Рішення № 140251480, 01.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 жовтня 2026 р. Справа № 120/15278/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 09.09.2025 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, рішенням № 262240033915 від 17.09.2025 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 09.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах встановлено, що загальний страховий стаж позивача, підтверджений в установленому законодавством порядку, становить 33 роки 03 місяці 27 днів, пільговий стаж за Списком №2 складає 00 років 00 днів.

За доданими до заяви від 09.09.2025 документами до пільгового стажу не враховано періоди роботи на шахті «Заря» через відсутність уточнюючих довідок, а також період навчання з 01.09.1985 по 13.06.1992 згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки відсутні дані про форму навчання та виявлено збіг у часі з періодом проходження військової служби.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

09.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до частини першої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 262240033915 від 17.09.2025 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового страхового стажу.

У спірному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача - становить 33 роки 03 місяці 27 днів, пільговий стаж за Списком №2 складає 00 років 00 днів.

За доданими до заяви від 09.09.2025 документами до пільгового стажу не враховано періоди роботи на шахті «Заря» через відсутність уточнюючих довідок, а також період навчання з 01.09.1985 по 13.06.1992 згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки відсутні дані про форму навчання та виявлено збіг у часі з періодом проходження військової служби.

Не погоджуючись таким рішенням пенсійного органу, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст. 8 Закону № 1058-IV).

Згідно з ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Закону № 1058-IV.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній" (далі також - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Також згідно із ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. А необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Частиною 1 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

П.п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Так, згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та Довідки про відпрацьовані підземні зміни, позивач працював на Шахті «Заря» ГУП ДПР «Торезантрацит» у такі спірні періоди:

- з 18.06.1990 по 03.08.1990 - гірник підземний (виробнича практика);

- з 11.06.1991 по 31.07.1991 - прохідник підземний (виробнича практика);

- з 10.08.1992 по 28.02.1993 - майстер гірничий підземний;

- з 01.03.1993 по 31.07.1994 - начальник зміни;

- з 01.08.1994 по 31.10.1994 - начальник відділу капітального будівництва;

- з 01.11.1994 по 13.08.1997 - заступник головного інженера по капітальному будівництву, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу в році.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

До матеріалів позовної заяви позивач долучив витяги з наказів по підприємству Виробниче об`єднання "Горезантрацит" шахта "Заря" №401 від 24.07.1995 та №9 від 26.01.1995, зі змісту яких слідує, що на шахті проведено атестацію робочих місць згідно наказу по шахті від 09.06.1994 №210 та від 04.04.1994 №32 та визначено перелік робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням.

Також, відмітка про проведення атестації робочих місць за Списками №1 та №2 на посадах які обіймав позивач в спірні періоди на Шахті "Заря" міститься у наявній в матеріалах справи Довідці від 06.10.2025 (а.с. 25), виданої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, позивач працював на посадах, які передбачені Списком 1 розділу І підрозділу 1 Постанови Ради Міністрів № 1173 від 22.08.1956 р., а також Списком № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 розділом І підрозділом 1010100б, 1010100г-24043, 1010100г-22169, а також Списком № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 розділом І підрозділом 2010100б-23898. Пільговий стаж позивача підтверджується як трудовою книжкою так і пільговими документами.

Відповідно, матеріалами справи підтверджено те, що позивач працював на пільговій посаді за списком № 1 та № 2, а отже відповідно до ч. 5 ст. Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач має право зарахувати його роботу за списком № 1 до списку № 2.

Як встановлено судом, відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стосувалась саме відсутності документів, що підтверджують пільговий стаж позивача.

Як уже зазначалося вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Водночас, суд зауважує, що щодо усіх періодів у трудовій книжці позивача містяться відомості про працевлаштування повний робочий день.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.11 2022 року № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. До таких територій, зокрема відносять території, на яких здобуто стаж на підземних роботах.

Абзацом 7 пункту 20 Порядку № 637 передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 року № 10-1 "Про затвердження Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування" визначено порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 6 Розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" цього Положення регламентовано, що відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника, та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки.

Так, положення ст. 1 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або є платниками відповідно до цього Закону.

Відтак, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права отримання пільгової пенсії у зв`язку з неможливістю отримання ним довідки та відсутністю відомостей, що могли б підтвердити характер робіт, у Реєстрі застрахованих осіб через не ініціювання питання занесення таких відомостей роботодавцем-страхувальником.

Суд наголошує, що позивач фактично опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Суд зазначає, що трудовою книжкою позивача підтверджується відповідний стаж роботи позивача на посадах, що передбачені Списками, із зайнятістю повний робочий день. При цьому записи трудової книжки щодо спірних періодів роботи містять усі необхідні відомості про підприємство, посаду (професію) та періоди роботи позивача.

Сам по собі факт відсутності уточнюючої довідки підприємства не може бути підставою для неврахування пільгового стажу, якщо відповідні обставини підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, зокрема трудовою книжкою, документами про проведення атестації робочих місць та іншими документами, що містяться в матеріалах справи.

Суд враховує також, що шахта «Заря» розташована на території, яка на теперішній час є тимчасово окупованою, у зв`язку з чим об`єктивно ускладнено отримання позивачем уточнюючих документів від підприємства або його правонаступника. Покладення на позивача негативних наслідків ненадання роботодавцем документів, які він не має можливості отримати з об`єктивних причин, суперечило б принципу соціальної спрямованості пенсійного забезпечення та фактично покладало б на застраховану особу відповідальність за обставини, які від неї не залежать.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується факт роботи ОСОБА_1 у спірні періоди на шахті «Заря» на роботах, які відповідно до чинних у відповідні періоди Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах особам, які працювали за Списком № 1, час роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується також до стажу роботи, що дає право на пенсію за Списком № 2. Відтак періоди роботи позивача, які підтверджені як такі, що відносяться до Списку № 1, підлягають врахуванню також при визначенні пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії за Списком № 2.

За таких обставин суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області безпідставно не зарахувало до пільгового стажу позивача періоди його роботи на шахті «Заря» з 18.06.1990 по 03.08.1990, з 11.06.1991 по 31.07.1991, з 10.08.1992 по 28.02.1993, з 01.03.1993 по 31.07.1994, з 01.08.1994 по 31.10.1994 та з 01.11.1994 по 13.08.1997.

Визначаючись щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періодів проходження позивачем строкової військової служби з 29.06.1986 по 24.05.1988 та періодів навчання з 01.09.1985 по 28.06.1986, з 25.06.1988 по 17.06.1990, з 04.08.1990 по 12.06.1991, з 01.08.1991 по 13.06.1992, а також до загального страхового стажу періодів навчання з 01.09.1985 по 28.06.1986, з 25.06.1988 по 17.06.1990, з 04.08.1990 по 12.06.1991, з 01.08.1991 по 13.06.1992, то суд зауважує таке.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.1985 навчався за денною формою у Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю підземного профілю, і під час навчання був призваний на строкову військову службу, яку проходив з 29.06.1986 по 24.05.1988, після чого одразу продовжив навчання. Оскільки на момент призову особа здобувала освіту за підземним фахом, період військової служби підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Крім того, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та положень Постанови Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 р., час навчання у вищих навчальних закладах зараховується до трудового пільгового стажу, оскільки прирівнюється до роботи, яка слідувала за цим періодом.

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Як слідує з матеріалів справи, позивач 13.06.1992 закінчив Донецький політехнічний інститут (диплом НОМЕР_1 ), а 10.08.1992 прийнятий на підземну посаду майстра гірничого Шахти «Заря».

Оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою підземною спеціальністю не перевищує трьох місяців, періоди навчання: з 01.09.1985 по 28.06.1986, з 25.06.1988 по 17.06.1990, з 04.08.1990 по 12.06.1991, з 01.08.1991 по 13.06.1992 мають бути в повному обсязі зараховані до загального стажу особи. Факт переривання навчання на час призову в армію був виконанням державного обов`язку і не може звужувати соціальні права громадянина.

При цьому суд враховує, що період навчання у Донецькому політехнічному інституті, а також проходження строкової військової служби самі по собі не є роботами, віднесеними до Списків № 1 чи № 2.

Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №367/945/17 зазначив, що відповідно до пункту «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах зараховується до стажу роботи. Водночас питання зарахування такого періоду саме до пільгового стажу підлягає вирішенню з урахуванням спеціальних норм, які регулюють відповідний вид пільгового пенсійного забезпечення.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що періоди навчання ОСОБА_1 у Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1985 по 28.06.1986, з 25.06.1988 по 17.06.1990, з 04.08.1990 по 12.06.1991 та з 01.08.1991 по 13.06.1992 підлягають зарахуванню до загального страхового стажу позивача в порядку та на умовах, визначених законодавством, яке діяло у відповідні періоди.

Щодо періоду строкової військової служби з 29.06.1986 по 24.05.1988 суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Разом з тим зарахування строкової військової служби саме до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, законодавець пов`язує з наявністю на момент призову передбачених законом умов, зокрема навчанням за відповідним фахом у професійно-технічному навчальному закладі або роботою за професією чи на посаді, яка дає право на пільгову пенсію. Такий правовий підхід викладений Верховним Судом у постанові від 05.12.2019 у справі №513/1195/16-а.

Оскільки матеріалами цієї справи встановлено, що на момент призову на строкову військову службу позивач навчався у Донецькому політехнічному інституті, а не у професійно-технічному навчальному закладі, та не працював на посаді, яка давала право на пенсію за віком на пільгових умовах, правові підстави для зарахування періоду військової служби з 29.06.1986 по 24.05.1988 саме до пільгового стажу відсутні.

Водночас зазначений період підлягає врахуванню до страхового стажу позивача як період проходження військової служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно не врахував при розгляді заяви позивача від 09.09.2025 належним чином підтверджені періоди роботи на шахті «Заря», оскільки з наданих суду документів вбачається, що позивач у спірні періоди виконував роботу на посадах, передбачених відповідними Списками, був зайнятий повний робочий день, а проведення атестації робочих місць підтверджується наданими наказами та довідкою.

При цьому відсутність уточнюючої довідки підприємства за формою додатка 5 до Порядку №637 за встановлених у цій справі обставин не може бути безумовною підставою для неврахування відповідних періодів, оскільки трудова книжка та інші документи містять достатні відомості про характер роботи, посади позивача, періоди її виконання та умови праці. Аналогічний підхід щодо необхідності уточнюючої довідки лише за відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей викладений Верховним Судом у постанові від 04.03.2020 у справі №367/945/17.

Суд також враховує, що підприємство, на якому позивач набував спірний пільговий стаж, знаходиться на території, щодо якої у позивача об`єктивно відсутня можливість отримати документи від роботодавця у звичайному порядку. Пунктом 20 Порядку №637 передбачено спеціальний механізм підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб, у випадках розміщення підприємств на відповідних територіях.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №262240033915 від 17.09.2025 не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняте без належної оцінки поданих позивачем документів, які підтверджують його роботу на пільгових посадах.

Разом з тим суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки визначення остаточного права на пенсію потребує проведення відповідачем відповідного розрахунку страхового та пільгового стажу з урахуванням усіх документів, поданих позивачем.

З огляду на встановлені обставини належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17.09.2025 №262240033915 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням:

- до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання з 01.09.1985 по 28.06.1986, з 25.06.1988 по 17.06.1990, з 04.08.1990 по 12.06.1991 та з 01.08.1991 по 13.06.1992, а також періоду проходження строкової військової служби з 29.06.1986 по 24.05.1988;

- до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на шахті «Заря» з 18.06.1990 по 03.08.1990, з 11.06.1991 по 31.07.1991, з 10.08.1992 по 28.02.1993, з 01.03.1993 по 31.07.1994, з 01.08.1994 по 31.10.1994 та з 01.11.1994 по 13.08.1997, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Водночас на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, а спір по суті вирішено в користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується виключно зі способом захисту порушених прав позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №262240033915 від 17.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням:

- до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання з 01.09.1985 по 28.06.1986, з 25.06.1988 по 17.06.1990, з 04.08.1990 по 12.06.1991 та з 01.08.1991 по 13.06.1992, а також періоду проходження строкової військової служби з 29.06.1986 по 24.05.1988;

- до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на шахті «Заря» з 18.06.1990 по 03.08.1990, з 11.06.1991 по 31.07.1991, з 10.08.1992 по 28.02.1993, з 01.03.1993 по 31.07.1994, з 01.08.1994 по 31.10.1994 та з 01.11.1994 по 13.08.1997, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна