на проведення перевірки первинних документів за вказаний період.

Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 19 від 24.05.2001, видана ТОВ «Тріол», містить відомості про розмір заробітної плати позивача за період з жовтня 1996 року по листопад 1999 року (включно) з помісячною розбивкою. Довідка видана на підставі особових рахунків за 1996 1999 роки. У довідці зазначено, що до неї не включено виплати одноразового характеру, не обумовлені діючою системою оплати праці.

Суд зазначає, що надані позивачем довідки про заробітну плату містять інформацію про розмір заробітної плати по місяцях, видані на підставі первинних документів, про що зазначено у вказаних довідках, а тому відповідають вимогам Порядку №22-1.

Крім того, відповідно до абз.2 п.2.10 Порядку №22-1 у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, вищевказані довідки містять всі необхідні реквізити, що і форма такої довідки, затверджена Додатком 5 до Порядку № 22-1.

Відповідачем-2, як суб`єктом призначення та перерахунку пенсії не доведено, що надані позивачем архівні довідки для обчислення пенсії містять неповні, сумнівні чи недостовірні відомості, а отже підлягають врахуванню при визначенні розміру його пенсії.

Пенсійний орган не може нівелювати відомості довідки про заробітну плату, оформленої належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу та одержаної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, саме на підприємство покладається обов`язок збереження документів щодо заробітної плати працівників та навіть невиконання цього обов`язку підприємством не є підставою покладання відповідальності на працівника за незбереження такої інформації.

Правова позиція в частині покладення відповідальності за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, саме на роботодавця (страхувальника) неодноразово була висловлена Верховним Судом по даній категорії справ, зокрема, у постановах від 23 січня 2019 року (справа № 489/5807/16-а), від 11 квітня 2018 року (справа № 712/9936/17), та від 07 лютого 2019 року (справа №344/6370/14-а).

Водночас, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов`язок щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення (перерахунку) пенсії, та обґрунтованість видачі таких.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а, від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а, від 04.05.2022 у справі №819/946/18, від 13.07.2022 у справі №620/4800/20.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач-2 повинен був врахувати заробітну плату позивача, зазначену в довідці № 15 від 09.05.2005, виданій ПП «Крок», та довідці № 19 від 24.05.2001, виданій ТОВ «Тріол», під час перерахунку його пенсії.

Сам факт не проведення відповідачем-2 перевірки відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам, не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідках.

Як зазначалося, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 (справа №291/99/17).

Суд зазначає, що за змістом частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд також зазначає, що відсутність у відповідача-2 можливості здійснити перевірку відомостей для здійснення перерахунку пенсії позивача, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем-2 протиправно не враховано надані позивачем довідки про заробітну плату № 15 від 09.05.2005, видану ПП «Крок», та № 19 від 24.05.2001, видану ТОВ «Тріол», у зв`язку з чим рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 22.05.2026 №045550029855 про відмову в перерахунку пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно із ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Крім того, статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у цій справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз.13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

В силу п.4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення (перерахунку) визначено за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області.

Отже, саме відпоідач-2 розглядав заяву позивача та прийняв рішення про відмову йому в перерахунку пенсії. Відповідно, обов`язок повторно розглянути заяву позивача від 15.05.2026 про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 15 від 09.05.2005, виданої ПП «Крок», та № 19 від 24.05.2001, виданої ТОВ «ТРІОЛ», і правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, слід покласти на цей орган.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 15.05.2026 р. про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 15 від 09.05.2005 р., виданої Приватним підприємством «Крок», та № 19 від 24.05.2001, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріол», і висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому сплачений судовий збір у розмірі 532,48 грн (1064,96 грн : 2) підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.05.2026 р. № 045550029855 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2026 р. про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 15 від 09.05.2005 р., виданої Приватним підприємством "Крок", та № 19 від 24.05.2001 р., виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріол", і правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15, ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма