Рішення № 140251852, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №160/18014/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 25.06.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12 694,74 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 25.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 25.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12 694,74 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 05.09.2020 року отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі №160/30352/24, яке набрало законної сили 15.07.2025 року, відповідачем з 14.05.2024 року проведено перерахунок його пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796. Унаслідок такого перерахунку показник середньої заробітної плати визначено у розмірі 12 694,74 грн (7 763,17 грн Ч 1,11 Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796). Разом із тим позивач зазначає, що при призначенні пенсії відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки, у розмірі 13 559,41 грн. Посилаючись на положення частини другої статті 42 Закону №1058-IV, позивач наголошує, що для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня має проводитися перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Розмір і порядок такого збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням установленого законом мінімального розміру збільшення. Позивач стверджує, що його пенсія підлягала індексації з 01.03.2025 року та 01.03.2026 року відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 для проведення індексації з 01.03.2025 року встановлено коефіцієнт збільшення 1,115, а постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 для проведення індексації з 01.03.2026 року - коефіцієнт 1,121. На переконання позивача, відповідач належної індексації його пенсії із застосуванням зазначених коефіцієнтів не провів. У зв`язку із цим представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідним зверненням щодо усунення порушення та проведення належного перерахунку пенсії. За результатами розгляду звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 07.05.2026 року №0400-010303-8/87158 повідомило про відсутність підстав для проведення індексації пенсії з 01.03.2025 року та 01.03.2026 року відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №209 та №236 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на коефіцієнти 1,115 та 1,121. Обґрунтовуючи протиправність такого підходу, позивач посилається на те, що положення частини другої статті 42 Закону №1058-IV передбачають єдиний механізм індексації раніше призначених пенсій та, на його думку, не наділяють Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати різні коефіцієнти збільшення залежно від року призначення пенсії. Зокрема, позивач не погоджується із застосуванням передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанов №209 та №236 знижених коефіцієнтів замість загальних коефіцієнтів, установлених пунктом 1 відповідних постанов. Позивач також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, та стверджує, що при проведенні щорічної індексації збільшенню має підлягати саме той показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався при обчисленні його пенсії. З огляду на викладене позивач вважає, що при індексації його пенсії відповідач повинен був послідовно збільшити показник середньої заробітної плати 12 694,74 грн: з 01.03.2025 року - на коефіцієнт 1,115, унаслідок чого відповідний показник мав становити 14 154,63 грн, а з 01.03.2026 року - додатково на коефіцієнт 1,121, унаслідок чого показник мав становити 15 867,34 грн. Саме не проведення такого перерахунку позивач визначає як порушення свого права на належну індексацію пенсії. Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації пенсії у 2025-2026 роках без застосування до показника середньої заробітної плати у розмірі 12 694,74 грн коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 протиправними та такими, що порушують його право на належний розмір пенсійного забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 30.06.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

08.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

30.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 05.09.2020 року отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі №160/30352/24, яке набрало законної сили 15.07.2025 року, вирішено питання щодо перерахунку пенсії позивача. На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 14.05.2024 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 20172019 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796. У результаті послідовного застосування вказаних коефіцієнтів до показника 7 763,17 грн відповідачем визначено показник середньої заробітної плати у розмірі 12 694,74 грн (7 763,17 грн Ч 1,11 Ч 1,14 Ч 1,197 Ч 1,0796).

Водночас із матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії позивачу відповідачем був урахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки, у розмірі 13 559,41 грн.

Матеріалами справи також підтверджено, що у зв`язку з проведенням щорічної індексації пенсій з 01.03.2025 року та 01.03.2026 року позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання проведення перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 передбачено проведення з 01.03.2025 року перерахунку пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,115. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 для відповідного перерахунку з 01.03.2026 року встановлено коефіцієнт 1,121.

Разом із тим для пенсій, призначених у пізніші роки та не підвищених відповідно до пункту 1 зазначених постанов, Кабінетом Міністрів України передбачено диференційовані коефіцієнти залежно від року призначення пенсії. Зокрема, для пенсій, віднесених до 2024 року, постановою №209 передбачено коефіцієнт 1,023, а постановою №236 - коефіцієнт 1,036.

За результатами розгляду звернення представника позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь від 07.05.2026 року №0400-010303-8/87158, в якій відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2025 року та 01.03.2026 року відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 та від 25.02.2026 року №236 із застосуванням до показника середньої заробітної плати коефіцієнтів 1,115 та 1,121.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року у справі №160/30352/24 позивачу вже проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати 12 694,74 грн, тоді як судовим рішенням не було покладено на пенсійний орган обов`язку здійснювати подальше збільшення цього показника після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.

Натомість позивач виходить із того, що при проведенні індексації його пенсії з 01.03.2025 року відповідач мав збільшити показник середньої заробітної плати 12 694,74 грн на коефіцієнт 1,115, унаслідок чого такий показник мав становити 14 154,63 грн, а з 01.03.2026 року - послідовно застосувати коефіцієнт 1,121, унаслідок чого відповідний показник мав становити 15 867,34 грн.

Не погоджуючись із таким порядком проведення індексації пенсії та вважаючи, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії з 01.03.2025 року та 01.03.2026 року знижених коефіцієнтів замість коефіцієнтів 1,115 та 1,121 не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону України №1058-IV і порушує його право на належний розмір пенсійного забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення.

Відповідно до статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України Про індексацію грошових доходів населення).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 видано постанову № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Пунктами першими Постанов №118, №168, №185, №209, №236 установлено здійснення перерахунків пенсії відповідно до Порядку №124, а саме:

з 01.03.2022 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14;

з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;

з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796;

з 01.03.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;

з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 № 118, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24.02.2023 № 168, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році від 24.02.2024 № 185, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році від 25.02.2025 № 209, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 №236, проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2026 роках згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році від 22.02.2021 № 127, Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 № 118, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24.02.2023 № 168, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році від 24.02.2024 № 185, Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році від 25.02.2025 № 209, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 №236.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачці на підставі частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача шляхом: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12 694,74 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 25.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 25.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12 694,74 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 .

Поряд з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині здійснення виплати пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, з огляду на те, що перерахунок та виплата пенсії за рішенням суду здійснено не було та на передчасність позовних вимог в цій частині.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12 694,74 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 25.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 25.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12 694,74 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник