Рішення № 140251639, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа №160/3890/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо незарахування на електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» у системі електронного адміністрування ПДВ коштів, примусово стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ у сумі 154 771,15 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зарахувати кошти у сумі 154771,15 грн. на електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ), забезпечити їх відображення в СЕА ПДВ та врахувати зазначену суму при формуванні показника ЕПопРах.

На обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність дій відповідача по незарахуванню на електронний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» в СЕА ПДВ сум вилучених коштів та некоригуванню даних на суму коштів 154 771,15 грн вилучених Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.03.2026 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнає, зазначає про те, що норма пункту 95.5 статті 95 ПК України стосується лише готівкових коштів і лише в такому випадку, вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. В свою чергу, грошові кошти в рахунок погашення боргу було вилучено контролюючим органом саме з його банківських рахунків, а отже позовні вимоги до контролюючого органу безпідставні.

12.03.2026 представником позивача до суду надіслано відповідь на відзив, в якому позивач заперечує щодо доводів контролюючого органу та вказує на невірне тлумачення приписів ст. 95 ПК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення співвідповідача у справі №160/3890/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Залучено до участі у справі №160/3890/26 в якості співвідповідача - Державну податкову службу України. Розпочато розгляд адміністративної справи №160/3890/26 спочатку

06.05.2026 на адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнає, зазначає про те, що механізм стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, передбачає вилучення коштів, а механізм стягнення коштів з рахунків платника в банку - примусове списання коштів з рахунку платника податків на підставі інкасових доручень контролюючого органу та меморіального ордеру банку. Отже, поняття «вилучення» вживається виключно щодо готівки і не стосується безготівкової форми стягнення коштів. Оскільки у пунктах 200-1.3, 200-1.4 статті 200-1 Кодексу законодавець вжив поняття «вилучені», яке також вжито в абзаці першому пункту 95.5 статті 95 Кодексу, то обов`язок із зарахування стягнутих коштів на рахунок у СЕА ПДВ стосується виключно готівки, а не будь-яких примусово стягнутих коштів.

06.05.2026 представником позивача до суду надіслано відповідь на відзив відповідача 2, в якому позивач наполягає на задоволенні позову та вказує, що підпунктом «ґ» пункту 200.4 статті 200 ПК України прямо встановлено: на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ зараховуються кошти, вилучені контролюючим органом відповідно до пункту 95.5 статті 95 цього Кодексу. Вказана норма не містить жодного застереження щодо форми таких коштів (готівкової чи безготівкової). Натомість законодавець використовує узагальнююче поняття «кошти, вилучені відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України», що охоплює будь-які кошти, стягнуті контролюючим органом у межах процедури погашення податкового боргу.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «В.В.А» (код ЄДРПОУ 42055481) зареєстровано як юридична особа 06.04.2018р., номер запису про державну реєстрацію 12271020000018370.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПКУ ГУ ДПС прийнято Рішення №841/4-0436 від 28.11.2025 «Про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу», яке направлено ТОВ «В.В.А.» засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано представником підприємства.

З метою виконання рішення №841/4-0436 від 28.11.2025 «Про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу» з ТОВ В.В.А Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області направлено до установ банку платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів:

платіжною інструкцією ЕПІ-0436-1310-000156504 від 13.01.2026 стягнуто з рахунків ТОВ В.В.А в банківській установі АТ ПУМБ грошові кошти у сумі 406,72 грн.;

платіжною інструкцією ЕПІ-0436-1310-000116649 від 09.01.2026 стягнуто з рахунків ТОВ В.В.А в банківській установі АТ ПУМБ грошові кошти у сумі 44520,51 грн.;

платіжною інструкцією ЕПІ-0436-1310-000061833 від 06.01.2026 стягнуто з рахунків ТОВ В.В.А в банківській установі АТ ПУМБ грошові кошти у сумі 3699,44 грн.;

платіжною інструкцією ЕПІ-0436-1310-000376347 від 11.12.2025 стягнуто з рахунків ТОВ В.В.А в банківській установі АТ ПУМБ грошові кошти у сумі 104760 грн.;

платіжною інструкцією ЕПІ-0436-1310-000318534 від 08.12.2025 стягнуто з рахунків ТОВ В.В.А в банківській установі АТ ПУМБ грошові кошти у сумі 1384,48 грн.

Станом на момент звернення до суду зазначені кошти не зараховані до системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), не відображені у реєстрі операцій СЕА ПДВ та не враховані при обчисленні показника ЕПопРах, що й обумовило звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов`язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

Пунктом 200-1.4 цієї статті встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 25 Порядку №569 сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновки, що за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно обчислити суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума підлягає самостійній сплаті платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Зазначені дії платників податків охоплюються поняттям «розрахунки з бюджетом», і у питаннях сплати зобов`язань з ПДВ, які виникли після 1 липня 2015 року, платник податків здійснює розрахунки з бюджетом з рахунків в СЕА ПДВ. Задля сплати самостійно задекларованих зобов`язань з ПДВ з рахунків в СЕА ПДВ платник податків має перерахувати необхідну суму зі свого поточного рахунку в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Натомість, щодо зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року або були визначені контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків здійснює їх сплату до бюджету безпосередньо з поточних рахунків, відкритих у банках.

У питанні ж реєстрації податкових накладних, пункт 200-1.3 статті 200-1 ПК України передбачає, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. Складова формули ?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Тобто, перерахування платником податків сум, необхідних для розрахунків з бюджетом з ПДВ, з поточного рахунку на рахунок в СЕА ПДВ збільшує реєстраційний ліміт, в межах якого реєструються податкові накладні, через збільшення показника ?ПопРах, що входить до формули.

Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається податковим боргом платника податків. Непогашення такого податкового боргу платником податків самостійно надає право контролюючому органу здійснити встановлені в ПК України примусові заходи задля його погашення.

Так, за змістом пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок №1244 визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України. У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3. Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.

Відповідно до пункту 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція №22), безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді; інкасове доручення (розпорядження) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (контролюючий орган) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції №22 платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників/інкасові доручення (розпорядження) банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів згідно з главами 2 та 12 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України під час розрахунку показника ?ПопРах враховується сума коштів, зокрема, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Підпунктом «ґ» пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у випадку невиконання платником податків своїх обов`язків щодо сплати узгоджених зобов`язань контролюючий орган здійснює за такого платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема (і першочергово) шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. ПК України встановлює, що стягнення коштів можливе як в готівковій формі (за рахунок готівки, що належить такому платнику податків), так і безготівковій (за рахунок коштів, наявних на рахунках такого платника в банках).

Механізм стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, передбачає вилучення коштів, а механізм стягнення коштів з рахунків платника в банку - примусове списання коштів з рахунку платника податків на підставі інкасових доручень контролюючого органу та меморіального ордеру банку. Отже, поняття «вилучення» вживається виключно щодо готівки і не стосується безготівкової форми стягнення коштів. Оскільки у пунктах 200-1.3, 200-1.4 статті 200-1 ПК України законодавець вжив поняття «вилучені», яке також вжито в абзаці першому пункту 95.5 статті 95 ПК України, то обов`язок із зарахування стягнутих коштів на рахунок в СЕА ПДВ стосується виключно готівки, а не будь-яких примусово стягнутих коштів.

Відповідно, приведене у позовній тлумачення ПК України і Порядку №569 суперечить правовому регулюванню, закріпленому у них. При цьому зарахування коштів на електронний рахунок в СЕА ПДВ у інший спосіб, ніж передбачено пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України, чинним законодавством не встановлено. Ані підпункти 200-1.3, 200-1.4 статті 200-1 ПК України, ані пункт 95.5 статті 95 ПК України не закріплює обов`язку контролюючого органу щодо внесення на рахунок платника в СЕА ПДВ суми, що стягується з поточних рахунків платника шляхом списання безготівкових коштів в рахунок погашення наявного самостійно узгодженого податкового боргу.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена зокрема в постанові від 10.04.2025 у справі № 520/16669/23.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у позові повністю, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.А» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна